26 липня 2024 рокуСправа №160/12697/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
16 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування до загального страхового стажу, який дає право на пенсію за віком ОСОБА_1 періоди роботи відповідно трудової книжки від 26.04.1982 НОМЕР_1 , та період відповідно трудової книжки НОМЕР_2 роботи в колгоспі з 25.02.1992 по 03.05.1993 та скасувати рішення №047050026882 від 25.04.2024 р. про відмову у призначенні пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу, який дає право на пенсію за віком ОСОБА_1 періоди роботи, періоди роботи відповідно трудової книжки від 26.04.1982 НОМЕР_1 , та період відповідно трудової книжки НОМЕР_2 роботи в колгоспі з 25.02.1992 по 03.05.1993 р. та призначити пенсію за віком з моменту виникнення права - з 29.04.2024 р.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він 17.04.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (через Сервісний центр в с.м.т. Кринички) з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надав необхідний пакет документів.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №047050026882 від 25 квітня 2024 року позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Додатково повідомлено, які періоди роботи позивача не були зараховані до його страхового стажу.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №047050026882 від 25 квітня 2024 року "Про відмову у призначенні за віком", оскільки йому протиправно не зараховано до загального страхового стажу, який дає право на пенсію за віком періоди його роботи відповідно трудової книжки від 26.04.1982 року НОМЕР_1 , та період відповідно трудової книжки НОМЕР_2 роботи в колгоспі з 25.02.1992 року по 03.05.1993 року, у зв'язку з чим позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/12697/24 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
21 травня 2024 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
22 травня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
11 червня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву вх.№22285/24, в якому представник відповідача-1 з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 48 Кодексу Законів про працю України від 10.12.1971 № 322-УІІІ трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пунктів 5, 6 Положення в трудову книжку колгоспника вносяться відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.
Всі записи в трудовій книжці за час роботи в колгоспі завіряються підписом голови колгоспу чи спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Відповідно до Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком №637.
17 квітня 2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
До заяви про призначення пенсії позивачем надано, зокрема, трудову книжку №4.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №047050026882 від 25.04.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 17.04.2024 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи 31 рік, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV.
Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 31 рік.
Страховий стаж позивача станом на день звернення за призначенням пенсії становив 24 роки 4 місяці.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу позивача не зараховано:
- період роботи згідно трудової книжки від 26.04.1982 НОМЕР_1 , оскільки дата народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на першій (титульній) сторінці не відповідає паспортним даним. Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 18.06.2022 Артемівським МВ УМВС України у Донецькій області, дата народження позивача - 29.04.1964.
- період роботи в колгоспі з 25.02.1992 по 03.05.1993, оскільки відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).
З урахуванням викладеного, представник відповідача-1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповіда-2 відзиву на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки колгоспника від 25.02.1992 року серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 працював в період:
- з 25 лютого 1992 року по 03 травня 1993 року працював в Колгоспі імені Козаченка Артемівського району Донецької області на посаді "електрика" відділення 2.
Відповідно до записів трудової книжки від 26.04.1982 року серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працював в наступні періоди:
- з 19.04.1982 по 12.07.1982 робота МЦМ артемівський завод імені Е.І. Квиринга;
- з 28.03.1983 по 13.12.1983 робота електромонтером 4 розряду;
- з 24.01.1986 по 30.09.1988 робота електромеханіком центральної лабораторії вимірювальної техніки;
- з 05.10.1988 по 20.02.1992 робота в УПТОК ПГО «Донбасгеологія» техніком-електриком;
- з 20.07.1993 по 21.03.1994 робота Миронівська ГРЕС електромонтер 4 розряду;
- з 11.04.1994 по 02.20.1998 МГП «ЛИТАР» робота слюсарем 4 розряду;
- з 12.02.1998 по 06.03.1998 Дитячий оздоровчий табір «Костер» («Вогник») робота робочим;
- з 26.01.1999 по 08.10.1999 «РАЙСЕЛЬКОММУНХОЗ» робота електромонтером;
- з 27.10.1999 по 21.01.2001 - перебування на обліку в Артемівському міському центрі зайнятості;
- з 18.04.2001 по 25.06.2001 - ПП «Укрстрой» робота електромонтером;
- з 19.07.2001 по 19.12.2001 - АЗОТ «Артемівський м'ясокомбінат» робота слюсарем;
- з 24.12.2001 по 17.09.2002 - Центр електрозв'язку №9 Донецької дирекції ВАТ «Укртелеком»;
- з 02.12.2002 по 18.04.2008 виробнича фірма «Литар» робота електрослюсарем;
- з 22.04.2008 по 12.09.2011 Центральна лабораторія ГРП «Донецьк геологія»;
- з 08.02.2012 по 15.03.2019 робота по договору зареєстрованого центром зайнятості;
- з 18.03.2019 по 28.04.2023 ТОВ «Керамік -Арт» робота електромонтером.
17 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (через сервісний центр в с. Кринички) з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надав необхідний пакет документів.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №047050026882 від 25 квітня 2024 року, позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 31 рік.
Страховий стаж позивача станом на день звернення за призначенням пенсії становив 24 роки 4 місяці.
Додатково повідомлено, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано наступні періоди:
- період роботи згідно трудової книжки від 26.04.1982 НОМЕР_1 , оскільки дата народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на першій (титульній) сторінці не відповідає паспортним даним. Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 18.06.2022 Артемівським МВ УМВС України у Донецькій області, дата народження позивача - 29.04.1964.
