Єдиний унікальний номер 352/1640/21
Номер провадження 2-з/341/10/24
07 серпня 2024 року м. Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування будинку,-
встановив:
В провадженні Галицького районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування будинку.
Ухвалою суду від 17.06.2024 прийнято до провадження цивільну справу, призначено підготовче засідання з подальшим відкладенням.
06.08.2024 ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву, а також заяву про забезпечення позову, вмотивовану тим, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа щодо нього про визнання недійсним договору дарування будинку та земельної ділянки. Ним подано зустрічний позов про визнання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 самочинним будівництвом, скасування речових прав на нього та зобов'язання усунути виявленні порушення.
Зустрічна позовна заява обгрунтована тим, що житловий будинок ОСОБА_2 розміщено на відстані 5,50 м від зовнішньої стіни належного йому житлового будинку, тобто ближче ніж 3 м від межі земельних ділянок, з порушенням протипожежних правил. У цій стіні розміщено вікно, перпендикулярно до його стіни, що у випадку майбутньої пожежі в будинку ОСОБА_2 є каналом вогнепроводу, який направлений на його житловий будинок. Вважає, що внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог щодо протипожежних відстаней існує реальна загроза життю та знищенню належного йому майна внаслідок пожежі.
Вказує, що в особистому спілкуванні з ОСОБА_2 стало відомо, що останній вже не є власником домоволодіння за вищевказаною адресою, оскільки воно відчужене на користь доньки.
Однак з метою перевірки вказаної інформації ним було отримано відомості з ДРРП, відповідно до яких ОСОБА_2 є власником вказаного домоволодіння та належним відповідачем у цивільній справі.
Вважає, що відчуження ОСОБА_2 житлового будинку надалі може утруднити (зробити неможливим) ефективний захист, або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, просить суд врахувати ті обставини, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів вказану подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність підстав для забезпечення позову в даному конкретному випадку просить оцінити з урахуванням фактичних обставин справи.
Враховуючи таку недобросовісну поведінку ОСОБА_2 та пов'язаних з ним осіб, вважає, що є необхідність задоволення його заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони відчуження ОСОБА_2 житлового будинку.
До заяви про забезпечення позову надано квитанцію на підтвердження сплати судового збору.
На час розгляду заяви про забезпечення позову рішення про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 не вирішено.
Згідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В силу вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову, відповідно до якої позов забезпечується, зокрема шляхом заборони вчиняти певні дії.
Частиною 1статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, з поміж іншого, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вимоги заяви обґрунтовані тим, що існують підстави вважати, що позивач може здійснити відчуження житлового будинку, що надалі може утруднити (зробити неможливим) ефективний захист, або поновлення його порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду із зустрічним позовом.
Слід наголосити на тому, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів особи або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Отже, при поданні заяви про забезпечення позову недостатньо посилатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання у формі заяви про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення ОСОБА_2 дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість в майбутньому щодо утруднення ефективного захисту, або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд не знайшов підстав для обґрунтованості припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, врахувавши, окрім того, що питання про прийняття зустрічного позову на цей час не вирішено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони відчуження житлового будинку - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА