вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"08" серпня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/637/24
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого - судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання - помічника судді Сінкіної Е.В. (яка за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання), розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи
за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області, місцезнаходження - Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Небесної Сотні, 6, поштовий індекс - 88000 в інтересах держави в особі
позивача Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04350211, місцезнаходження - Закарпатська область, Ужгородський район, село Сюрте, вулиця Ракоці, 2, поштовий індекс - 89432
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз збут”, код ЄДРПОУ - 39582749, місцезнаходження - Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Олександра Богомольця, 21, поштовий індекс - 88015
про визнання недійсними додаткових угод до договору № 41DB887-294-21 від 19.02.2021 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим, та стягнення 67 370,99 грн безпідставно сплачених коштів,
за участі представників сторін:
від прокуратури - Романюк Д.В.,
від позивача - не з'явився,
від відповідача - адвоката Горбатової А.А. (згідно довіреності ТОВ «Закарпатгаз збут» від 26.12.2023 №01Др-6-1223 строком до 31.12.2024 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1154 від 16.07.2019),
Керівник Ужгородської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз збут” (далі - ТОВ “Закарпатгаз збут”, відповідач) з позовними вимогами про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 23.02.2021, № 2/1 від 26.02.2021, № 4 від 14.05.2021, № 5 від 20.05.2021, № 6 від 18.06.2021, № 7 від 22.06.2021, № 8 від 13.07.2021, № 9 від 14.07.2021, №10 від 15.07.2021, № 11 від 31.08.2021, № 12 від 01.09.2021, № 13 від 02.09.2021, № 14 від 28.09.2021, № 15 від 28.09.2021, № 16 від 29.09.2021, №17 від 29.09.2021, № 18 від 30.09.2021, № 19 від 25.10.2021, № 20 від 26.10.2021, № 21 від 27.10.2021 до договору №41DB887-294-21 від 19.02.2021 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим (далі - спірні додаткові угоди) та про стягнення 67370,99 грн безпідставно сплачених коштів. Позов заявлено прокурором з підстав порушення вимог статті 5, частини п'ятої статті 41 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі», статті 180 Господарського кодексу України, статті 638 Цивільного кодексу України при укладенні спірних додаткових угод.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №907/637/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 08.08.2024 на 11:00 годин.
31.07.2024 через систему “Електронний суд” від ТОВ “Закарпатгаз збут” надійшло клопотання від 31.07.2024 (зареєстровано за вхідним номером 02.3.1.-02/5937/24), згідно з яким відповідач просить зупинити провадження у справі №907/637/24 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.
01.08.2024 через систему «Електронний суд» від керівника Ужгородської окружної прокуратури надійшло заперечення від 01.08.2024 на клопотання відповідача про зупинення справи (зареєстровано за вхідним номером 02.3.1.-02/5971/24).
Позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце підготовчого судового засідання, не забезпечив участі представника у підготовчому засіданні 08.08.2024, не скористався правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву, заяв та клопотань процесуального характеру суду не подав.
08.08.2024 у справі розпочалося підготовче засідання, у якому суд розглянув клопотання відповідача про зупинення розгляду справи, яке підтримав представник відповідача та проти задоволення якого заперечив прокурор, і за результатом його розгляду прийшов до такого висновку.
Так, відповідач, повідомивши про звернення прокурором з позовом в інтересах держави в особі Сюртівської сільської ради через порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні спірних додаткових угод, вказав, що 24.04.2024 Другий сенат Конституційного Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.
Враховуючи положення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, відповідач просить зупинити розгляд даної справи до вирішення Конституційним Судом справи за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, так як вважає, що результати розгляду Конституційним Судом цієї справи матимуть істотне значення для розгляду даної справи, оскільки у разі визнання вказаних положень Закону України «Про прокуратуру» такими, що не відповідають приписам статті 131-1 Конституції України, це буде безумовним доказом відсутності законних підстав у прокурора керуватися такими підставами свого представництва у суді.
Відповідно до приписів пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19).
Крім того, суд зауважує, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
У постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Питання застосовності (незастосовності) до встановлених господарським судом обставин справи певного нормативно-правового акта як джерела права жодним чином не належить до обставин господарської справи, які входять до кола доказування у справі та не є фактами, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, а підлягає вирішенню судом в порядку частини шостої статті 11 ГПК України.
У згаданій постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 Верховний Суд зазначив, що вирішення питання про чинність / нечинність нормативного-правового акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов'язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, в тому числі змагальності та диспозитивності, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України.
Враховуючи наведені вище мотиви, висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення справи, так як не існує жодної об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи Конституційним Судом справи за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; розгляд даної справи Конституційним Судом не перешкоджає продовженню судового розгляду справи №907/637/24; наявні у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а обставини, якими відповідач обгрунтовує своє клопотання про зупинення справи щодо спірних підстав у керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області для представництва інтересів держави в особі Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області у даній справі, можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому господарському процесі.
Керуючись ст. 2, 13, 183, 227, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз збут” про зупинення провадження у справі №907/637/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено і підписано 08.08.2024.
Суддя С.В.Сисин