Справа № 594/1137/24
Провадження № 3/594/499/2024
08 серпня 2024 року
Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Чир П.В., за участі неповнолітнього ОСОБА_1 та його законного представника матері ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , студента другого курсу Борщівського агротехнічного фахового коледжу
за ч.1 ст.126 , ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29 липня 2024 року о 14 год. 06 хв. в смт.Мельниця-Подільська по вул.С.Стрільців,47, водій ОСОБА_1 , будучи неповнолітнім, керував транспортним засобом марки Tekken 250, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1 «а» ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, 29 липня 2024 року о 14 год. 06 хв. в смт.Мельниця-Подільська по вул.С.Стрільців,47, водій ОСОБА_1 , будучи неповнолітнім, керував транспортним засобом марки Tekken 250, номерний знак НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса, чим порушив п.2.1 «ґ» ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому правопорушеннях визнав повністю та щиро розкаявся.
Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про доведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.126 та ч.2ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.2 ст.126 КУпАП підтверджується зібраними по справі доказами, а саме даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№105420 від 29 липня 2024 року, який складено у присутності батьків неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , де йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, викладено суть правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.126 КУпАП підтверджується зібраними по справі доказами, а саме даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №105422 від 29 липня 2024 року, який складено у присутності який складено у присутності батьків неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , де йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, викладено суть правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис.
Даними відеозапису, доданого до матеріалів справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія, пояснив, що таке не отримував, не знав, що поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності закінчився.
Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 126 КУпАП).
Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Приписами п. 2.1 «ґ ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 є неповнолітнім, досяг 16-річного віку, є студентом і отримує стипендію, тобто має самостійний дохід.
Відповідно до приписів ст.221 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Відповідно до ст.13 Кодексу України про адміністративні правопорушення до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44,51,89,121-127,130, статтею 139,частиною третьою статті 154,частиною другою статті 156,статтями 173,173-4,174,183-1,185,190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Аналізуючи матеріали справи, зважаючи на вищенаведені обставини, той факт, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, що є небезпечними як для самої особи, яка керує транспортним засобом без відповідного на те права, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху та носило суспільну небезпеку, суд вважає за доцільне, з метою попередження вчинення ним у майбутньому правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Визначення більш м'якого стягнення не досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
З огляду на встановлені обставини справи ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності зач.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП і враховуючи вимоги ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
У відповідності до ст.40-1КУпАП з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі ч.1,2 ст.126 КУпАП та керуючись ст.ст.9, 33-36, 280, 284 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126 та ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення ОСОБА_4 даної постанови, а в разі оскарження цієї постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 ( шість тисяч вісімсот) гривень в дохід держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена через Борщівський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Чир П. В.