Справа № 127/7207/23
Провадження № 2-др/127/120/24
(ДОДАТКОВА)
08 серпня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Волошина С.В.,
за участі секретаря судового засідання Сєдінкіної Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Кравченка Антона Валерійовича про розподіл судових витрат в цивільній справі № 127/7207/23,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа №127/7297/23 за заявою ТОВ «Вінницягаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ.
05.08.2024 на адресу суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Кравченка А.В. надійшла заява про стягнення з ТОВ «Вінницягаз Збут» понесених судових витрат у загальній сумі 4 157,95 грн. Заяву мотивовано тим, що у провадженні суду перебувала заява ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу. За результатами розгляду даної заяви, ухвалою суду від 29.07.2024 заяву ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Вінницягаз Збут» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8 884,42 грн. в порядку повороту виконання судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 29.03.2023 по справі №127/7207/23. 26.07.2024 на адресу суду від представника заявника - адвоката Кравченка А.В. надійшла заява у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Представник заявника зазначає, що у зв'язку із зверненням до суду з заявою про поворот виконання судового наказу, ОСОБА_1 було понесено судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн. та витрат на послуги поштового зв'язку у розмірі 157,95 грн.
З огляду на викладене, представник заявника просив ухвалити додаткову ухвалу, якою стягнути з ТОВ «Вінницягаз Збут» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у загальному розмірі 4157, 95 грн.
05.08.2024 на адресу суду від представника ТОВ «Вінницягаз Збут» Сопільника В.О. надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в яких представник просить відмовити в задоволенні заяви щодо стягнення понесених судових витрат. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що зазначені заявником витрати на професійну правничу допомогу при розгляді заяви про поворот виконання судового наказу є завищеними. Також представник ТОВ «Вінницягаз Збут» вважає, що заявником не доведено документально, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок таких витрат, тому вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви щодо стягнення понесених судових витрат на користь ОСОБА_1 .
Заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кравченко А.В. у судове засідання не з'явились, представник заявника у заяві про розподіл судових витрат, з поміж іншого, просив розгляд заяви проводити без участі заявника та її представника.
Представник ТОВ «Вінницягаз Збут» у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява представника ТОВ «Вінницягаз Збут» Сопільника В.О., в якій просив розгляд справи провести у його відсутність.
З огляду на викладене суд ухвалив проводити розгляд заяви про ухвалення додаткового процесуального рішення з питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу у відсутність учасників справи (їх представників), фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України не проводилось.
Частина 3 статті 270 ЦПК України передбачає, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Згідно судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 29.03.2023 по справі №127/7207/23, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вінницягаз Збут» заборгованість за послуги з постачання природного газу за період з 01.10.2021 по 30.04.2022 у розмірі 21530,73 грн., 3% річних у розмірі 132,46 грн., інфляційних втрат у розмірі 650,42 грн. та судовий збір у розмірі 268,40 грн. (а.с. 26).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2024 зазначений судовий наказ скасовано (а.с. 61).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2024, заяву ОСОБА_1 задоволено частково, допущено поворот виконання судового наказу та стягнуто з ТОВ «Вінницягаз Збут» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8 884,42 грн. в порядку повороту виконання судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 29.03.2023 по справі №127/7207/23 (а.с. 100-101).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Встановлено, що представником заявника - адвокатом Кравченком А.В. в ході процесуальної стадії розгляду заяви про поворот виконання судового наказу, була зроблена заява щодо стягнення судових витрат за результатами розгляду заяви і надання суду відповідних доказів понесених заявником протягом п'яти днів після ухвалення судом відповідного рішення.
Отже, до закінчення розгляду справи по суті, представником заявника було зроблено відповідну заяву.
Згідно положень ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання, зокрема, про те як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа N 755/9215/15-ц, провадження N 14-382цс19.
Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17.
На підтвердження понесення судових витрат до суду надано Договір №24/07/01 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.07.2024, додаткову угоду № 1 до Договору №24/07/01 від 01.07.2024 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 11.07.2024, акт-звіт №1 Договору №24/07/01 від 01.07.2024 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 03.08.2024 та квитанції про сплату адвокатом поштових витрат із пересилання процесуальних документів.
Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, з урахуванням клопотання сторони відповідача про необґрунтованість таких витрат, та невідповідність заявлених витрат критерію розумності, справедливості, співмірності, та вид провадження в якому розглядалась справа, підлягають частковому задоволенню.
Суд самостійно не має процесуального права вмішуватись у правовідносини сторони по справі та його представника в частині визначення розміру гонорару адвоката, а тому при вирішенні питання про стягнення з ТОВ «Вінницягаз Збут» на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат, суд приймає до уваги позицію представника ТОВ «Вінницягаз Збут» Сопільника В.О., яка наведена в запереченнях на заяву про розподіл судових витрат, та приходить до висновку про часткову обґрунтованість клопотання про зменшення судових витрат та витрат на правову допомогу.
З урахуванням невеликої складності справи, обсягу виконаної адвокатом процесуальної роботи, критерію необхідності опрацьовування (за даних обставин) незначного обсягу матеріалів справи для якісного представництва інтересів, з огляду на те, що в судовому засіданні представник заявника - адвокат Кравченко А.В. участі не приймав, суд вважає за можливе за клопотанням сторони ТОВ «Вінницягаз Збут» зменшити розмір понесених судових витрат ОСОБА_1 до 500 грн. Розмір судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, що визначено представником заявника на рівні 4 157,95 грн. є завищеним, несправедливим, та належним чином перед судом не обґрунтованим, що суперечить принципу розумності розподілу судових витрат та їх адекватності.
При ухваленні цього рішення суд керується принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності наданих адвокатом послуг, а також критерієм розумності таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також з урахуванням висловленого представником відповідача заперечення щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та його доводів щодо їх не співмірності.
Таким чином суд дійшов висновку, що саме витрати на рівні 500 грн. є справедливими та обґрунтованими, оскільки саме в цій сумі витрати на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг.
До аналогічних висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 19.02.2020 року (справа N 755/9215/15-ц провадження N 14-382цс19).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 133, 134, 137, 141, 175, 178, 246, 247, 258, 263, 264, 270, 354, 355 ЦПК України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд,
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Кравченка Антона Валерійовича про розподіл судових витрат в цивільній справі № 127/7207/23- задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут», код ЄДРПОУ 39593306, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені судові витрати в розмірі 500,00 (п'ятсот) гривень.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: