Справа №297/3067/24
06 серпня 2024 року м. Берегове
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ФЕЙІР О. О., перевіривши матеріали клопотання представника за довіреністю ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа - Берегівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області, про визнання/легалізацію рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню відповідно до ч. 1 ст. 471 ЦПК України,-
ОСОБА_1 , яка діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області з клопотанням про визнання/легалізацію рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню відповідно до ч. 1 ст. 471 ЦПК України, та просить:
-визнати-легалізувати в Україні рішення Сімейного Окружного суду Гельзенкірхен Північного Рейн-Вестфалія №107 F43/22 від 03.08.2022 року, яким розірвано шлюб між ОСОБА_3 (громадянином України) та ОСОБА_4 (громадянкою України), Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, номер актового запису №529;
-визнати-легалізувати на території України рішення іноземного суду, винесене у м. Гельзенкірхен (Федеративна Республіка Німеччини) від 03.08.2022 року у справі №107 F43/22 про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 (громадянином України) та ОСОБА_4 (громадянкою України) на підставі ч. 1 ст. 471 ЦПК України;
-розірвати на території України шлюб, який був зареєстрований між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Московським відділом ДРАЦС Харківського міського управління юстиції 15.05.2025 року, про що видано свідоцтво про шлюб (серії НОМЕР_1 );
-зобов'язати Берегівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видати свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..
Заінтересована особа - Берегівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області
Перевіривши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 471 ЦПК України, рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Відповідно до ч. 1 ст. 472 ЦПК України, клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
Згідно ч. 1 ст. 466 ЦПК України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити:
1) ім'я (найменування) особи, яка подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
3) мотиви подання клопотання.
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 2 ст. 466 ЦПК України).
Згідно ч. 3 ст. 466 ЦПК України, я кщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи;
4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Так, вважаю, що до матеріалів клопотання не приєднано належним чином, відповідно до законодавства засвідчений переклад рішення іноземного суду щодо визнання якого звернулась представник, а наявна лише його копія.
Разом з тим, додана до клопотання копія перекладу рішення іноземного суду не може бути визнана судом як така, що завірена належним чином, оскільки вказана копія подана до суду у вигляді, який не дає встановити факт її викладу та взаємозв'язку у якості єдиного документу.
Натомість, такий документ поданий належно, однак тільки для вручення заінтересованій особі.
Разом з тим, текст викладений на зворотній стороні заяви ОСОБА_2 від 30 листопада 2023 року не перекладено на українську мову, що не дає можливість встановити зміст такого.
Також, до матеріалів даного клопотання не приєднано переклад апостилю довіреності на представництво інтересів ОСОБА_2 від 30 листопада 2023 року, а також переклад апостилю заяви ОСОБА_5 від 30 листопада 2023 року на українську мову.
Враховуючи вищенаведене вважаю, що клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню відповідно до ч. 1 ст. 471 ЦПК України невідповідає вимогам статті 466 ЦПК України.
Згідно ч. 4 ст. 466 ЦПК України суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
А тому, вважаю, що наявні підстави для залишення клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду без розгляду та повернення його особі, яка його подала.
Керуючись ст.ст. 464, 466, 471 ЦПК України, -
Клопотання представника за довіреністю ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа - Берегівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області, про визнання/легалізацію рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню відповідно до ч. 1 ст. 471 ЦПК України, - залишити без розгляду та повернути таке разом з документами, що додані до нього ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що залишення клопотання без розгляду не перешкоджає повторному зверненню після усунення обставин, що слугували підставою для прийняття такого рішення.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.
Суддя Олександр ФЕЙІР