Рішення від 07.08.2024 по справі 380/28943/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року м. Львівсправа № 380/28943/23

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (позивач/ТОВ «ДИСКОНТКЮ») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці (відповідач/митний орган/митниця), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці № UA209000/2023/901281/2 від 07 листопада 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці № UA209000/2023/901291/2 від 13 листопада 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці № UA209000/2023/901294/2 від 13 листопада 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської № UA209000/2023/901274/2 від 06 листопада 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці № UA209000/2023/901253/2 від 01 листопада 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці № UA209000/2023/901252/2 від 01 листопада 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці № UA209000/2023/901254/2 від 02 листопада 2023 року;

- судові витрати покласти відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що прийняті Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901281/2 від 07 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901291/2 від 13 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901294/2 від 13 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901274/2 від 06 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901253/2 від 01 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901252/2 від 01 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901254/2 від 02 листопада 2023 року (далі - також спірні/оскаржувані рішення) є протиправними, оскільки декларант позивача подав до митного оформлення всі наявні документи, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - також МК України), які не містили розбіжностей та підтверджували складові заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено: які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості; які ознаки підробки наявні у цих документах, і з чого це вбачається; яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено МК України, як і підстави для витребування додаткових документів. Приписи МК України зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Зазначених вимог чинного законодавства України відповідач не дотримав. Також як убачається зі змісту спірних рішень у них зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування.

У зв'язку з вищенаведеним просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що документи, які підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані ТОВ «ДИСКОНТКЮ» не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню. Відзначає, що документи, зазначені у графі 44 митної декларації, яку заповнює декларант, автоматично вносяться до картки відмови. Оскільки декларант вніс до графи 44 митної декларації договори на перевезення, на які покликається позивач, тому їх автоматично зазначено у картці відмови. Отже, посилання представника позивача на картку відмови є некоректним. Договори на перевезення у графі 44 митної декларації до митного оформлення, а також додатково не надані. Стверджує, що під час декларування товарів посадовим особам митниці не було надано договорів на перевезення. Також і на вимогу митного органу такі документи не подавалися. Зауважує, що суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, які не були предметом дослідження митного органу під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини восьмої статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена особа міг надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. Однак такі документи митному органу надані не були. Вказує, що обов'язок доведення ціни товару лежить на декларанті і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в тому числі обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Відповідач підсумовує, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості є правомірними, з огляду на що підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

У зв'язку з наведеним у задоволенні позову просить відмовити повністю.

На спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, в якій додатково вказує, що всі відомості, щодо яких у митниці були зауваження, детально спростовані у позові і жодним чином не спростовуються відповідачем у відзиві. Вважає, що посадова особа митного органу здійснювала коригування митної вартості спірних товарів безпідставно. До відзиву у справі відповідач не додав як доказ декларації, що вказувались ним як джерела інформації для використання резервного методу в оскаржуваних рішеннях. Відповідно неправомірним є посилання відповідача на них, як на доказ правомірності своїх дій. Пояснює, що позначка «m» біля коду у графі 44 митної декларації (згідно з Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684 (далі - Наказ № 651)) означає, що вказаний документ надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД. Тобто, договори надавалися митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів, тому в митних деклараціях перед кодом таких документів було проставлено символ «m». Факт того, що договори на перевезення досліджувалися митницею підтверджується картками відмови, де серед інших документів, наданих до митного оформлення, зазначені і договори на перевезення. Отже, митний орган у спірних правовідносинах діяв незаконно, здійснював коригування митної вартості імпортованих товарів безпідставно та вибірково. Резюмує, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законності прийняття спірних рішень, відповідачем не доведено правомірності її прийняття, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 13 грудня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання; зобов'язано позивача подати до суду переклад долучених до позовної заяви товаросупровідних документів державною мовою.

Ухвалою суду від 16 січня 2024 року, яку занесено в протокол судового засідання, у задоволенні заяви представника відповідача про виклик свідка у справі відмовлено.

У судовому засіданні, яке відбулося 06 лютого 2024 року, суд заслухав усні пояснення представника відповідача, дослідив докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Представник позивача в судове засідання не прибув, 26 січня 2024 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити.

У цьому ж судовому засіданні суд постановив прийняти рішення у строки, передбачені для справ, розгляд яких здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

1. 12.06.2023 між ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (покупець) та компанією «JINAN TRI-TIGER TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № TT-DiscountQ, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, продавець постачає і передає у власність покупця дерев'яні вироби (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, що є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № IV230706006 від 28.08.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 21917,66 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ «ДИСКОНТКЮ» 07.11.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170091788U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно декларант до митного контролю разом з митною декларацією № 23UA209170091788U7, як підставу для застосування основного методу, надав такі документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) № TT-DiscountQ від 12.06.2023; рахунок-проформу № IV230706006 від 06.07.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № IV230706006 від 28.08.2023; банківський платіжний документ № 105 від 15.09.2023; банківський платіжний документ № 56 від 10.07.2023; договір про перевезення № 127/08/2023 від 27.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 0171 від 06.11.2023; договір про перевезення № S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № N1569-ІСТ від 06.11.2023; автотранспортну накладну б/н від 06.11.2023; коносамент № S04088940 від 05.09.2023; прайс-лист б/н від 06.07.2023; інтернет-пропозицію.

За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця 07.11.2023 надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 МК України.

Своєю чергою декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав: прайс-лист, інтернет-пропозицію.

07.11.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901281/2, в графі 33 якого вказано, зокрема, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з таких причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено таке: у п. 1.2 Контракту від 12.06.2023 № TT-DiscountQ вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення покупця. Замовлення не надавались до митного оформлення; в рахунку на перевезення від 06.11.2023 № 0171 зазначена заявка-замовлення на перевезення № 0171 від 04.11.2023, яка до митного оформлення не подавалася. Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу митниці декларант надіслав: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Документи, подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано. У зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати такі методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МК України) та метод 2б (ст. 60 МК України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари (аналогічні) товари, метод 2в (ст. 62 МК України) та метод 2г (ст. 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ. Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA500500/2023/31894 від 11.09.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

2. 06.06.2023 між ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (покупець) та компанією «BOTOU SANSE CASTING CO., LTD», CHINA в особі Xinhua Pang (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 2023BZ-MI, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, продавець постачає і передає у власність Чавунні Печі, а також їх комплектуючі (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, що є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № 2023BZ004-MI від 24.08.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 25142,40 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ «ДИСКОНТКЮ» 13.11.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170093307U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно декларант до митного контролю разом з митною декларацією № 23UA209170093307U0 як підставу для застосування основного методу надав такі документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 2023BZ-MI від 06.06.2023; рахунок-проформу № 2023BZ004-MI від 08.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № 2023BZ004-MI від 24.08.2023; банківський платіжний документ № 15 від 12.06.2023; банківський платіжний документ № 97 від 08.09.2023; договір про перевезення № 18/08/23 від 18.08.2023; договір про перевезення № 23.08.2023 від 23.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 58 від 09.11.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № LS-4519517 від 09.11.2023; автотранспортну накладну № 412441 від 10.11.2023; коносамент № QN23080324 від 30.08.2023; прайс-лист; інтернет-пропозицію.

За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця 13.11.2023 надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 МК України.

13.11.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901291/2, в графі 33 якого вказано, зокрема, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з таких причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено таке: у п. 1.2 Контракту від 06.06.2023 № 2023BZ-MI вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення покупця. Замовлення до митного оформлення не надавались; в рахунку на оплату транспортних послуг від 09.11.2023 № 58 зазначена заявка-замовлення на перевезення вантажу № 5 від 06.11.2023, яка до митного оформлення не подавалась. Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу митниці декларант надіслав: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Документи, подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано. У зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати такі методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МК України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA209170/2023/74217 від 14.09.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

3. 02.06.2023 року між ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (покупець) та компанією «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № KND230206, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, продавець поставляє та передає у власність покупця меблі (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № KND23322 від 23.08.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 16200,00 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ «ДИСКОНТКЮ» 13.11.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170093436U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно декларант до митного контролю разом з митною декларацією № 23UA209170093436U1 як підставу для застосування основного методу надав такі документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) № KND230206 від 02.06.2023; рахунок-проформу № KND23322 від 04.07.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № KND23322 від 23.08.2023; банківський платіжний документ № 165 від 26.10.2023; банківський платіжний документ № 54 від 06.07.2023; договір про перевезення № 2023/08/04ПК від 04.08.2023; договір про перевезення № 2023/08/18ЗК від 18.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1187 від 10.11.2023; договір про перевезення № S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № N1577-ІСТ від 08.11.2023; автотранспортну накладну б/н від 10.11.2023; коносамент № S04091300 від 31.08.2023; прайс-лист; інтернет-пропозицію.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 13.11.2023 надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 МК України.

13.11.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901294/2, в графі 33 якого вказано, зокрема, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з таких причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено таке: у п. 1.2 Контракту від 02.06.2023 № KND23206 вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлень покупця. Замовлення не надавались до митного оформлення; у проформі-інвойсі від 04.07.2023 № KND23322 зазначено термін доставки 30-40 днів, проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий; в рахунку на перевезення від 10.11.2023 № 1187 зазначено замовлення № 1187 від 07.11.2023, яке до митного оформлення не подане. Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозицію. Документи, подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не подано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати такі методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МК України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100110/2023/531210 від 30.09.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

4. 01.06.2023 між ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (покупець) та компанією «TIANJIN PERFECT FURNITURE CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 231900, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, продавець поставляє та передає у власність покупця меблі (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № PI231914 від 23.08.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 13545,60 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ «ДИСКОНТКЮ» 06.11.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170091431U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно декларант до митного контролю разом з митною декларацією № 23UA209170091431U9 як підставу для застосування основного методу надав такі документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 231900 від 01.06.2023; рахунок-проформу № PI231914 від 30.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № PI231914 від 23.08.2023; банківський платіжний документ № 48 від 03.07.2023; банківський платіжний документ № 91 від 30.08.2023; договір про перевезення № 060623 від 06.06.2023; договір про перевезення № 2023/08/18 ЗК від 18.08.2023; договір про перевезення № 2023/10/31ПК від 31.10.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1180 від 02.11.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 8267 від 02.11.2023; автотранспортну накладну б/н від 02.11.2023; коносамент № HYSF2023071286 від 23.08.2023; прайс-лист; інтернет-пропозицію.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 06.11.2023 надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 МК України.

06.11.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901274/2, в графі 33 якого вказано, зокрема, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з таких причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено таке: у п. 1.2 Контракту від 01.06.2023 № 231900 вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця. Замовлення не надавались до митного оформлення; у проформі-інвойсі від 30.06.2023 № PL231914 зазначено термін доставки 30 днів від депозиту, проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий; в рахунку на перевезення від 02.11.2023 № 1180 зазначений договір на перевезення № 2023/08/18 ЗК від 18.08.2023 та замовлення № 1180 від 31.10.2023, які до митного оформлення не подавалися. Також в гр. 44 МД зазначений договір на перевезення № 060623 від 06.06.2023, який до митного оформлення не поданий. Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозицію. Документи, подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не подано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати такі методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МК України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100110/2023/531210 від 30.09.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

5. 01.06.2023 між ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (покупець) та компанією «BAZHOU YOYO INTENATIONAL TRADE CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № TNZ2303145, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, продавець поставляє та передає у власність покупця меблі (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № TNZ2306261 від 11.08.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 15247,25 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ «ДИСКОНТКЮ» 01.11.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170090175U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно декларант до митного контролю разом з митною декларацією № 23UA209170090175U8 як підставу для застосування основного методу надав такі документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) № TNZ2303145 від 01.06.2023; рахунок-проформу № TNZ2306261 від 26.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № TNZ2306261 від 11.08.2023; банківський платіжний документ № 135 від 22.09.2023; банківський платіжний документ № 39 від 27.06.2023; договір про перевезення № 18/08/23 від 18.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 55 від 31.10.2023; договір про перевезення № S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № N1558-ІСТ від 30.10.2023; автотранспортну накладну б/н від 31.10.2023; коносамент № DK23080322TSNGDNFD від 23.08.2023; прайс-лист б/н; інтернет-пропозицію.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 01.11.2023 надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 МК України.

01.11.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901253/2, в графі 33 якого вказано, зокрема, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з таких причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено таке: у п. 1.2 Контракту від 01.06.2023 № TNZ2303145 вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлень покупця. Замовлення не надавались до митного оформлення; у проформі-інвойсі від 26.06.2023 № TNZ2306261 зазначено термін доставки 35-45 днів, проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий; в рахунку на перевезення від 31.10.2023 № 55 зазначена заявка № 2 від 27.10.2023, яка до митного оформлення не подана. Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Документи, подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не подано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати такі методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МК України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100110/2023/531210 від 30.09.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводились.

6. 01.06.2023 між ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (покупець) та компанією «BAZHOU YOYO INTENATIONAL TRADE CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № TNZ2303145, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, продавець поставляє та передає у власність покупця меблі (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № TNZ2306262 від 11.08.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 14363,00 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ «ДИСКОНТКЮ» 01.11.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170090174U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно декларант до митного контролю разом з митною декларацією № 23UA209170090174U9 як підставу для застосування основного методу надав такі документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) № TNZ2303145 від 01.06.2023; рахунок-проформу № TNZ2306262 від 26.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № TNZ2306262 від 11.08.2023; банківський платіжний документ № 136 від 22.09.2023; банківський платіжний документ № 40 від 27.06.2023; договір про перевезення № 18/08/23 від 18.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 57 від 31.10.2023; договір про перевезення № S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № N1557-ІСТ від 30.10.2023; автотранспортну накладну б/н від 31.10.2023; коносамент № DK23080323TSNGDNFD від 23.08.2023; прайс-лист; інтернет-пропозицію.

