Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у встановленні судового контролю
08 серпня 2024 р. справа № 520/2460/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар'єнко, розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін заяву позивача в порядку статті 382 КАС України у справі №520/2460/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 382 КАС України, в якій позивач просить суд встановити судовий контроль за виконання рішення суду витребувати у Головного управління ДПС у Харківській області в 5-денний строк звіт про виконання судового рішення від 06.04.2020 та за наслідками його розгляду накласти на в.о.начальника ГУ ПФУ в Харківській області ОСОБА_2 штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 096.12.2023 року заяву позивача в порядку ст.382 КАС України на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року у справі №520/2460/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто заявнику без розгляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 скасовано ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 року, справу №520/2460/2020 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду у спрощеному провадженні без виклику сторін, надано боржнику строк для надання письмових пояснень про стан виконання рішення суду та доказів на їх підтвердження.
В період з 08.07.2024 по 24.07.2024 суддя перебувала в щорічній відпустці, з 25.07.2024 по 07.08.2024 у зв'язку з чим, заява розглянута в перший робочий день судді.
З огляду на те, що статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не встановлено порядку розгляду заяви про встановлення судового контролю та подачі звіту про виконання судового рішення, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження.
При цьому, згідно з приписами статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На виконання ухвали суду від 04.06.2024 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області надано суду письмові пояснення від 15.07.2024 №2000-0804-8/127996 (зареєстровано судом 18.07.2024 вих.№01-26/71071/24), в яких вказано, що рішення суду від 06.04.2020 у справі №520/2460/2020 виконано у повному обсязі, у зв'зку з чим відсутні підстави для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю та накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи заяви позивача, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за приписами ч.ч.1, 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.8 ст.382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи - позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
В свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року по справі №539/3406/17, що враховується судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) з 29.05.2003 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
26.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктом 2-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду вказаної заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення, оформлене листом від 23.07.2019 року №898/02.5-20, про відмову у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років згідно з п."а" ст.54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.2-1 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У рішенні відповідача, оформленого листом від 23.07.2019 року №898/02.5-20, зазначено, що відповідно до заяви, наданих документів та проведеної перевірки достовірності довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній щодо призначення пенсії за вислугу років згідно з п. "а" ст.54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.2-1 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі акту №2173 від 11.06.2019 року пільговий стаж роботи на посаді парашутиста позаштатної парашутно-десантної групи Богодухівського учбового авіаційного центру ТСОУ не підтверджено.
Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при відмові ОСОБА_1 в переведенні з 26.04.2019 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як бортовому оператору, який виконував спеціальні роботи в польотах; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 26.04.2019 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як бортового оператора, який виконував спеціальні роботи в польотах, та перерахувати пенсію з 26.04.2019 відповідно до ч.3 ст.53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, та з урахуванням раніше проведених виплат здійснити її виплату.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року у справі №520/2460/2020 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що оформлено листом від 23.07.2019 №898/02.5-20 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з 26.04.2019 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як бортовому оператору, який виконував спеціальні роботи в польотах. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.04.2019 щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як бортового оператора, який виконував спеціальні роботи в польотах, враховуючи висновки суду. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 11.09.2020 та судом 15.03.2021 видано виконавчий лист.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив з того, що час військової служби позивача на льотних посадах в період з 23.04.1986 по 11.05.1988 (календарних 2 роки 0 місяців 20 днів) при обчисленні "один місяць - за півтора місяці вислуги" підлягають зарахуванню до вислуги років позивача, як працівника льотного складу, у розмірі 3 роки 1 місяць. Також, суд дійшов висновку, що посада, яку обіймав позивач у ІНФОРМАЦІЯ_2 та ВЧ НОМЕР_2 , є підставою для зарахування періоду роботи з 13.05.1988 по 24.09.1999 (11 років 04 місяці 12 днів) до вислуги років, як особі льотного складу, відповідно до статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення".
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 26.04.2019 року щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як бортового оператора, який виконував спеціальні роботи в польотах, враховуючи висновки суду щодо необхідності зарахування до вислуги років позивача, як працівника льотного складу, у розмірі 3 роки 1 місяць за період роботи з 23.04.1986 по 11.05.1988 та періоду роботи з 13.05.1988 по 24.09.1999 до вислуги років, як особі льотного складу, відповідно до статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення".
Разом з тим, суд вказав, що обов'язок по призначенню, переводу з одного виду пенсії на інший, обчислення загального та спеціального стажу пенсіонера відноситься до дискреційних (виключних) повноважень пенсійного фонду.
Таким чином, в даному випадку наведене вище рішення суду не містило зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області перевести ОСОБА_1 з 26.04.2019 року з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як бортового оператора, який виконував спеціальні роботи в польотах, оскільки для здійснення таких дій першочергово необхідно встановити факт наявності чи відсутності наявного спеціального стажу, визначеного пунктом "а" статті 54 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктом 2-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На виконання вказаного рішення суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 26.04.2019 року про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років як бортового оператора, який виконував спеціальні роботи в польотах, за наслідками чого прийняло рішення від 21.10.2020 року №963040130191 про відмову у задоволенні заяви.
У рішенні відповідача від 21.10.2020 року №963040130191 зазначено, що відповідно до заяви, наданих документів та проведеної перевірки достовірності довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній щодо призначення пенсії за вислугу років згідно з п."а" ст.54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.2-1 р.ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також на підставі акту №2173 від 11.06.2019 року пільговий стаж роботи на посадах бортового оператора, який виконував спеціальні роботи в польотах в Богодухівському учбовому авіаційному центрі ТСОУ не підтверджено.
Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що відповідачем виконано рішення зобов'язального характеру в межах, визначених рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року у справі №520/2460/2020.
Суд зазначає, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Необхідно також зауважити, що розглядаючи заяву, подану в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує спору повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.
При цьому, необхідно зауважити, що суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується, надавати оцінку доказам, які не були надані суду при розгляді справи по суті, а тому, доводи позивача стосовно протиправності дій відповідача щодо невиконання рішення є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть слугувати підставою для звернення позивачаіз окремим позовом до суду.
Крім того, з матеріалів справи встановлено, що позивачем вчинялися дії, що спрямовані на виконання рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020 року у справі №520/2460/2020.
Так, в матеріалах справи міститься постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про закінчення виконавчого провадження від 31.05.2021 року ВП №65253622 з виконання виконавчого листа №520/2460/2020, виданого Харківським окружним адміністративним судом 15.03.2021 року.
Висновки щодо виконання відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 у справі №520/2460/2020 також викладені Другим апеляційним адміністративним судом в постанові від 18.03.2024 року у справі №520/2460/2020 за наслідками апеляційного перегляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2023.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення від 06.04.2020 року та притягнення до відповідальності керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області шляхом накладення штрафу за невиконання судового рішення.
За таких підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 253, 256, 374, 382 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви позивача в порядку статті 382 КАС України по справі №520/2460/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО