Рішення від 17.09.2010 по справі 2-1365/10

№ 2-1365/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2010 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Замеги О.В., при секретарі Павліченко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить розірвати шлюб з відповідачем, який зареєстрований 21.04.2007 року Бердичівським міським відділом РАЦС, актовий запис № 168, доньку ОСОБА_3 залишити на подальше виховання їй.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що спільні відносини з відповідачем не склалися в зв»язку з тим, що вони мають різні характери та погляди на життя. Між ними часто виникали сварки, які негативно впливали на виховання дитини та стан її здоров»я. Жити однією сім»єю вони не можуть. Спору про поділ майна між ними не має. Вона прийшла до висновку, що їх шлюб необхідно розірвати, миритися не бажає.

У відкрите судове засідання позивачка не з»явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про вручення повістки.

В зв»язку з неявкою в судове засідання сторін розгляд справи проводиться відповідно до ч. 2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, зокрема: копію свідоцтва про шлюб сторін (а.с.4), копію свідоцтва про народження ОСОБА_2.( а.с.5), копію паспорту позивачки( а.с.6), суд вважає позов підставним, підлягаючим задоволенню, оскільки сторони до примирення не прийшли і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам. Вищенаведені обставини на думку суду, свідчать про неможливість збереження шлюбу.

У відповідності до ст. 105 ч. 3 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Що стосується вимоги позивачки про визначення місця проживання дитини з нею, то суд вважає, що дана вимога, також, підлягає задоволенню.

Що стосується стягнення витрат, пов'язаних з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу, то суд вважає, що в задоволенні даних позивних вимог слід відмовити, оскільки на даний час вони не справляються.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112, 180, 184 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 197, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 21.04.2007 року міським відділом РАЦС Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 168, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8.50 грн. державного мита та 31.50 гривень витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Неповнолітню ОСОБА_3 залишити проживати з ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі - 51 гривню, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі - 88.50 гривень на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його оголошення. Особам, які брали участь у справі, але не були присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: