Справа № 350/1126/24
Номер провадження 2/350/422/2024
08 серпня 2024 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.,
секретаря судового засідання Хімій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Рожнятівської селищоної ради про розірвання шлюбу, суд
І. Стислий виклад позицій сторін:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідачки, у якій просить розірвати шлюб зареєстрований між ним та відповідачкою 28.10.2011 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Рожнятівського районного управління юстиції Івано-Франківської області за актовим записом №38, малолітню дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на проживанні разом з ним.
В основу своїх позовних вимог позивач зіслався на те, що з відповідачкою по справі він перебуває у зареєстрованому шлюбі. Спільне сімейне життя з відповідачкою не склалося і їхній шлюб має формальний характер з причин відсутності взаєморозуміння між ними, відсутності спільних поглядів на життя, шлюб та сім'ю. Відповідачка з сім'єю не проживає. Дочка проживає разом з ним та перебуває на його повному утриманні та вихованні. З огляду на викладене, позивач ствердив, що подальше спільне проживання з відповідачкою та збереження їхнього шлюбу є недоцільним і суперечить їхнім інтересам.При обставинах, що склалися, він змушений звернутися в суд з позовом про розірвання шлюбу. Спору щодо спільно придбаного майна між ними немає.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Родіков І.С. у судове засідання не прибули, останній подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу у відсутності сторони позивача, а також зазначив, що позов підтримує.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, подала суду заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутності, а також зазначила, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу визнає повністю, проте заперечила проти визначення місця проживання малолітньої дочки ОСОБА_3 разом з позивачем, так як вважає, що дитина повинна проживати разом з нею.
Представник органу опіки та піклування Рожнятівської селищної ради О.Гаєвська у судове засідання не прибула, подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, справу просить розглянути у її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 03.07.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.
23.07.2024 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від відповідачки поступила заява про розгляд справи у її відсутності, у якій вона також зазначила, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу визнала повністю, проте заперечила проти визначення місця проживання малолітньої дочки ОСОБА_3 разом з позивачем, так як вважає, що дитина повинна проживати разом з нею.
23.07.2024 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника Органу опіки та піклування Рожнятівської селищної ради поступила заява про розгляд справи у її відсутності, у якій вона також зазначила, що позовні вимоги підтримує.
24.07.2024 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника позивача - адвоката Родікова І.С. поступила заява про розгляд справи у відсутності сторони позивача, у якій він також зазначив, що позов підтримує.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.10.2011 року (а.с.3), сторони по справі зареєстрували шлюб 28.10.2011 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Рожнятівського районного управління юстиції Івано-Франківської області, про що зроблено відповідний актовий запис №38. Після реєстрації шлюбу дошлюбне прізвище позивачки « ОСОБА_2 » змінено на « ОСОБА_2 ».
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 14.05.2012 (а.с.9) підтверджено, що від спільного подружнього життя у сторін є малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У своєму листі начальник служби у справах дітей Рожнятівської селищної ради О.Гаєвська зазначила, що за результатами обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї встановлено, що позивач ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_3 проживає в будинку батьків по АДРЕСА_1 , умови проживання задовільні, дитині виділена окрема кімната, є все необхідне для навчання, проведення вільного часу, сну та відпочинку. З малолітньою ОСОБА_3 проведено бесіду та використано анкету складену за методикою незакінчених речень, в результаті якої з'ясовано, що дівчинка багато часу проводить з батьком та у випадку розлучення батьків, хоче залишитися з татом. Відповідачка ОСОБА_1 в ході розмови з представниками служби у справах дітей повідомила, що вона часто виїжджає на заробітки за кордон, залишаючи дочку з чоловіком і не заперечує, щоб після розірвання шлюбу дочка ОСОБА_3 проживала з батьком ОСОБА_1 . Комісія Служби у справах дітей Рожнятівської селищної ради вважає, що розгляд даного питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини є недоцільним, оскільки виявлена згода дитини, яка досягла десяти років на проживанні з батьком, а також спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини немає.
Між сторонами виник спір з приводу розірвання шлюбу, який вони, враховуючи наявність малолітньої дитини, не можуть розірвати в позасудовому порядку.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:
беручи до уваги позицію позивача та визнання позову відповідачкою в частині розірвання шлюбу, проаналізувавши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з таких підстав.
Частиною першою ст.15, частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як визначено ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами по справі склалися такі стосунки, які призвели до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім'ї. Позивач не бажає зберегти сім'ю, що суперечило б його інтересам, оскільки вони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного побуту, їх сім'я розпалася, шлюб існує формально, що підтверджено його заявою.
Небажання відповідачки зберегти шлюб також підтверджено заявою, у якій вона просила розірвати шлюб із позивачем.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін у цій справі, а тому шлюб між ними необхідно розірвати.
Вирішуючи вимогу позивача про залишення дитини на проживанні із ним, суд враховує наступне.
Від спільного подружнього життя у сторін є малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає (ч. 4 ст. 29 ЦК України).
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом (ч. 3 ст. 29 ЦК України).
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ч. 2 ст. 29 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей.
Згідно із ч.ч. 1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Крім цього, за правилом ч.1 ст.161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дітей до кожного з них, вік дітей, стан їх здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження №61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
З огляду на вищенаведене, керуючись принципом рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своєї дитини, враховуючи те, що позивач просить залишити малолітню дитину на проживання разом з ним, відповідачка в судове засідання не прибула, не надала суду доказів на підтвердження того, що дитина повинна проживати саме з нею, тому суд прийшов до переконання про те, що вимога позивача про залишення дитини на проживання з ним відповідає інтересам малолітньої дитини, а тому таку вимогу слід задоволити.
При цьому суд зазначає, що таке рішення суду не позбавляє можливості та обов'язку кожного з батьків брати участь у вихованні, спілкуванні та матеріальному утриманні дитини.
Водночас, суд звертає увагу на те, що зазначення у резолютивній частині рішення суду про залишення на проживанні дитини з одним з батьків не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дітей, оскільки у такому разі суд лише констатує, з ким залишається проживати дитина після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому її місце проживання.
На підставі викладеного, ст.ст.24, 56, 105, 110, 112, 114, 141, 160 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки і піклування Рожнятівської селищної ради Івано-Франківської області про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб, зареєстрований 28.10.2011 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Рожнятівського районного управління юстиції Івано-Франківської області за актовим записом № 38 між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 - розірвати.
Копію рішення направити в Рожнятівський відділ ДРАЦС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити на проживанні з батьком ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Бейко