ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/18824.09.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «АБО-МІКС», смт.Гвіздець, Івано-Франківської області
до Відповідача: Закритого акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «Варто»м. Київ
про: стягнення 100 000,00 грн.
за участю:
представника Позивача -Плекан Ю.В. -представник (довіреність №1 від 05.05.2010р.)
представника Відповідача - не з'явився ;
Товариство з обмеженою відповідальністю «АБО-МІКС», смт.Гвіздець, Івано-Франківської області (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «Варто»м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення 100 000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №27/05-09 УФ від 27 травня 2009р.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Претензію № 214 від 12.10.2009р. з доказами направлення її Відповідачу, Договір №27/05-09 УФ від 27 травня 2009р., Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2009р. підписаний з боку обох сторін на суму 170 187,95грн., Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2010р. на суму 100 000, 00 грн., Видаткову накладну № РН-0003787 від 04.09.2009р. на суму 40 572,07 грн., Видаткову накладну № РН-0003816 від 07.09.2009р. на суму 51 585,52 грн., Видаткову накладну № РН-0003815 від 07.09.2009р. на суму 37 779,06 грн.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 230, 509, 526, 530, 625, 626, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 66-67 Господарського процесуального кодексу України.
26.07.2010р. від Відповідача до Господарського суду Івано-Франківської області надійшов відзив на позов, відповідно до якого, Відповідач просив направити дану справу для розгляду у Господарський суд міста Києва у зв'язку з тим, що відповідно до наданого Витягу з ЄДРПОУ станом на 08.07.2010р. юридичною адресою Закритого акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «Варто»є 02090 м.Київ, вул.Академіка Бутлерова,1.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.07.2010р. справу передано для розгляду до Господарського суду міста Києва на підставі ст.ст.15,17 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2010р. порушено провадження у справі № 55/188 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АБО-МІКС», смт.Гвіздець Івано-Франківської області до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «Варто»про стягнення 100 000,00грн.
В судовому засіданні 24.09.2010р. представник Позивача надав наступні документи: копію Акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2010р. підписаний з боку обох сторін на суму 100 000,00 грн., копію Акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2010р. підписаний з боку обох сторін на суму 100 000,00 грн., копію Акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2010р. підписаний з боку обох сторін на суму 100 000,00 грн., копію Акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.04.2010р. підписаний з боку обох сторін на суму 100 000,00 грн., копії банківських виписок, податкові накладні.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Витягом з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача. Крім того, факт належного повідомлення Відповідача підтверджується також відмітками про вручення поштової кореспонденції на повідомленнях про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.
Клопотання щодо фіксації судового процесу Позивачем не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані докази, суд
27 травня 2009 року між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) було укладено Договір №27/05-09 УФ(надалі-Договір).
Відповідно до розділу 1 Договору Продавець зобов'язується виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити готовий комбікорм для відгодівлі курчат бройлера, далі «Продукція», в асортименті та кількості згідно зі специфікаціями, які являються невід'ємною частиною даного Договору. (п.1.1 Договору).
Асортимент, кількість, ціна, умови і загальна вартість поставки виготовленої виконавцем Продукції обумовлюється в специфікаціях, які являються невід'ємною частиною даного Договору. (п.1.2 Договору).
Згідно п.2.1 Договору ціна Продукції обумовлюється для кожної партії окремо і відображається в специфікаціях до даного Договору.
Відповідно до п.2.2. Договору ціни, погоджені сторонами та вказані в специфікаціях, діють, як правило, на протязі відповідного календарного місяця, але можуть бути зміненім домовленістю сторін.
Загальна сума договору дорівнює вартості поставленої продукції згідно товарно-супроводжувальної документації. (п.2.3 Договору).
Розділом 3 Договору сторони погодили та умови виготовлення та поставки продукцію, зокрема п. 3.2. Договору встановлено, що замовлення на виготовлення має бути надано Продавцю Покупцем на погодження на протязі 5-ти календарних днів до початку виробництва. Замовлення передається в письмовій формі на факс чи у електронній формі на адресу електронної поштової скриньки Продавця. В особливих випадках замовлення може бути прийнято Продавцем менше, ніж за 5 днів.
Згідно п.3.6 Договору датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної представником Покупця. В видатковій накладній вказується маса брутто і маса нетто поставленої продукції.
Як вбачається з п.4.1 Договору оплата за Товар здійснюється на розрахунковий рахунок Продавця протягом 10 банківських днів з моменту поставки Товару, замовленого згідно п.2.2 Договору.
Відповідно до п.4.2. Договору сума заборгованості за поставлену по даному Договору продукцію не повинна перевищувати 100 000 грн. 00 коп. і зберігається в такому розмірі на протязі строку дії даного Договору. При припиненні замовлення на поставку протягом більше, як 14 календарних днів, Покупець бере на себе зобов'язання покрити увесь залишок боргу за поставлену продукцію по вищевказаному ліміту на протязі 20 календарних днів.
Згідно п.10.1 Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2009р.
Закінчення терміну дії або дострокове розірвання Договору не звільняє сторони від проведення взаємних розрахунків чи відшкодування збитків, якщо підстави для цього виникли під час дії Договору. (п.10.4 Договору).
Відповідно до умов Договору Позивач здійснював поставку товару за видатковими накладними Відповідачу протягом травня-вересня 2009 р.
Відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 170 187,95 грн., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.10.2010р.
06.11.2009р. Відповідач частково оплатив заборгованість у сумі 70 187,95 грн. що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.
14.10.2010р. на адресу Відповідача була направлена претензія про сплату заборгованості, отримання якої Відповідачем підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, проте оплати заборгованості за поставлену продукцію та відповіді на претензію Позивач не отримав.
Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань з оплати продукції згідно умов Договору №27/05-09 УФ від 27.05.2009р., Позивач звернувся до суду з позовом.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність позову, що розглядається, полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором поставки.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.
Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.
В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №27/05-09 УФ від 27.05.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до умов Договору Позивач здійснював поставку товару за видатковими накладними Відповідачу протягом травня-вересня 2009 р.
Відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 170 187,95 грн., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.10.2010р.
06.11.2009р. Відповідач частково оплатив заборгованість у сумі 70 187,95 грн. що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.
14.10.2010р. на адресу Відповідача була направлена претензія про сплату заборгованості, отримання якої Відповідачем підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, проте оплати заборгованості за поставлену продукцію та відповіді на претензію Позивач не отримав.
Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом а й визнається, що підтверджується Актами звіряння взаємних розрахунків (останній Акт підписаний 31.07.2010р. з боку обох сторін), позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу -у сумі 100 000,00 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АБО-МІКС», смт.Гвіздець Івано-Франківської області задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «Варто»м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБО-МІКС», смт.Гвіздець Івано-Франківської області заборгованість у розмірі: 100 000,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «Варто»м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБО-МІКС», смт.Гвіздець Івано-Франківської області витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 000,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
У судовому засіданні 24.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 29.09.2010р.
Суддя Н.І. Ягічева