- період роботи в колгоспі з 25.02.1992 по 03.05.1993, оскільки відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №047050026882 від 25 квітня 2024 року "Про відмову у призначенні за віком", оскільки йому протиправно не зараховано до загального страхового стажу, який дає право на пенсію за віком періоди його роботи відповідно трудової книжки від 26.04.1982 року НОМЕР_1 , та період відповідно трудової книжки НОМЕР_2 роботи в колгоспі з 25.02.1992 року по 03.05.1993 року, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону №1058-ІV, при цьому право на призначення пенсії за віком обумовлене не лише досягненням відповідного віку, а й наявністю відповідного страхового стажу, так зокрема, частиною 1 зазначеної статті встановлено, що з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового не менше 31 року.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1 до заяви для призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року №637.
За період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 року №10-1, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 цього Положення.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону України від 04.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до підпункту 2.2 Інструкції до трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Відповідно до підпункту 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Відповідно до підпункту 2.4 Інструкції всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).
Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 № 162. 2.10. Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний".
Судом встановлено, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано наступні періоди:
- період роботи згідно трудової книжки від 26.04.1982 НОМЕР_1 , оскільки дата народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на першій (титульній) сторінці не відповідає паспортним даним. Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 18.06.2022 Артемівським МВ УМВС України у Донецькій області, дата народження позивача - 29.04.1964.
- період роботи в колгоспі з 25.02.1992 по 03.05.1993, оскільки відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки колгоспника від 25.02.1992 року серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 працював в період:
- з 25 лютого 1992 року по 03 травня 1993 року працював в Колгоспі імені Козаченка Артемівського району Донецької області на посаді "електрика" відділення 2.
Відповідно до записів трудової книжки від 26.04.1982 року серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працював в наступні періоди:
- з 19.04.1982 по 12.07.1982 робота МЦМ артемівський завод імені Е.І. Квиринга;
- з 28.03.1983 по 13.12.1983 робота електромонтером 4 розряду;
- з 24.01.1986 по 30.09.1988 робота електромеханіком центральної лабораторії вимірювальної техніки;
- з 05.10.1988 по 20.02.1992 робота в УПТОК ПГО «Донбасгеологія» техніком-електриком;
- з 20.07.1993 по 21.03.1994 робота Миронівська ГРЕС електромонтер 4 розряду;
- з 11.04.1994 по 02.20.1998 МГП «ЛИТАР» робота слюсарем 4 розряду;
- з 12.02.1998 по 06.03.1998 Дитячий оздоровчий табір «Костер» («Вогник») робота робочим;
- з 26.01.1999 по 08.10.1999 «РАЙСЕЛЬКОММУНХОЗ» робота електромонтером;
- з 27.10.1999 по 21.01.2001 - перебування на обліку в Артемівському міському центрі зайнятості;
- з 18.04.2001 по 25.06.2001 - ПП «Укрстрой» робота електромонтером;
- з 19.07.2001 по 19.12.2001 - АЗОТ «Артемівський м'ясокомбінат» робота слюсарем;
- з 24.12.2001 по 17.09.2002 - Центр електрозв'язку №9 Донецької дирекції ВАТ «Укртелеком»;
- з 02.12.2002 по 18.04.2008 виробнича фірма «Литар» робота електрослюсарем;
- з 22.04.2008 по 12.09.2011 Центральна лабораторія ГРП «Донецьк геологія»;
- з 08.02.2012 по 15.03.2019 робота по договору зареєстрованого центром зайнятості;
- з 18.03.2019 по 28.04.2023 ТОВ «Керамік -Арт» робота електромонтером.
Відповідності до пункту 2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Таким чином, обов'язок по здійсненню записів у трудовій книжці покладено на керівників підприємств, власників або уповноважені ним органи, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису, відсутність на печатці коду ЄДРПОУ, нечіткість на печатці назви підприємства чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку № 22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу.
Тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, неточності у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.
Суд зазначає, що не зарахування спірних періодів роботи ОСОБА_1 буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в пункті 3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.
Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Неточність в записах в трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачеві в зарахуванні стажу його роботи: згідно записів трудової книжки від 26.04.1982 року НОМЕР_1 та періоду роботи в колгоспі з 25.02.1992 року по 03.05.1993 року, оскільки стаж роботи позивача підтверджено відповідними доказами, наявними в матеріалах справи.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу, що дає право на отримання пенсії за віком, періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ): згідно записів трудової книжки від 26.04.1982 року НОМЕР_1 та період роботи в колгоспі з 25.02.1992 року по 03.05.1993 року.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в не зарахуванні до страхового стажу роботи спірних періодів роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком, є протиправними.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) про призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованого судом спірних періодів роботи та правової позиції, викладеної у даному рішенні.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ "Райффайзен Банк" №N1ADO3135M від 15 травня 2024 року.
А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) судових витрат у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень нуль копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №047050026882 від 25 квітня 2024 року, про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу, що дає право на отримання пенсії за віком, періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ): згідно записів трудової книжки від 26.04.1982 року НОМЕР_1 та період роботи в колгоспі з 25.02.1992 року по 03.05.1993 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) про призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих судом до страхового стажу періодів роботи згідно записів трудової книжки від 26.04.1982 року НОМЕР_1 та періоду роботи в колгоспі з 25.02.1992 року по 03.05.1993 року, та правової позиції, викладеної у даному рішенні суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник