495/4942/24
2-о/465/304/24
про відмову в відкритті провадження у справі
08.08.2024 м.Львів
суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., вивчивши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
У травні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просив встановити факт, що він є єдиною особою, яка зайнята постійним доглядом за матір'ю, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначив, що він є єдиним доглядальником хворої матері, оскільки рідних братів чи сестер немає, а батько помер у 2022 році. Про наявність інших членів сім'ї (у тому числі дружини та дітей не зазначив, як і наявності у них такої можливості.
Мету встановлення цього факту перед судом обґрунтовував необхідністю офіційного підтвердження такого догляду у державних органах.
Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.06.2024 справу передано за підсудністю до Франківського районного суду м. Львова.
До Франківського районного суду м. Львова справа надійшла 31.07.2024.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.
Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:
- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року № 560/17953/21.
Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.
Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).
Суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.
Враховуючи приписи ч. 7 ст. 81, ч. 2 ст. 294 ЦПК України з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що окрім справи № 495/4942/24, у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебували інші справи окремого провадження, про встановлення факту, що має юридичне значення, за участі того ж заявника ( ОСОБА_1 ) та заінтересованої особи ( ОСОБА_2 ). Зокрема:
справа № 495/5025/24, у якій в Єдиному реєстрі судових рішень також є ухвала про її скерування за підсудністю до Франківського районного суду м. Львова;
справа № 495/5079/24 (провадження 2-о/495/306/2024), у якій в Єдиному реєстрі судових рішень є ухвала від 04.06.2024, про повернення заяви;
справа № 495/5136/24 (провадження 2-о/495/309/2024), у якій в Єдиному реєстрі судових рішень є ухвала від 05.06.2024, про відкриття провадження у справі.
Наявність ухвали про відкриття провадження у справі № 495/5136/24 вказує на те, що Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області раніше вирішено питання про можливість розгляду відповідної заяви в судовому порядку.
Частиною 9 ст. 10 ЦПК України передбачено, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 ЦПК України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись ст. 186, 260, 293 ЦПК України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі надіслати заявнику разом з заявою та доданими до неї матеріалами. Копію заяви залишити в суді.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: Баран О.І.