Рішення від 08.08.2024 по справі 140/5366/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5366/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУ ПФУ в Херсонській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №907590123105 від 08.03.2024 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII; зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з дати звернення із заявою до відповідача з 28.02.2024 з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації від 12.02.2024 за №25/1.16/2-24 та №26/1.16/2-24.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, як отримувач пенсії по віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закону №1058-IV).

Вказує, що 28.02.2024 звернулась до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ).

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV за принципом екстериторіальності мої документи про призначенця пенси були направлені на розгляд до ГУ ПФУ в Херсонській області, яким і прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 08.03.2024 №907590123105.

Уважаючи таку відмову незаконною та протиправною, просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-4).

У відзиві на позовну заяву від 17.06.2024 ГУ ПФУ в Херсонській області позовних вимог не визнало, мотивуючи тим, що діючими нормативно-правовими актами, зокрема, Законом №889 та постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб”, перерахунок пенсій особам, яким було раніше призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 (далі - Закон №3723-XII) законодавством не передбачено.

Зауважує, що надані позивачем довідки №26/1.16/2-24 та №26/1.16/2-24 видані Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації, станом на лютий та січень 2024 року. Однак, що ОСОБА_1 звільнено з посади державного службовця ще 29.11.2010, у зв'язку з чим застосування при розрахунку пенсії державного службовця зі складових заробітної плати, з яких остання не сплачувала страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечить нормам Закону № 3723-XII.

Також звертає увагу суду, що вперше пенсія по віку згідно Закону України «Про державну службу» призначена за заявою позивача 29.11.2010, а тому відсутні підстави вважати, що в межах спірних правовідносин йдеться про призначення пенсії по віку, відповідно до Закону України "Про державну службу", вперше.

Як наслідок уважає, що підстави для врахування при обчисленні пенсії згідно Закону України “Про державну службу” наданих ОСОБА_1 довідок про заробітну плату відсутні (арк. спр. 23-26).

На адресу суду 17 червня 2024 року від представника ГУ ПФУ у Волинській області надійшов відзив на позовну заяву від 13 червня 2024 року №0300-0902-8/35897, у якому представник відповідача 2 позовних вимог не визнає та зазначає, що для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-XII передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік, страховий стаж та лише у випадку первинного призначення пенсії, однак позивач з 01.10.2017, відповідно до пункту 4.7 Прикінцевих положень Закону №1058-IV було переведено на пенсію за віком відповідно до цього Закону, яку отримує по теперішній час.

Також уважає, що довідки, видані позивачу про заробітну плату за січень-лютий 2024 року не можуть бути враховані для обчислення розміру пенсії, так як така вимога спрямована на майбутнє.

Звертає увагу суду, що ОСОБА_1 звернувшись із заявою про переведення та долучивши нові довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії мала намір фактично здійснити перерахунок пенсії, так як переведення на пенсію здійснюється з встановленням розмір пенсії, отримуваного до такого переведення (арк. спр. 37-43).

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини п'ятої, сьомої статті 262 КАС України (арк. спр. 20).

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує за віком, відповідно до Закону №1058-IV, про що свідчить рішення пенсійного органу №907590123105 (арк. спр. 8).

Позивач 28.02.2024 звернулась до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону №889-VІІ (арк. спр. 44-45).

Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1) визначено, що заява на призначення/перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, та відповідно до пункту 4.3. Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку розгляд документів, наданих позивачем провадився за принципом “екстериторіальності” ГУ ПФУ в Херсонській області.

ГУ ПФУ в Херсонській області на підставі заяви та наданих документів було винесено рішення №907590123105 від 08.03.2024 про відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону №889-VІІ.

Дане рішення обґрунтовано тим, що відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком, відповідно до Закону №889-VІІ із застосуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 21.02.2024 №25/1.16/2-24 та 26/1.16/2-24 оскільки Законом №889 не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям (арк. спр. 6-7).

Уважаючи таке рішення пенсійного органу протиправними, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-XI.

Закон №889-VIII 01.05.2016 набрав чинності, пунктом 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІлише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.

За своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивача на пенсію державного службовця за умов, визначених у Законі №889-VIII. На момент звернення із відповідною заявою ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV (арк. спр. 8).

Суд відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №580/3805/22 (де спір стосується переведення позивачки з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ), які полягають у такому.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII.

Як вказав Верховний Суд (пункти 29, 30), ані розділ ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, ані стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII. Верховний Суд вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачки права на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII з підстави, що за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.

Верховний Суд у наведеній справі виснував, що для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи займала позивачка станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) посаду державної служби та який стаж державної служби вона мала станом на зазначену дату, оскільки норми розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ пов'язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII з наявністю в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже те, що позивач раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує наразі за Законом №1058-IV, на пенсію за віком в межах дії Закону №889-VIII, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом.

Одержавши заяву позивача про переведення на пенсію за іншим законом, відповідач міг виходити лише з оцінки об'єктивних обставин, тобто відповідного права особи, яке вона має, або ж відсутності такого права (наприклад за відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби станом на відповідний момент часу).

У спірному рішенні не зазначається про те, що позивач не має достатнього страхового або спеціального стажу роботи/служби, що б унеможливлювало вирішення цього питання.

За правилами, визначеними статтею 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, у позивача наявний страховий стаж - понад 38 років, стаж державної служби понад 30 років, який здобутий до 01.05.2016 (зворот арк. спр. 8), вона досягнула пенсійного віку (на час звернення із заявою мала повних 68 років).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач 1 ГУ ПФУ в Херсонській області рішенням від 08.03.2024 №907590123105 протиправно відмовив позивачу у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону №889-VIII з тих мотивів, що ОСОБА_1 раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ.

Також пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб»(далі - Порядок №622) установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених впункті 2цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

У пункті 5 Порядку №622 встановлено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Пунктом 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017№1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048 (далі - Постанова №1-3) затверджено три форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Разом із заявою від 28.02.2024 позивач подав довідки за формами, затвердженими Постановою №1-3: від 12.02.2024 №25/1.16/2-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (за січень 2024 року) та від 12.02.2024 №26/1.16/2-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на лютий 2024 року, які Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації (арк. спр. 11-12).

Таким чином, оскільки довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця є джерелом інформації про суму заробітку, відсоток від якого становитиме пенсія, що впливає на правильність обчислення пенсії, а тому вказані в них відомості мають бути враховані пенсійним органом. У даних довідках також зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, відповідно до якої оскільки позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІу розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області вчинити певні дії щодо переведення позивача на інший вид пенсії, то суд враховує таке.

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З матеріалів справи вбачається, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Херсонській області, рішенням якого позивачу відмовлено в переведенні на інший вид пенсії.

Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №907590123105 від 08.03.2024 з огляду на наявність у ОСОБА_1 умов для реалізації права на одержання пенсії державного службовця згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, то дії зобов'язального характеру щодо переведення позивача з 28.02.2024 (з дати звернення із заявою) на пенсію державного службовця за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Кіровоградській області, у зв'язку із чим позов підлягає частковому задоволенню з виходом на підставі частини другої статті 9 КАС України за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача.

При цьому, необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ у Волинській області, яке не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у переведенні, а тому відсутні підстави для покладання на нього обов'язку здійснити переведення позивача на пенсію державного службовця за заявою від 28.02.2024. Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області визначено як орган, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (після її призначення). Отже, позовні вимоги до ГУ ПФУ у Волинській області заявлені безпідставно.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20 грн, сплачений квитанцією від 21.05.2024 №0.0.3661341736.1 (зворот арк. спр. 18).

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державну службу», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, Херсонська область, місто Херсон, вулиця 28 Армії, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 08 березня 2024 року №907590123105.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-ІV на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року №889-VIII з 28 лютого 2024 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Попередній документ
120894650
Наступний документ
120894652
Інформація про рішення:
№ рішення: 120894651
№ справи: 140/5366/24
Дата рішення: 08.08.2024
Дата публікації: 12.08.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (04.11.2024)
Дата надходження: 20.05.2024
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії