Номер провадження: 11-сс/813/1161/24
Справа № 947/22261/24 1-кс/947/9636/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
26.07.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19 липня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024160000000761 від 25.06.2024 року, -
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 та до ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 14 вересня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
В якості альтернативного запобіжного заходу визначена застава у розмірі 132 (сто тридцяти двох) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 399 696 (триста дев'яносто дев'ять тисяч шістсот дев'яносто шість) гривень, та у разі внесення застави на підозрювану покладені обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, тобто з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту у період з 00:00 по 05:00 годину або зменшити заставу до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що підозра необґрунтована, а вилучені кошти не пов'язані з обставинами кримінального провадження. Вилучені купюри під час обшуку не співпадають із тими, що зазначені в протоколі обшуку.
Свідок ОСОБА_10 відповідно до матеріалів кримінального провадження є особою, яка співпрацює з органом досудового розслідування, тобто агентом, тож його свідчення є сумнівними і упередженими.
Звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутня заява про вчинення злочину та протокол допиту ОСОБА_10 до 18.07.2024 року, а постанова, на підставі якої 15 липня 2024 року було вилученого грошові кошти, датована днем, який ще не наступив, а саме 27 липня 2024 року.
Зазначає, що відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон вчинене групою осіб, оскільки відповідно до підозри ОСОБА_8 діяв самостійно.
Слідчий суддя не взяв до уваги, що ОСОБА_8 раніше не судимий, жодного разу до кримінальної відповідальності не притягався, має міцні соціальні зв'язки та неповнолітню дитину на утриманні, а визначений розмір застави перевищує розмір встановлений п.2 ч.5 ст.182 КПК України і є для нього непомірним.
Позиції учасників апеляційного провадження
Захисник ОСОБА_7 підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржену ухвалу слідчого судді без змін.
Заслухавши суддю доповідача, учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали за клопотанням слідчого та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Мотиви апеляційного суду
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України за обставин викладених у клопотанні слідчого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, зокрема:
1.протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
2.протоколом огляду переписки у телефоні свідка ОСОБА_10 з ОСОБА_8 ;
3.протокол обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 ;
4.протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_10 ;
5.іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування додані до клопотання слідчого докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України відповідно до ст.12 КК України є тяжким, оскільки передбачає покарання за його вчинення у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Таким чином, згідно з вимогами ч.2 ст.183 КПК України до ОСОБА_8 може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді про наявність ризиків, передбачених пунктами 1), 3), 4) ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, продовжити злочину діяльність.
Вказані ризики підтверджуються обставинами, що у відповідності до вимог ст.178 КПК України мають бути враховані при обрані запобіжного заходу.
Кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_8 відноситься до категорії тяжких злочинів. Також ризик можливого переховування підозрюваного підтверджується тим, що ОСОБА_8 підозрюється саме в тому, що займався незаконним переправленням осіб через державний кордон, тобто є обізнаним щодо питання незаконного перетину кордону, і має можливість здійснити спроби до переховування за межами країни.
Крім того, підозрюваний може впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх до зміни своїх первинних показів, що свою чергу перешкоджатиме встановленню істини у справі.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_8 не має міцних соціальних зв'язку, так як не одружений, дітей не має, відомості про батьків матеріали клопотання не містять, офіційно не працевлаштований, а отже і не має законних джерел для існування, апеляційний суд вважає, що перебуваючи на свободі останній може продовжити вчиняти інші злочини.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе забезпечити належного виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків, і не дасть змогу органу досудового розслідування контролювати місце його перебування.
При цьому, обставин передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.
Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи сторони захисту про те, що слідчий суддя визначив ОСОБА_8 завідомо непомірний розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; даних про особу підозрюваного; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням, тощо.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Апеляційний суд вважає, що в даному кримінальному провадженні, з урахуванням фактичних обставин справи та даних про особу підозрюваного, слідчий суддя мав право визначити заставу у виключному розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя дав оцінку майновому стану підозрюваного, а також взяв до уваги попередні підрахунки слідчого про те, що від своєї протиправної діяльності пов'язаної з незаконним переправленням осіб через державний кордон ОСОБА_8 міг отримати значні прибутки в сумі 2000 доларів США та 61500 гривень, встановлені ризики, обґрунтовано визначив заставу у розмірі 132 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави, у разі його внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти заявленим у клопотанні слідчого ризикам.
На переконання апеляційного суду перспектива втрати застави у виключному розмірі, буде достатнім стримуючим фактором для ОСОБА_8 , щоб запобігти можливому бажанню переховуватись від органу досудового розслідування, або будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Слідчий суддя обґрунтовано констатував, що застава застосовується не з метою, щоб її не змогли внести, а навпаки, з метою, щоб її могли внести і вказана сума була здатна забезпечити належну поведінку обвинуваченого (або підозрюваного) та повинна бути такою, яку здатний внести обвинувачений (підозрюваний) і яка б могла його стримувати від всіх можливих та імовірних ризиків, що можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Сума, яку необхідно обрати для підозрюваного, повинна бути як великою з точки зору відношення власності так і помірною для внесення. Значна сума, буде стримуючою силою для розумної поведінки підозрюваного і недопущення порушень в майбутньому, оскільки це призведе до втрати суми застави. Людина вносячи на депозитний рахунок держави значну суму коштів, повинна задуматись про їх повну втрату у випадку недобропорядної поведінки. Тобто застава є економічним заходом контролю поведінки обвинуваченого (підозрюваного), який при сьогоднішніх умовах життя є одним із життєво необхідних для кожної людини.
Щодо інших доводів апеляційної скарги захисника про незаконність оскарженої ухвали апеляційний суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 та залишити оскаржену ухвалу слідчого судді без змін.
Відповідно до п.1) ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19 липня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024160000000761 від 25.06.2024 року, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4