м. Вінниця
07 серпня 2024 р. Справа № 120/1713/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: військової частини НОМЕР_1 про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання рішення протипраним та скасування, зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на протиправність відмови відповідача щодо проведення службового розслідування за фактом отримання 06.08.2022 поранення під час виконання обов'язків військової служби.
Відтак, з метою зобов'язання відповідача провести службове розслідування за фактом отримання 06.08.2022 поранення під час виконання обов'язків військової служби та видати довідку про обставини травми, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 16.02.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
Відповідач правом подати відзив на позовну не скористався.
Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 під час проходження військової служби, потрапивши під ворожий обстріл, отримав вибухову травму: ЗЧМТ, струс головного мозку, а також загострення набутих та наявних хвороб, які отримав під час проходження військової служби в зоні АТО.
Згідно з Свідоцтвом про хворобу №2119, виданого гарнізонною військово-лікарською комісією 26.12.2022 підтверджено наступне: поширений остеохондроз хребта, спондилодез С4-С5 сегменту титановим імплантом (04.12.2015з приводу кили міжхрещевого диску С4-С5, деформуючий спондильоз першого ступеня шийного та поперекового відділів хребта, правобічний сколіоз першого ступеня поперекового відділу хребта з больовим синдромом, зі значним порушенням функції. Дискогенний полірадикуліт на фоні виражених дегенеративно-дистрофічних змін в хребті з переважним ураженням С4, С5,Th8, Th9, L9, L4, L5 корінців праворуч, С5, С6, С7 корінців ліворуч з розвитком мієлопатії на рівні С4-С5, Th8-Th9 сегментів, порушення функції тазових органів за периферичним типом зі значним порушенням функцій. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
З метою видання наказу про призначення розслідування та надання довідки про обставини травми, позивач звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 із відповідним рапортом про надання довідки про обставини отримання травми, поранення, контузії 06.08.2022, довідки про безпосередню участь у бойових діях та інших супутніх документів.
23.08.2023 представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом про надання довідки про обставини травми (поранення, контузії) від 06.08.2022 під час виконання позивачем обов'язків військової служби та надання оригіналу довідки про перебування в зоні бойових дій.
У відповідь відповідач листом від 10.10.2023 повідомив про відсутність змоги надати Додаток №5 до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , оскільки: факт отримання ним поранення 06.08.2022 не зафіксовано в Журналі бойових дій 59 омпбр; по факту отримання колишнім військовослужбовцем ОСОБА_1 поранення 06.08.2022 не було проведено службове розслідування; колишній військовослужбовець ОСОБА_1 за медичною допомогою з приводу отримання ним поранення до медичного пункту 2 стрілецького батальйону або медичної роти військової частини НОМЕР_1 не звертався; 21.08.2022 колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 було направлено на стаціонарне лікування та обстеження до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону м. Вінниця з діагнозом: "Вертеброгенна цервіко-брахіалгія з вираженим больовим синдромом. Остеохондроз, кили міжхребцевих дисків С3-С4, С4-С5, С5-С6, L3-L4, L4-L5".
Згідно наданого Свідоцтва про хворобу №2119 від 26.12.2022, наданого гарнізонною ВЛК Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, діагноз "Стан після вибухової травми (06.08.2022): закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню у вигляді лівобічної пірамідної недостатності, вестибуло-атактичного, астено-вегетативного синдромів з помірним порушенням функції" було встановлено анамнестично (зі слів хворого) і не є підставою для видачі йому Додаток №5 до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України.
Адвокат позивача Оксана Чубар вважає отриманий лист відмовою у проведенні службового розслідування по встановленню подій та фактів отримання поранення позивачем, а тому в інтересах позивача звернулася в суд.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно ч. 2-4 ст. 2 Закону 2232-XII проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Суд зазначає, що на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та діє до теперішнього часу.
Оцінюючи доводи позивача про протипрість відмови військової частини щодо проведення службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 06.08.2022поранення під час виконання обов'язків військової служби, суд зазначає таке.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" № 551-XIV від 24.03.1999 року (надалі - Закон № 551-XIV) затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України.
Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб'єктові у сфері протидії корупції.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Проаналізувавши наведені норми, суд дійшов висновку, що службове розслідування стосовно військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів, на підставі ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України проводиться у випадках не виконання (неналежного виконання) ними своїх службових обов'язків або вчинення правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дій (бездіяльності) які призвели до завдання шкоди державі, та призначається таке розслідування письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, що додається (надалі - Інструкція № 332).
Згідно п. 1 розділу І Інструкції № 332, ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкція № 332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Пунктом 1 розділу II Інструкції № 332 визначено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме, обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Отже, Інструкцією чітко визначено, що відноситься до травм одержаних від нещасного випадку, а "дії з боку противника" в даному переліку відсутні як такі.
При цьому, ракетно-артилерійський обстріл один із видів вогневого враження під час воєнних конфліктів, тобто є діями з боку противника в районі ведення бойових дій, а травми отримані внаслідок таких обліку, як нещасні випадки, не підлягають.
Пунктом 18 розділу II Інструкції № 332 передбачено, що за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:
дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я;
коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні);
перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
Варто зазначити, що відповідно до пункту 1 розділу І Методики визначення військових втрат, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженої наказом Міністерства оборони України 14.09.2022 № 277, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 25.11.2022 № 1471/38807 (далі - Методика визначення військових втрат), ця Методика встановлює механізм визначення військових втрат, що включають людські та матеріальні військові втрати і витрати, пов'язані з бойовими діями (терористичними актами, диверсіями, ракетно-бомбовими ударами), спричинені військовою агресією Російської Федерації.
Відтак, порівняльний аналіз приписів Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків № 332 та Методики визначення військових втрат, дає суду підстави дійти висновку про необхідність розмежування нещасного випадку та бойових людських втрат (військових втрат).
Суд звертає увагу, що Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків № 332 не передбачає проведення розслідування лише у тому випадку, якщо військовослужбовець отримав травму внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення антитерористичної операції, і такі випадки є бойовими людськими втратами і обліку, як нещасні випадки, не підлягають.
Як встановлено з матеріалів справи, обставини, при яких позивач отримав травму, пов'язані з діями з боку противника в районі ведення бойових дій, про, що й зазначає сам позивач у позовній заяві.
Суд наголошує, що ракетно-артилерійський обстріл це вид вогневого враження під час воєнних конфліктів, тобто є діями з боку противника в районі ведення бойових дій, тому травми отримані внаслідок таких обліку, як нещасні випадки не підлягають.
Відповідно, такі обставини отримання позивачем травми не підпадають під сферу регулювання Інструкції № 332, в якій чітко зазначено, що ця Інструкція не поширюється на військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Відтак, підстави для проведення службового розслідування згідно з Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків № 332 відсутні, тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність військової частини щодо не проведення службового розслідування за фактом отримання позивачем поранення.
Суд зазначає, що з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).
Згідно з пунктом 1.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (надалі Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Одним із основних завдань військово-лікарської експертизи, визначених пунктом 1.3. Положення №402, є визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами.
Відповідно до пунктів 21.1, 21.2, 21.5 Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:
а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.
При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби".
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.
ґ) "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.
д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії,або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
Пунктом 21.7 Положення № 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).
Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється (пункт 21.8 Положення № 402).
Згідно з пунктом 21.24 Положення № 402 довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що видається військовослужбовцю або призваному на збори військовозобов'язаному, резервісту (Акт про нещасний випадок, зберігається в історії хвороби або у справах ВЛК, яка прийняла постанову про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва).
Водночас пунктом 21.25 Положення № 402 встановлено, що при вирішенні питання про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення:
службову та медичну характеристики,
витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу,
матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації,
довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу;
історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу,
запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу,
довідку архівної установи.
У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у воєнний час основи організації військово-лікарської експертизи мають певні особливості та їх правове регулювання дещо відрізняється від правового регулювання у мирний час.
Так, у мирний час (п. 21.7) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення приймається на підставі довідки про обставини травми або на підставі Акта про нещасний випадок. Водночас, законодавець у пункті 21.25 прямо передбачив окремий випадок, в який довідка про обставини травми та акт про нещасний випадок не є обов'язковими документами на підставі яких приймається постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення, а саме під час дії воєнного стану вказані постанови ВЛК приймаються на підставі картки передового району та додаткових документів (не обов'язково всіх) зазначених у пункті 21.25.
Відповідно до пункту 21.29 Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (поранення) поряд з іншими постановами записується в історію хвороби, Книгу протоколів засідань військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або довідку, медичну книжку військовослужбовця з обов'язковим посиланням на документ, який підтверджує обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Згідно з пунктом 22.3 Положення № 402 постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.
Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється (пункт 22.5 Положення № 402).
Сукупний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що постанови ВЛК про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва) оформлюються довідками військово-лікарської комісії, які у воєнний час у штатну ВЛК на контроль не направляються.
Наказом Міністра оборони України від 26.05.2014 №333 затверджена Інструкція з організації обліку особового складу Збройних Сил України, яка була чинна на дату спірних правовідносин, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України12 червня 2014 за № 611/25388.
Відповідно до п. 1.10 Розділу ІІІ «Організація та ведення обліку особового складу в особливий період» Інструкції №333, у підрозділах, військових частинах, на кораблях 1-3 рангів, у з'єднаннях і органах військового управління, які беруть участь у бойових діях, ведеться облік особового складу.
Абзацом сьомим пункту 1.10 глави 1 розділу III Інструкції №333 визначено, у всіх військових частинах (крім закладів охорони здоров'я) і в неокремих батальйонах (дивізіонах) розділ добової відомості (додаток 55) «IV. У наявності» замінюється розділом «IV. Втрати за минулу добу: а) загинуло або померло; б) зникло безвісти; в) потрапило в полон; г) захоплено в заручники; ґ) інтерновано; д) евакуйовано з пораненнями; е) евакуйовано внаслідок хвороби; є) інші втрати.
Згідно з п. 1.14 глави 1 розділу III Інструкції №333, персональний облік особового складу, який вибув зі строю через загибель (смерть), поранення, хворобу та з інших причин, у підрозділах військових частин ведеться в такому порядку, зокрема, у відділенні та взводі - про всіх військовослужбовців, що вибули зі строю, командири відділень і взводів доповідають своєму безпосередньому командиру (начальнику) щодня в ході бою і після перевірки наявності особового складу після бою.
Відповідно до п. 1.20 глави 1 розділу III Інструкції №333, на сержантів і солдатів, які підлягають евакуації з медичного підрозділу військової частини до військових лікувальних закладів внаслідок поранення, контузії, каліцтва, через хворобу та з інших причин, штабом військової частини через медичний підрозділ військової частини передаються до військових лікувальних закладів їхні обліково-послужні картки.
Отже, з аналізу наведених вище положень слід дійти висновку, що наявність довідки про обставини травми (встановленого зразка, за формою, передбаченою додатком 5 до Положення № 402) не є обов'язковою умовою для встановлення у воєнний час причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. А обліково-послужні картки є тими документами за якими ВЛК приймає постанови про причинний зв'язок поранення, що передбачено п. 21.25 Положення № 402.
Зі змісту пунктів 6.1 та 6.2 глави 6 розділу II Положення №402 слідує, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться, зокрема, прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, та на таких військовослужбовців подається відповідний перелік документів, в тому числі в разі, якщо особи, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Додатком 5 до Положення №402 визначено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та зі змісту якої слідує, що саме на підставі наказу командира (начальника) військової частини та за його підписом така довідка видається.
При вирішенні даного спору суд враховує, що звернення позивача та його представника позивача до відповідача зводяться виключно щодо необхідності отримання інформації стосовно обставин отримання поранення та розладів здоров'я, підтвердження факту взяття безпосередньої участі у бойових діях та документального підтвердження часу перебування в зоні бойових дій з метою отримання долдтакової винагороди.
У спірних випадках для встановлення остаточного діагнозу і причинного зв'язку профзахворювання з впливом умов служби Центральна ВЛК вирішує питання подальшого обстеження та медичного огляду військовослужбовців згідно з законодавством України.
Командир військової частини, отримавши повідомлення за формою ПЗВ-2, призначає розслідування причин кожного випадку профзахворювання, яке проводиться протягом десяти робочих днів.
За приписами пункту 6 Розділу VІ Інструкції №332 командир військової частини, отримавши повідомлення за формою ПЗВ-2, призначає розслідування причин кожного випадку профзахворювання, яке проводиться протягом десяти робочих днів. Розслідування профзахворювання проводиться комісією з розслідування причин профзахворювання у складі голови комісії - представника регіонального санітарно-епідеміологічного управління (за згодою) та її членів - представників командування військової частини, відповідних служб військової частини (за потреби), військово-медичної служби.
Також суд звертає увагу, що комісія з розслідування причин профзахворювання проводить оцінку відповідності умов служби хворого військовослужбовця вимогам санітарних норм за матеріалами раніше проведених обстежень і досліджень робочих (службових) місць, вивчає приписи регіональних санітарно-епідеміологічних управлінь, отримує письмові пояснення командирів і військовослужбовців з питань, що пов'язані з розслідуванням причин виникнення профзахворювання.
У випадку втрати військовослужбовцем працездатності внаслідок хронічного профзахворювання командир військової частини направляє хворого військовослужбовця для проходження ВЛК щодо розгляду питання про його придатність до подальшого проходження військової служби.
У справі відсутні докази того, що ВЛК або відповідач під оформлення висновку, проводили дослідження того, чи захворювання, яке виявили у позивача, виникло до проходження ним військової служби та чи у період такої служби воно не прогресувало і не розвивалось, відтак не досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 року у справі № 806/526/16 щодо аналогічних правовідносин зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не повинен надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів - членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
У той же час, з огляду на наявність у відповідача визначених законом повноважень щодо всебічного дослідження відповідних спірних питань, з урахуванням прохання військовослужбовця, суд приходить до висновку про те, що суб'єкт влади не вжив можливих і достатніх заходів з метою об'єктивного вирішення питання.
Враховуючи те, що до повноважень відповідача належить проведення службового розслідування за фактом захворювання у військовослужбовців, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачеві у проведенні розслідування причин захворювання.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом зобов'язання відповідача провести службове розслідування, щодо обставин травми ОСОБА_1 під час проходження військової служби у Збройних Силах України від 06.08.2022.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо проведення розслідування про обставини отримання поранення ОСОБА_1 06.08.2022.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування, щодо обставин отримання травми під час проходження військової служби у Збройних Силах України ОСОБА_1 від 06.08.2022.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Суддя Комар Павло Анатолійович