Справа № 308/12689/24
1-кс/308/4638/24
07 серпня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб СУ ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою, в якій просить зобов'язати уповноважених осіб СУ ГУНП в Закарпатській області внести відомості за правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 КК України, ч. 5 ст. 190 КК України у відношенні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою (повідомлення) ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 02.08.2024 року та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.
Скаргу обґрунтовано тим, що 02.08.2024 року заявником в Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (gunp@zk.police.gov.ua) була подана заява про вчинення кримінального правопорушення (з електронним підписом). Не зважаючи на вище вказане слідчий СУ ГУНП в Закарпатській області, в порушення ст. 218 КПК України не зареєстрував заяву про вчинення кримінального правопорушення в ЄРДР. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Не зважаючи на такі вимоги закону, всупереч ст. 214 КПК України, слідчим СУ ГУНП в Закарпатській області, допущено бездіяльність. Заявник вважає, що відомості, викладені в заяві про вчинення кримінального правопорушення повинні негайно, але не пізніше 24 години після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення бути внесені до ЄРДР
Заявник у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. При цьому, 06.08.2024 року подав заяву про розгляд скарги за відсутності заявника, скаргу підтримує та просить задовольнити.
Представник ГУНП в Закарпатській області у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Відсутність особи, бездіяльність якої оскаржується, відповідно до положень ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази, в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, що кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст. 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по-батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по-батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (ч. 2 ст. 214 КПК України).
Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке затверджене наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року.
Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення до Реєстру, окрім іншого, вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України.
Таким чином, норма ст. 214КПК України містить два ключових положення: 1) строк, протягом якого мають бути внесені відомості - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; 2) зміст заяви, повідомлення - вони мають бути про вчинене кримінальне правопорушення.
Разом з тим, ст. 25 КПК України визначено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
З вказаною нормою кореспондується вимога п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до якої до Єдиного реєстру досудового розслідування вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Викладене свідчить про наявність у слідчого, дізнавача, прокурора обов'язку після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, перевірити достатність відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, і лише за наслідками такої перевірки ним може бути ухвалене рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться не будь-які заяви (повідомлення), які надходять до органів досудового розслідування чи прокуратури, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли вони викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення, які можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Із досліджених слідчим суддею матеріалів, доданих до скарги, вбачається, що 02.08.2024 року ОСОБА_3 подав заяву про вчинення кримінального правопорушення до СУ ГУНП в Закарпатській області з вимогою внести відомості та розпочати досудове слідство за ст. 15 КК України, ч. 5 ст. 190 КК України у відношенні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У заяві про вчинення кримінального злочину заявник зазначає, що він є представником учасника ТЗОВ «ТОК ЗАКАРПАТТЯ» БЛАГА РУДОЛЬФ з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 50%. Директор ТЗОВ «ТОК ЗАКАРПАТТЯ» ОСОБА_4 та директор дочірнього підприємства ТОВ «КАРПАТЛАЙФ» ОСОБА_5 за попередньої змовою шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів було передано директором ТЗОВ «ТОК ЗАКАРПАТТЯ» Князевою Єленою Борисівною до статутного капіталу ТОВ «КАРПАТЛАЙФ» нерухоме майно на загальну суму 200 000,00 (двісті тисяч гривень, 00 коп.) гривень та виставлене директором ТОВ «КАРПАТЛАЙФ» ОСОБА_5 під видом цілісного майнового комплексу (корпоративних прав) на продаж за 750 000 (сімсот п'ятдесят тисяч) євро для заволодіння шляхом обману грошовими коштами ймовірних покупців. Під виглядом цілісного майнового комплексу (корпоративних прав) продається орендовані у державі земельні ділянки, розташовані на них тимчасові споруди та будинок який був не законно побудований на орендованій державній землі в рекреаційній зоні.
На переконання слідчого судді, у заяві ОСОБА_3 від 02.08.2024 року не вбачається об'єктивних даних, які свідчать про вчинення злочину.
Так, заява про вчинення злочину не містить викладу конкретних обставин, які прямо свідчили б про вчинення кримінальних правопорушень, а твердження заявника мають загальний характер та ґрунтуються на припущеннях про існування тих чи інших фактів (вчинення протиправних дій), також жодних доказів на підтвердження даної інформації вказаної в заяві суду не надано, хоча на заявника покладено обов'язок доведення правомірності заявлених ним вимог.
Положеннями ст.26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що наведена ОСОБА_3 у заяві про вчинення злочину від 02.08.2024 року інформація не містить достатніх об'єктивних даних та конкретних фактів щодо наявності ознак кримінального правопорушення, які б підтверджували реальність конкретної події злочину у зв'язку із чим таке звернення не може бути безальтернативною підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У відповідності до ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
У зв'язку із наведеним вище у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 214, 303, 306-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб СУ ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1