26 липня 2024 рокуСправа №160/12696/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
16 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області №047150026705 від 24.04.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 період роботи з 27.01.2014 року по 17.02.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.04.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з врахуванням за Списком №1 періоду роботи з 27.01.2014 року по 17.02.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356).
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що він 16 квітня 2024 року звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 за своїм зареєстрованим місцем проживання до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", надавши пакет підтверджуючих документів.
За результатами розгляду заяви, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №047150026705 від 24.04.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю у заявника необхідного пільгового стажу.
Додатково позивачеві повідомлено, що до його страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1987 року по 29.07.1990 року згідно диплому від 29.07.1990 року серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області №047150026705 від 24.04.2024 року, про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки йому до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 не зараховано період роботи з 27.01.2014 року по 17.02.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт», у зв'язку з чим позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/12696/24 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
21 травня 2024 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
22 травня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
17 червня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№23187/24, в якому представник відповідача-1 з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-VI на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливими шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
ОСОБА_1 до Головного управління на підтвердження стажу була надана трудова книжка НОМЕР_2 від 20.07.1990 року.
Згідно трудової книжки позивач працював в ТОВ "Промисловий ремонт" в період: з 27.01.2014 по 17.02.2017 року - слюсарем черговим та з ремонту устаткування, 4 розряду.
Підприємство, в якому працював позивач є підрядною організацією ПАТ "ПівдГЗК".
У трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено, що робота проводиться у шкідливих умовах праці на посадах та умовах передбаченим Списком №1 повний робочий день.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 встановлено наступне:
«У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, за приписами пункту 20 Порядку вбачається, що форма довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній має затверджену форму, в свою чергу, підприємства, які мають право видавати зазначені довідки, повинні дотримуватися встановленої форми.
За результатом розгляду документів, наданих для призначення пенсії, встановлено, що позивачем не надано уточнюючу довіку за період роботи в ТОВ «Промисловий ремонт».
16 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 року №1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням від 24 квітня 2024 року за №047150026705, винесеного за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачеві відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на момент звернення.
Вік позивача - 52 роки.
Страховий стаж становить 32 роки 02 місяці 27 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 - 05 років 06 місяців 00 днів.
На думку представника відповідача-1, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №047150026705 від 24 квітня 2024 року про відсутність підстав для перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 було прийнято відповідно до норм чинного законодавства.
27 червня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву вх.№24815/24, в якому представник відповідача-2 з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, чоловікам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини 1 статті 26 цього Закону, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до пункту 1 Постанови №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 20 Постанови №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих працівників, для підтвердження спеціального стажу.
16 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 16.04.2024 року відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року.
Заяву про призначення пенсії на пільгових умовах за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Страховий стаж на момент звернення склав 32 роки 2 місяці 27 днів.
До страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1987 по 29.07.1990 згідно диплому від 29.07.1990 серії НОМЕР_1 , оскільки печатка, що засвідчує диплом, не придатна для сприйняття змісту.
Пільговий стаж роботи за Списком №1 склав 5 років 06 місяців 0 днів.
До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано період роботи з 27.01.2014 року по 17.02.2017 року по підприємству ТОВ "Промисловий ремонт" ЄРДПОУ 36608356, оскільки трудова книжка не містить повної інформації для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, а довідку встановленого зразка відповідно до додатку №5 до Постанови №637, позивачем не надано.
За результатом розгляду заяви позивача від 16.04.2024 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №047150026705 від 24.04.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
З урахуванням викладеного, представник відповідача-2 просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 20 липня 1990 року, ОСОБА_1 має записи про трудову діяльність в наступні періоди:
запис №24 - на підставі наказу №1/11к від 27 січня 2014 року прийнятий на посаду слюсаря чергового з ремонту устаткування 4 розряду (поверхні) на виробничу дільницю по поточним ремонтам дробильного устаткування ДФ;
запис №25 - на підставі наказу від 03 вересня 2015 року №1/208п переведений слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду (поверхні) на виробничій дільниці по поточним ремонтам дробильного устаткування ДФ;
запис №26 - на підставі наказу №1 від 17 лютого 2017 року звільнений за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.
Відповідно до наказів №11 від 07.12.2009 року та №1/132/10 від 08.12.2014 року, за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджене право ОСОБА_1 на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.
16 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 16.04.2024 року відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року.
Заяву про призначення пенсії на пільгових умовах за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №047150026705 від 24.04.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, чоловікам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини 1 статті 26 цього Закону, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Вік позивача - 52 роки.
Страховий стаж на момент звернення склав 32 роки 2 місяці 27 днів.
До страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1987 по 29.07.1990 згідно диплому від 29.07.1990 серії НОМЕР_1 , оскільки печатка, що засвідчує диплом, не придатна для сприйняття змісту.
Пільговий стаж роботи за Списком №1 склав 5 років 06 місяців 0 днів.
До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано період роботи з 27.01.2014 року по 17.02.2017 року по підприємству ТОВ "Промисловий ремонт" ЄРДПОУ 36608356, оскільки трудова книжка не містить повної інформації для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, а довідку встановленого зразка відповідно до додатку №5 до Постанови №637, позивачем не надано.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області №047150026705 від 24.04.2024 року, про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки йому до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 не зараховано період роботи з 27.01.2014 року по 17.02.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт», у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Як визначено пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Судом встановлено, що станом на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 позивач досяг віку 52 років.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 20 липня 1990 року, ОСОБА_1 має записи про трудову діяльність в наступні періоди:
запис №24 - на підставі наказу №1/11к від 27 січня 2014 року прийнятий на посаду слюсаря чергового з ремонту устаткування 4 розряду (поверхні) на виробничу дільницю по поточним ремонтам дробильного устаткування ДФ;
запис №25 - на підставі наказу від 03 вересня 2015 року №1/208п переведений слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду (поверхні) на виробничій дільниці по поточним ремонтам дробильного устаткування ДФ;
запис №26 - на підставі наказу №1 від 17 лютого 2017 року звільнений за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.
Крім того, відповідно до наказів №11 від 07.12.2009 року та №1/132/10 від 08.12.2014 року, за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджене право ОСОБА_1 на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Суд зазначає, що норми пункту 3 Порядку передбачають обов'язковість витребування уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, в той час як у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу позивача у спірні періоди та наявні дані про його посаду та зазначені реквізити документів, на підставі яких такі відомості внесені, відтак суд зазначає, що в даному випадку неврахування відповідачем-2 спірного періоду до пільгового стажу за Списком №1 до пільгового стажу роботи позивача є необґрунтованим.
Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Згідно пункту 1.1 цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).
Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.2.10. Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний".
Відповідності до пункту 2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку №22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу.
Тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним.
Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Суд зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, суд приходить до висновку, що неточності у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для виключення спірних періодів роботи з пільгового стажу позивача, тому вказані спірні періоди роботи позивача зараховуються до стажу роботи за Списком №1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року.
У той же час, суд вважає належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №047150026705 від 24 квітня 2024 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і як наслідок, необхідності зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи ОСОБА_1 : з 27.01.2014 року по 17.02.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» на підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 27 січня 2014 року.
Зважаючи на викладене, належним способом захисту порушеного права позивача, на думку суду, є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих періодів роботи позивача та висновків викладених у рішенні суду.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ КБ "Приватбанк" №0.0.3645995867.1 від 15 травня 2024 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №047150026705 від 24.04.2024 року, про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до загального стажу та стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 27.01.2014 року по 17.02.2017 року на підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 27 січня 2014 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вищевказаних періодів роботи.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник