08 серпня 2024 року справа № 580/6224/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши по суті у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивачка просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 13.06.2024 №23-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що посилання в оскарженому наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу. Позивачка стверджує, що нею не приймались рішення щодо суб'єкта господарювання, не надавалися переваги з прийняттям будь-яких рішень щодо його діяльності, не здійснювалося внесення жодних змін в ІКП платника, а також не здійснювалося коригування показників поданої звітності, тобто доводи дисциплінарної комісії в частині порушення вимог антикорупційного законодавства, наказів про врегулювання конфлікту інтересів не заслуговують на увагу через невчинення позивачкою будь-яких дій які створили б для неї необхідність вирішення конфлікту інтересів чи звернення з зовнішнім контролем. На думку позивачки, в її діях відсутня ознака протиправності поведінки, оскільки доступ до інформації отримано нею правомірно, в порядку визначеному чинним законодавством. Отримуючи наведену інформацію позивачка не переслідувала явно протиправну мету, доступ до інформації здійснено з метою формування та подачі щорічних декларацій. Крім того, подання Дисциплінарної комісії не містить жодних вказівок на настання негативних (шкідливих) наслідків в результаті вчинення позивачкою дій, які пов'язані з переглядом інформацій стосовно суб'єкта господарювання в ІКС ДПС, а також не містить жодних відомостей про ступінь тяжкості таких наслідків. Також у поданні Дисциплінарної комісії не зазначено, якої істотної шкоди дії позивачки завдали охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Ухвалою суду від 25.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову, оскільки у ході тематичної перевірки встановлено, що дії, які вчинялись позивачкою в ІКС ДПС стосовно близької їй особи, а саме ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який є чоловіком позивачки, не маючи службових підстав здійснила перегляд інформації в ІКС ДПС, що стосувалась платника податків, а тобто свідомо ігноруючи той факт, що така інформація стосується її чоловіка. Відповідач вважає, що дії позивачки щодо входу під особистим логіном в ІКС ДПС з 03.11.2023 по 26.01.2024 по платнику податків, зокрема, ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), всього по вказаних датах вчинено 35 дій, свідчать про порушення вимог Закону №1700 в частині вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів та незаконного використання та розголошення інформації, що стала відома їй у зв'язку з виконанням службових повноважень. Враховуючи вищевикладені обставини відповідач вважає, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що листом Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України від 27.02.2024 №5264/7/99-00-14-02-07 повідомлено відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Черкаській області щодо відпрацювання корупційного ризику - «Недоброчесність посадових осіб ДПС та її територіальних органів під час роботи із конфіденційною чи службовою інформацією та інформацією про персональні дані платників податків та показники їх фінансово-господарської діяльності», який визначений наказом ДПС від 10.04.2023 № 221 «Про затвердження Антикорупційної програми Державної податкової служби України на 2023-2025 роки», так встановлено непоодинокі факти вчинення дій в ІКС ДПС посадовими особами ГУ ДПС стосовно платників податків, які є близькими особами, перелік яких визначено Законом №1700, що може свідчити про можливе порушення вимог Закону № 1700 та Правил посадовими особами ГУ ДПС.
Вищезазначену інформацію встановлено за результатами аналізу направленої ГУ ДПС у Черкаській області листом від 29.01.2024 №698/8/23-00-14-09, сформованої на підставі даних структурних підрозділів ГУ ДПС, на виконання завдання ДПС від 24.01.2024 №2039/7/99-00-14-02-07 щодо посадових осіб територіальних органів ДПС, у яких близькі особи, перелік яких визначено Законом № 1700, є фізичними особами - підприємцями (далі - ФОП) та/або засновниками чи керівниками юридичних осіб.
Так, до листа від 27.02.2024 № 5264/7/99-00-14-02-07 Департаментом з питань запобігання та виявлення корупції ДПС було додано додатки у вигляді витягів з Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності), у яких було відображено факти використання ІКС ДПС відповідними працівниками ГУ ДПС, із зазначенням дати виконання дій, типом (описом/режимом) виконуваної операції, кодом суб'єкта господарювання щодо якого виконувалось дія, прізвищем, ім'ям, по батькові користувача - працівника ГУ ДПС, який виконував відповідні дії, кодом користувача у ІКС ДПС та іншими деталями проведення відповідних дій, зокрема, головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Недомолкіною Вірою під особистим логіном входу в ІКС ДПС здійснювались дії з 03.11.2023 по 26.01.2024 по платнику податків, а саме:
- ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснено вхід через підсистеми: «Обробка поданої звітності та платежів», «Облік платежів» шляхом вчинення дій в режимах «Подана звітність», «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП», вказані дії здійснювались 03.11.2023, 11.12.2023, 26.12.2024 - всього по вказаних датах вчинено 35 дій.
Відповідно до розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 05.03.2024 №23-р «Про проведення тематичної перевірки» (зі змінами, внесеними розпорядженням ГУ ДПС від 05.04.2024 №37-р), з метою виконання завдань і функцій, покладених на відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС згідно з Положенням про відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС, затвердженим наказом ГУ ДПС від 18.01.2024 №33, робочою групою відділу з питань запобігання та виявлення корупції проведено тематичну перевірку щодо з'ясування викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 27.02.2024 №5264/7/99-00-14-02-07 обставин можливого вчинення порушень вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-УІІ «Про запобігання корупції» (зі змінами) (далі - Закон № 1700) та Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби України, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 № 52 (зі змінами) (далі - Правила), працівниками структурних підрозділів ҐУ ДПС, а саме: управління оподаткування юридичних осіб, управління податкового аудиту, управління податкових сервісів, управління контролю за підакцизними товарами, управління по роботі з податковим боргом, управління оподаткування фізичних осіб, ДПІ у м. Черкасах, Смілянської, Кам'янської, Жашківської, Монастирищенської, Золотоніської, Драбівської, Чорнобаївської, Канівської ДПІ під час вчинення дій в ІКС ДПС стосовно платників податків, які є близькими особами, перелік яких визначено Законом №1700.
Під час проведення тематичної перевірки отримано пояснення від позивачки про те, що ФОП ОСОБА_2 є чоловіком позивачки, однак згідно функціональних обов'язків позивачки та специфіки діяльності її чоловіка, відсутній потенційний конфлікт інтересів, тому вона ні про що не повідомляла. У період з 03.11.23 по 26.01.24 використовуючи податковий блок дійсно проводила перегляд інформації по обліку платежів ФОП ОСОБА_2 з метою контролю та недопущення виникнення у нього податкового боргу та отриману інформацію використовувала виключно для власного аналізу та нікому її не розголошувала.
У ході перевірки на адресу управління податкового боргу ГУ ДПС направлено лист від 13.03.2024 №141/23-00-14-10 про надання пояснень та інших документів, тому листом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС від 15.03.2024 № 1067/23-00-07- 07-07 надано пояснення начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС ОСОБА_3 , а також копії документів.
Оскільки під час тематичної перевірки встановлено, що дії, які вчинялись позивачкою у ІКС ДПС, вчинені нею стосовно близької їй особи, а саме: ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який є її чоловіком, тому наказом Головного управління ДПС у Черкаській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 13.06.2024 №23-дс застосовано до позивачки дисциплінарне стягнення у виді догани за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону №889.
Не погоджуючись із спірним наказом, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх праві та інтересів.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон №889-VIII).
Як слідує з ст.7 Закону №889-VIII що державний службовець має право на: 1) повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; 2) чітке визначення посадових обов'язків; 3) належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення; 4) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 5) відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону; 6) професійне навчання, зокрема за державні кошти, відповідно до потреб державного органу; 7) просування по службі з урахуванням професійної компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов'язків; 8) участь у професійних спілках з метою захисту своїх прав та інтересів; 9) участь у діяльності об'єднань громадян, крім політичних партій у випадках, передбачених цим Законом; 10) оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності; 11) захист від незаконного переслідування з боку державних органів та їх посадових осіб у разі повідомлення про факти порушення вимог цього Закону; 12) отримання від державних органів, підприємств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування необхідної інформації з питань, що належать до його повноважень, у випадках, встановлених законом; 13) безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної служби, у тому числі висновками щодо результатів оцінювання його службової діяльності; 14) проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Державні службовці також реалізують інші права, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
Згідно з ст. 8 Закону №889-VIII що державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов'язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відповідно до ст. 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Норми ст. 71 Закону №889-VIII передбачають, що Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок №1039).
У п. 4 Порядку № 1039 визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Відповідно до п. 7 Порядку №1039 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія. З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (п. 24 Порядку №1039).
Системний аналіз наведених вище законодавчих норм свідчить про те, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
Матеріалами справи підтверджено, що розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 05.03.2024 №23-р «Про проведення тематичної перевірки» (зі змінами, внесеними розпорядженням ГУ ДПС від 05.04.2024 №37-р), з метою виконання завдань і функцій, покладених на відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС згідно з Положенням про відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС, затвердженим наказом ГУ ДПС від 18.01.2024 №33, робочою групою відділу з питань запобігання та виявлення корупції проведено тематичну перевірку щодо з'ясування викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 27.02.2024 №5264/7/99-00-14-02-07 обставин можливого вчинення порушень вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-УІІ «Про запобігання корупції» (зі змінами) (далі - Закон № 1700) та Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби України, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 № 52 (зі змінами) (далі - Правила), працівниками структурних підрозділів ҐУ ДПС, а саме: управління оподаткування юридичних осіб, управління податкового аудиту, управління податкових сервісів, управління контролю за підакцизними товарами, управління по роботі з податковим боргом, управління оподаткування фізичних осіб, ДПІ у м. Черкасах, Смілянської, Кам'янської, Жашківської, Монастирищенської, Золотоніської, Драбівської, Чорнобаївської, Канівської ДПІ під час вчинення дій в ІКС ДПС стосовно платників податків, які є близькими особами, перелік яких визначено Законом №1700.
Судом встановлено, що головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Недомолкіною Вірою під особистим логіном входу в ІКС ДПС здійснювались дії з 03.11.2023 по 26.01.2024 по платнику податків, а саме:
- ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснено вхід через підсистеми: «Обробка поданої звітності та платежів», «Облік платежів» шляхом вчинення дій в режимах «Подана звітність», «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП», вказані дії здійснювались 03.11.2023, 11.12.2023, 26.12.2024 - всього по вказаних датах вчинено 35 дій.
Вищезазначені дії позивачки, за висновками здійсненого дисциплінарного провадження, призвели до порушень правил етичної поведінки державних службовців, що призвело до недотримання вимог п.п. 21.1.2, 21.1.3 ч. 1 ст. 21 Податкового кодексу України, п.п. 2, 3 ст. 4, п.п. 2, 7, 10 ч. 1 ст. 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VII «Про державну службу», п.п. 7.2, 7.3 Порядку, п. 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки, оскільки позивачкою вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889.
Відповідно до посадової інструкції головного державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Недомолкіної Віри, затвердженої 21.09.2023 керівником ГУ ДПС (ознайомлена 21.09.2023), до її посадових обов'язків належить:
- проведення у межах компетенції фактичних перевірок платників податків з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій;
- здійснення контролю за наявністю марок акцизного податку встановленого зразка на пачках (упаковках) тютюнових виробів, на пляшках алкогольних напоїв, за дотриманням і суб'єктами господарювання;
- відбір платників податків для проведення фактичних перевірок;
- здійснення хронометражів господарських операцій, контрольно-розрахункових операцій під час проведення фактичних перевірок;
- здійснення контролю за дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами);
- застосуванням штрафних (фінансових) санкцій до платників податків за результатами фактичних перевірок у межах компетенції;
- аналіз та опрацювання інформації, отриманої від структурних підрозділів ГУ ДПС, державних органів, органів місцевого самоврядування, інших джерел, що свідчить про можливі порушення платниками податків законодавства;
- складання протоколів про адміністративне правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення за результатами фактичних перевірок;
- загальне діловодство.
Крім того, завданням відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС відповідно до положень є контроль за дотриманням порядку розрахунків із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг.
Матеріалами справи підтверджено, що під час тематичної перевірки встановлено факт вчинення позивачкою дій у ІКС ДПС стосовно близької їй особи, зокрема, ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який є її чоловіком, однак від позивачки не надходили інші повідомлення щодо можливого вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
Положеннями ст. 65 Закону №889-VIII передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками є:
1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
9-1) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»;
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;
15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
За змістом ч. 3 ст. 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Відтак, встановлені судом обставини свідчать про вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, який виразився в неправомірному перегляді нею інформації в ІКС ДПС у відношенні ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), тому суд дійшов висновку, що відповідач правомірно здійснив правову кваліфікацію таких дій позивача за п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII, що полягає у невиконанні (неналежному виконанні) посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, та відповідно до ч. 3 ст. 66 цього Закону за даний дисциплінарний проступок застосував дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, оголошеної наказом «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 13.06.2024 №23-дс, оскільки вважає, що перегляд інформативних даних, працівником ДПС щодо близьких осіб без інформування уповноважених осіб про наявність конфлікту інтересів через наміри або необхідність здійснювати дії в ІКС ДПС у відношенні її чоловіка ФОП ОСОБА_2 , є неналежним виконанням позивачем посадових обов'язків.
На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