06 серпня 2024 року
м. Рівне
Справа № 569/11254/22
Провадження № 22-ц/4815/744/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Боймиструка С. В., Шимківа С.С.
секретар судового засідання - Андрошулік І. А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла», ОСОБА_2 ,
треті особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дем'яненко Любові Петрівни, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла», ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання правочину та реєстрації права власності недійсними,
ухвалене у складі судді Левчука О. В. в м. Рівне, повний текст рішення складено 19 квітня 2024 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла»(далі ТзОВ «Фінансова компанія «Амбрелла»), ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в якому просив визнати недійсним:
- договір купівлі - продажу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами загальною площею 100,5 кв.м., житловою 64,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що укладений між ТзОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» і ОСОБА_2 , посвідчений 25.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В., реєстраційний номер 1284;
-договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:046:0244 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ТзОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» і ОСОБА_2 , посвідчений 25.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В., реєстраційний номер 1283.
Мотивуючи позовні вимоги вказував, що згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, отриманих при підготовці документів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В. 25.06.2020, вказаний житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка зареєстровані на праві спільної часткової власності: за ОСОБА_1 зареєстровано 2/3 частини, за ОСОБА_3 і ОСОБА_4 1/3 частина на праві спільної сумісної власності, що зазначено в п.1 оспорюваних Договорів.
Згідно пунктів 2 Договорів від 25.06.2020 право на продаж вказаного нерухомого майна будь-якій особі належить Іпотекодержателю - ТзОВ«Фінансова компанія "Амбрелла" на підставі: - договору іпотеки № 63858-110, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_3 , посвідченого 11 вересня 2008 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С. за реєстровим номером 4648, - договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, укладеним між ТзОВ«Фінанси та кредит» та ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра і гарантія», посвідченим 22 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за номером 439.
Позивач не був іпотекодавцем згідно з договором іпотеки №63858-110, на підставі якого в іпотекодержателя, ТзОВ «Фінансова компанія «Амбрелла», виникло право на продаж іпотечного майна і до того ж в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №21386799, витребуваній 25.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. зареєстровані записи про реєстрацію права власності позивача на частку у цих об'єктах на підставі правовстановлюючих документів, які на дату їх відчуження не були скасовані і не визнані недійсними у встановленому законом порядку.
На думку позивача, з підстав, визначених у ст.658 ЦК України, ТзОВ «Фінансова компанія «Амбрелла», як іпотекодержатель і продавець не мало права на продаж майна, належного позивачу у вигляді 2/3 частки у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями і земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:046:0244 за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того, при посвідченні 25.06.2020 правочинів, приватний нотаріус не витребувала у ТзОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» довідку уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання та дозвіл органу опіки та піклування на їх вчинення у формі витягу з рішення уповноваженого органу, відсутні документи, що підтверджують сплату податку з доходів громадян та інших обов'язкових платежів сторонами вказаних правочинів.
Вказані обставини свідчать про те, що договори купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки по АДРЕСА_1 , посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. 25.06.2020, порушують публічний порядок у країні, оскільки вони спрямовані на порушення конституційних прав і свобод фізичних осіб, незаконне заволодіння їх майном і в цілому суперечать інтересам держави та суспільства і з цих підстав мають бути визнані недійсними.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТзОВ"Фінансова компанія "Амбрелла", ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочину та реєстрації права власності недійсним - відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник ОСОБА_1 - адвокат Дем'яненко Л. П., подала апеляційну скаргу.
Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.06.2020 року, укладеного між продавецем ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" та ОСОБА_2 , яким продавець, діючи відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку" продав, а покупець купив житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 право на продаж вказаного нерухомого майна належить продавцю ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" (іпотекодержателю) на підставі:
- договору іпотеки № 63858-110 від 11.09.2008 року, посвідченого 11 вересня 2008 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С. за реєстровим номером 4648, укладеного 11 вересня 2008 року між ВАТ "Банк Фінанси та кредит" та ОСОБА_3 ;
-договору відступлення (купівлі продажу) права вимоги, посвідченим 22 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим № 438, укладеного 22 березня 2019 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТзОВ "Фінансова Компанія "Довіра та гарантія";
-договору відступлення (купівлі продажу) права вимоги, посвідченим 22 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим № 439, укладеного 22 березня 2019 року між ТзОВ "Фінансова Компанія "Довіра та гарантія" та ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла".
Місцевий суд в оскаржуваному рішення прийшов до висновків, що позивач є правонаступником іпотекодавця ОСОБА_3 і на нього поширюються вимоги ст. 23 Закону України"Про іпотеку". Такий висновок суду, на думку позивача, незаконний.
За ст. 23 Закону України "Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Такі висновки неодноразово були викладені Верховним Судом у своїх постановах. Однак, аналіз правових висновків у цих постановах, свідчить про те, що предмети іпотеки у них були відчужені іпотекодавцем іншим особам за договором купівлі-продажу.
Щодо висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15, то вона стосується ухвали суду про затвердження мирової угоди , згідно якої іпотечне майно передано ФОП в рахунок погашення заборгованості, тоді як згідно ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 12.10.2012 у справі 1715/13661/12 за позивачем визнано 2/3 частки у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , пропорційно вкладених у його купівлю коштів, виручених за продаж квартири АДРЕСА_2 .
З врахуванням наведеного, апелянт вказує, що він не є правонаступником іпотекодавця ОСОБА_3 , якому дотепер належить 1/3 частка у об'єкті нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , а інші його 2/3 частки цієї нерухомості в забезпечення виконання кредитного договору він в іпотеку не передавав. Суд помилково посилався на висновки у постановах Верховного Суду, у тих справах у яких правовідносини відрізняються від правовідносин, які склались у цій справі із іпотекодавцем ОСОБА_3 .
Місцевий суд зазначив, що при укладанні спірних договорів непотрібне витребування довідки уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання. Зазначене судом не відповідає закону.
Щодо обов'язковості витребування довідки уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання при укладенні спірних договорів, то така вимога витікає не з договору іпотеки, як вважає суд підтримуючи позицію відповідача, а передбачена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 , відповідно до Розділу ІІ якого з метою перевірки відсутності прав малолітніх на користування відчуженим будинком нотаріус вимагає подання такої довідки. При посвідченні оспорюваних договорів, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д. В лише відібрала від представника продавця письмову заяву, що на момент укладення договорів малолітні діти не мають право користуватись житлом, хоча на той час там був зареєстрований неповнолітній ОСОБА_5 2008 р.,н., тобто порушено Розділу ІІ Порядку.
Правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 27.04.2016(справа № 6-2976цс15) про недійсність правочину через неправдиве повідомлення батьками, які є законними представниками неповнолітніх, про право користування неповнолітніх житлом, що передається у іпотеку, не підлягає застосуванню, оскільки предметом даного позову є недійсність договорів купівлі-продажу, а не договору іпотеки. Під час розгляду справи до суду були надані довідки про склад сім'ї і свідоцтво про народження дитини, у яких вказано, що ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_7 ,а ОСОБА_8 його онук, отже дитина мала право проживати з матір'ю без згоди іпотекодержателя. У відповідності до п. 1 ст. 225 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки і піклування, є нікчемним.
Суд помилково визнав доведеною обставину направлення ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" ОСОБА_3 , як іпотекодавцю, і ОСОБА_9 , як боржнику, вимоги про усунення порушень ст.. 35 Закону України "Про іпотеку», де зазначено, що у випадку невиконання вимоги новий кредитор реалізує процедуру звернення на предмет іпотеки. При цьому, суд зазначив, що всі отримали цю вимогу, і наведеними доказами не доведено, що поштові відправлення, які підтверджують отримання вимоги - підроблені. Звертаючись з позовом до суду, позивач вказував, що всі підписи на поштових повідомленнях підроблені, тому просив призначити судову почеркознавчу експертизу. Суд таку експертизу призначив, однак відповідач не надав оригіналів документів для проведення експертизи. Недотримання іпотекодержателем вимог ст.. 35 Закону України "Про іпотеку» є безперечною підставою для недійсними договорів купівлі-продажу предметів іпотеки.
Місцевий суд зазначив, що неотримання коштів від покупця може свідчити про виключно неналежне виконання умов договору, а не про його недійсність. Суд не врахував, що неотримання коштів від продажу спірного майна може слугувати підставою для визнання оспорюваних договорів недійсними. ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" не отримувала від ОСОБА_10 коштів на придбане майно, однак суд зазначив, що це не є підставою визнання недійсним оспорюваних договорів. Відповідач подав до суду копію договору про зарахування зустрічних позовних вимог, де заначено, що ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" є боржником ОСОБА_10 . Безсумнівно, що цей договір є сфабрикований і суд залишив зазначене поза увагою.
Відповідно до документів, наданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В, договори купівл-продажу від 25.06.2020 були укладені між ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" і ОСОБА_10 при наявності постанови про арешт майна боржника ОСОБА_3 та оголошення заборони на його відчуження. Вказане свідчить про зловмисну домовленість представників сторін спірних договорів, оскільки представник ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" діяв всупереч інтересам даного товариства. Головне управління ДПС у м. Києві повідомила про відсутність інформації щодо сплати до бюджету сторонами оспорюваних договорів необхідних платежів.
З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
У поданому на апеляційну скаргу поясненнях ТзОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги..
Судом встановлено: 11 вересня 2008 року між ВАТ "Банк"Фінанси та Кредит", правонаступником якого є АТ "Банк „Фінанси та кредит" в особі філії „Північно-Західне регіональне управління" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № Ф1 - 08/63858-110 та додаткова угода № 1 до даного кредитного договору від 30 жовтня 2008 року згідно якого банк надає позичальнику в тимчасове користування кредитні ресурси в сумі 164 000 доларів США з оплатою по процентній ставці 17% річних на строк до 10 вересня 2022 року.
На забезпечення виконання кредитного договору 11.09.2008 року було укладено договори поруки між ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ОСОБА_3 , ОСОБА_11 ,, ОСОБА_12 за № 63858-110/1, № 63858-110/2, №63858-110/3, відповідно до яких у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № Ф1 - 08/63858-110 від 11.09.2008 року, укладеним між банком і ОСОБА_4 , 11.09.2008 року ОСОБА_3 уклав іпотечний договір № 63858-110, посвідчений 11 вересня 2008 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С. за реєстровим номером 4648 та передав банку в іпотеку належне йому майно у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями і присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих кредитним договором № Ф1 - 08/63858-110 від 11.09.2008 року.
Рішенням Рівненського міського суду від 03 жовтня 2013 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 солідарно на користь АТ "Банк "Фінанси та кредит": 164 000 доларів США заборгованості по кредиту, 132 689,25 доларів США заборгованості по відсоткам; 4 790 190,86 грн. нарахованої пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків, а всього 296 689 доларів США та 4 790 190,86 грн., що в перерахунку становить 7 161 628 грн. 03 коп.
Рішенням Рівненського апеляційного суду від 02.12.2013 року рішення Рівненського міського суду від 03 жовтня 2013 року змінено, зменшено суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь банку з 4 790 190,86 грн. до 1500000 грн., а загальну суму стягнення з 7 161 628 грн. 03 коп. до 4231435,10 грн.
22 березня 2019 року між Публічним Акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія" було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до ТзОВ "Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія" перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № Ф1-08/63858-11- від 11.09.2008 року, додаткової угоди № 1 від 30.10.2008 року до кредитного договору №Ф1-08/63858-110 від 11.09.2008 року та іпотечним договором № 63858-110 від 11.09.2008 року ( ОСОБА_3 ) та договорами поруки № 63858-110/1 від 11.09.2008 року ( ОСОБА_3 ), № 63858-110/2 від 11.09.2008 року ( ОСОБА_11 ), № 63858-110/3 від 11.09.2008 року ( ОСОБА_14 ) (т. 3 а.с.41-50).
22 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбрелла" було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № Ф1-08/63858-11- від 11.09.2008 року, додаткової угоди № 1 від 30.10.2008 року до кредитного договору №Ф1-08/63858-110 від 11.09.2008 року та іпотечним договором № 63858-110 від 11.09.2008 року ( ОСОБА_3 ) та договорами поруки № 63858-110/1 від 11.09.2008 року ( ОСОБА_3 ), № 63858-110/2 від 11.09.2008 року ( ОСОБА_11 ), № 63858-110/3 від 11.09.2008 року ( ОСОБА_14 )."
Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.06.2020 року, укладеного між ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" та ОСОБА_2 , за яким продавець, діючи відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку" продав, а покупець купив земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
Нерухоме майно належало продавцю(іпотекодержателю) ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" на підставі: договору іпотеки № 63858-110 від 11.09.2008 року, посвідченого 11 вересня 2008 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С. за реєстровим номером 4648, укладеного 11 вересня 2008 року між ВАТ "Банк Фінанси та кредит" та ОСОБА_3 ; договору відступлення (купівлі продажу) права вимоги, посвідченим 22 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим № 438, укладеного 22 березня 2019 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТзОВ "Фінансова Компанія "Довіра та гарантія"; договору відступлення (купівлі продажу) права вимоги, посвідченим 22 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим № 439, укладеного 22 березня 2019 року між ТзОВ "Фінансова Компанія "Довіра та гарантія" та ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла".
Діючи відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку", між ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" та ОСОБА_2 укладено договорір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.06.2020 року, за яким продавець, продав, а покупець купив житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Нерухоме майно належало продавцю(іпотекодержателю) ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" на підставі: договору іпотеки № 63858-110 від 11.09.2008 року, посвідченого 11 вересня 2008 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С. за реєстровим номером 4648, укладеного 11 вересня 2008 року між ВАТ "Банк Фінанси та кредит" та ОСОБА_3 ; договору відступлення (купівлі продажу) права вимоги, посвідченим 22 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим № 438, укладеного 22 березня 2019 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТзОВ "Фінансова Компанія "Довіра та гарантія"; договору відступлення (купівлі продажу) права вимоги, посвідченим 22 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим № 439, укладеного 22 березня 2019 року між ТзОВ "Фінансова Компанія "Довіра та гарантія" та ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла".
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції вірно зазначив, що ТзОВ «"Фінансова Компанія «Амбрелла» мало законне право на вчинення оспорюваних договорі, за якими було здійсне6но продаж іпотечного майна від імені позивача, оскільки позивач набув права іпотекодавця в порядку правонаступництва. Відповідач, як іпотекодержатель, на підставі ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", при невиконанні позичальником своїх кредитних зобов?язань, мав право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна шляхом заявлення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки до особи, яка є власником іпотечного майна на цей момент. Договір іпотеки було укладено 11.09.2008 року, а позивач зареєстровав за собою право власності на частину предмету іпотеки 20.10.2019 року, тобто, незважаючи на те що позивач і не був стороною договору іпотеки, з реєстрацією права власності на частину предмету іпотеки, він набув прав іпотекодавця за зазначеним договором.
Такий висновок суду першої інстанції є законним та узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24.06.2020 у справі №904/9896/17, від 07.05.2019 у справі №926/3371/17, від 23.01.2020 у справі №916/2558/18, від 18.04.2019 у справі №15/5009/1800/11, від 05.05.2020 у справі №161/6253/15-ц.
Згідно зі статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Оспорюючи рішення, позивач у своїй апеляційній скарзі вказав аргументи ідентичні мотивам позовної заяви. Щодо кожного, наведеного у позовній заяви доводу, на які позивач посилався, як на підставу недійсності договорів купівлі-продажу іпотечного майна, місцевий суд дав належну оцінку, дослідивши наявні у матеріалах справи докази.
Апелянт вказує про відсутність довідки уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання та згоди органу опіки та піклування при укладенні спірних договорів. Досліджуючи такі обставини суд вказав, що на момент укладання оспорюваних договорів купівлі-продажу, у ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" не було підстав вважати, що у вказаному житловому будинку зареєстровані малолітні чи неповнолітні особи. При укладенні іпотечних договорів малолітні(неповнолітні) діти прописані не були, а у матеріалах справи відсутні докази звернення Іпотекодавця або інших осіб до Іпотекодержателя із заявою про надання дозволу на реєстрацію місця проживання у предметі іпотекиОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 . Також суд звернув, що питання відсутності прав неповнолітніх на предмет іпотеки, вже безпосередньо досліджувалось і встановлювалось судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині постанови Рівненського апеляційного суду від 13.10.2022 у справі №569/11562/15-ц, яка набрало законної сили, яким встановлено, що батько ОСОБА_15 проживав за іншою адресою: у квартирі АДРЕСА_3 , що не виключає можливість проживання дитини за цією ж адресою.
Судом достовірно встановлено, що ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" 05.06.2019 року ТзОВ «Фінансова компанія "Амбрелла» направило ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вимоги про усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», в яких було зазначено, що у випадку невиконання цієї вимоги, новий кредитор реалізує процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному статтями 37 та 38 Закону України «Про іпотеку» (за вибором Іпотекодержателя). 18.06.2019 року всі отримали вказані вимоги, що стверджується копіями рекомендованих повідомленнь про вручення поштових відправлень. Будь-яких доказів підробки вказаної поштової кореспонденції матеріали справи не містять, та позивачем суду не надано.
Не знайшли свого підтвердження доводи апеляції про зловмисну домовленість представників сторін спірних договорів, оскільки представник ТзОВ "Фінансова компанія "Амбрелла" діяв всупереч інтересам даного товариства, без наміру створення правових наслідків і без сплати коштів товариству за придбане майно. Щодо цих аргументів суд вірно зазначив, що виходячи із презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України, частина третя статті 215 ЦК України) обов'язок доказування недійсності правочину покладається на сторону, яка його оспорює, а позивачем не доведено наявності у діях відповідачів зловмисної домовленості. Також позивачем не доведено, що укладені оспорювані договори порушують публічний порядок, зокрема, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дем'яненко Любові Петрівни залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 8 серпня 2024 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Боймиструк С. В.
Шимків С. С.