20.10.2010 року Справа № 5/49
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач)
суддів -Чимбар Л.О., Чоха Л.В.
при секретарі -Пруднікова Г.В.
за участю представників
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства „Електросервіс ЛТД”, м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2010 року у справі № 5/49
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Газотрон-Люкс”, м. Рівне
до приватного підприємства „Електросервіс ЛТД”, м. Кіровоград
про стягнення 41 977, 37 грн.,
У травні 2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 43 537,37 грн., з яких 37 292,43 грн. становить сума заборгованості за товар за договором №06-ГЛ-090204/1 від 04.02.09р., 5 285,95 грн. пеня та 958,99 грн. 3% річних. В подальшому сума позовних вимог була зменшена за рахунок зменшення суми основного боргу та склала 41 977,37 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.09.2010 року у справі № 5/49 (суддя Змеул О.А.) позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто основний борг у сумі 34 779,27 грн., пеню та відсотки річних у повному обсязі. В погашення основного боргу судом враховано оплату товару, проведену відповідачем після подання позову (1560,0 грн.) та вартість повернутого неякісного товару (953,16 грн.).; в даній частині в позові відмовлено.
Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що відповідачем не виконані зобов'язання з оплати вартості отриманого товару; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи; відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді штрафу та відсотків річних передбачена договором та нормами чинного законодавства.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав до апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Не заперечуючи факту наявності заборгованості, скаржник посилався на те, що розрахунок заборгованості, рівно як і розрахунок пені, повинен бути виконаний виходячи зі строку оплати та фактичної оплати кожної поставленої партії продукції, однак, відповідного контррозрахунку, що відповідав би наведеним вимогам, не надав.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Про час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином, однак, наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції не скористалися.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2009р. між ТОВ „Газотрон-Люкс” (Постачальник) та приватним підприємством „Електросервіс ЛТД” (Покупець) був укладений договір поставки №06-ГЛ-090204/1, відповідно до якого позивач зобов'язався передати відповідачу товар (люмінесцентні лампи), а відповідач -прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Сторонами за договором були узгоджені всі істотні умови договору, як то: ціна, строки та порядок поставки, порядок розрахунків тощо.
На виконання договірних зобов'язань позивач відвантажив, а представник відповідача за довіреністю отримав відповідний товар на загальну суму 133 745,58 грн.; в порушення умов договору оплата отриманого товару відповідачем була здійснена не в повному обсязі, що спричинило утворення заборгованості у сумі 37 292,43 грн.; після звернення позивача до господарського суду відповідачем було сплачено 1560,0 грн. заборгованості та повернуто частину товару неналежної якості на суму 953,16 грн.; з урахуванням сплаченої суми та вартості повернутого товару заборгованість склала 34 779,27 грн.; факт заборгованості боржник не заперечує.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов'язання по оплаті отриманого товару, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 34 799,27 грн., однак, вважає, що в частині стягнення боргу у розмірі 2513,16 грн. (вартості оплаченого та повернутого товару) провадження у справі припинити в зв'язку з відсутністю спору щодо зазначеної суми. Відмову господарського суду в задоволенні позову в даній частині колегія суддів вважає неправомірною.
В силу ст. 625 ЦК України у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання боржник повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми. Висновок господарського суду щодо стягнення з відповідача 3% річних, що у сумі складає 958,99 грн. відповідає вимогам законодавства і являється правомірним.
Застосування до відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені відповідає умовам договору (п.8.2), узгоджується з нормами Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та ст. 549 ЦК України.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що визначено п.6 ст. 232 ЦК України.
Нараховуючи штрафні санкції, позивач перевищив законодавчо встановлений період нарахування, обчисливши пеню за період прострочення платежу з 13.03.09р. по 12.03.10р. у сумі 5 285,95 грн., що не відповідає вищевказаним законодавчим нормам.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем наведений перерахунок пені, відповідно до якого нарахування здійснено за період з 14.05.09р. по 13.11.09р. (тобто, встановлений законодавством шестимісячний строк), що в сумі складає 1 951,74 грн.; вказаний розрахунок відповідає приписам чинного законодавства і пеня підлягає стягненню з відповідача в зазначеній сумі. За вказаних обставин висновок господарського суду про стягнення з відповідача пені, облікованої за рік, колегія суддів вважає помилковим.
Доводи скаржника не приймаються колегією суддів, оскільки кожна з видаткових накладних містить дату отримання товару, від якої обліковується встановлений п. 5.1 договору тридцяти денний строк оплати отриманого товару, відповідно, сума боргу при розрахунку пені розраховувалася наростаючим підсумком з урахуванням нових поставок, оплат та повернення товару, що відповідає як умовам укладеного між сторонами договору, так і вимогам чинного законодавства.
З огляду на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, оспорюване рішення належить частково скасувати, витрати у справі покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 11 ст.80, ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу приватного підприємства „Електросервіс ЛТД” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2010 року у справі №5/49 скасувати частково, викласти абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:
„Стягнути з Приватного підприємства „Електросервіс ЛТД” (25015, м. Кіровоград, вул. Башкирська, 3Б, кв. 8, поштова адреса: м. Кіровоград, пр-кт Комуністичний, 22/12, ідентифікаційний код 34629065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Газотрон-Люкс” (33022, м. Рівне, вул. Гагарина, буд. 39, ідентифікаційний код 32745197) 34 779,27 грн. основного боргу, 1 951,74 грн. пені, 958,99 грн. три проценти річних, 376,60 грн. витрат по сплаті державного мита, 204,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині основного богу провадження у справі припинити.”
В решті рішення господарського суду залишити без змін.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Л.О.Чимбар
Л.В.Чоха