01.11.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901252/2, в графі 33 якого вказано, зокрема, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з таких причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено таке: у п. 1.2 Контракту від 01.06.2023 № TNZ2303145 вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення покупця. Замовлення не надавались до митного оформлення; у проформі-інвойсі від 26.06.2023 № TNZ2306262 зазначено термін доставки 35-45 днів, проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий; в рахунку на перевезення від 31.10.2023 № 57 зазначене замовлення № 04 від 27.10.2023, яке до митного оформлення не подавалося; також в гр. 44 МД зазначений договір на перевезення № S/2023 від 07.06.2023, який до митного оформлення не поданий. Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Документи, подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не подано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати такі методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МК України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA206020/2023/17577 від 19.09.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

7. 01.06.2023 між ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (покупець) та компанією «BAZHOU YOYO INTENATIONAL TRADE CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № TNZ2303145, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, продавець поставляє та передає у власність покупця меблі (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № TNZ2306263 від 11.08.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 17119,00 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ «ДИСКОНТКЮ» 01.11.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170090222U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно декларант до митного контролю разом з митною декларацією № 23UA209170090222U5 як підставу для застосування основного методу надав такі документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) № TNZ2303145 від 01.06.2023; рахунок-проформу № TNZ2306263 від 26.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № TNZ2306263 від 11.08.2023; банківський платіжний документ № 137 від 22.09.2023; банківський платіжний документ № 41 від 27.06.2023; договір про перевезення № 27102023ДИ від 27.10.2023; договір про перевезення № 27102023ЧУ від 27.10.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2203 від 31.10.2023; договір про перевезення № S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № N1556-ІСТ від 30.10.2023; автотранспортну накладну б/н від 31.10.2023; коносамент № DK23080324TSNGDNFD від 23.08.2023; прайс-лист; інтернет-пропозицію.

02.11.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901254/2, в графі 33 якого вказано, зокрема, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з таких причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено таке: у п. 1.2 Контракту від 01.06.2023 № TNZ2303145 вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення покупця. Замовлення не надавались до митного оформлення; у проформі-інвойсі від 26.06.2023 № TNZ2306263 зазначено термін доставки 35-45 днів, проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий; в рахунку на перевезення від 31.10.2023 № 2203 та в гр. 44 МД зазначений договір на перевезення № 27102023ДИ від 27.10.2023, який до митного оформлення не поданий. Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист; інтернет-пропозицію. Документи, подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не подано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати такі методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МК України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100110/2023/531210 від 30.09.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями відповідача, уважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є правомірність прийнятих Львівською митницею рішень про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901281/2 від 07 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901291/2 від 13 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901294/2 від 13 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901274/2 від 06 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901253/2 від 01 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901252/2 від 01 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901254/2 від 02 листопада 2023 року.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п'ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п'ята статті 53 містить норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п'ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 64 МК України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України, у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

За змістом частини третьої статті 55 МК України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» вказано, що у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)». МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього Кодексу.

Обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у разі обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Водночас повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у разі, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив у низці постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі № 140/1713/19, від 17 січня 2022 року у справі № 520/2000/19.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість імпортованих товарів за ціною договору, яка зазначена у наданих митному органу рахунках-фактурах (інвойсах) № IV230706006 від 28.08.2023 (21917,66 доларів США); № 2023BZ004-MI від 24.08.2023 (25142,40 доларів США); № KND23322 від 23.08.2023 (16200,00 доларів США); № PI231914 від 23.08.2023 (13545,60 доларів США); № TNZ2306261 від 11.08.2023 (15247,25 доларів США); № TNZ2306262 від 11.08.2023 (14363,00 доларів США); № TNZ2306263 від 11.08.2023 (17119,00 доларів США).

На підтвердження заявленої митної вартості придбаних товарів декларант позивача надав митному органу разом з митними деклараціями, а надалі - на письмову вимогу митного органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України (зазначені у митних деклараціях та картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення), а саме:

1) щодо митної декларації № 23UA209170091788U7: зовнішньоекономічний договір (контракт) № TT-DiscountQ від 12.06.2023; рахунок-проформу № IV230706006 від 06.07.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № IV230706006 від 28.08.2023; банківський платіжний документ № 105 від 15.09.2023; банківський платіжний документ № 56 від 10.07.2023; договір про перевезення № 127/08/2023 від 27.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 0171 від 06.11.2023; договір про перевезення № S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № N1569-ІСТ від 06.11.2023; автотранспортну накладну б/н від 06.11.2023; коносамент № S04088940 від 05.09.2023; прайс-лист б/н від 06.07.2023; інтернет-пропозицію;

2) щодо митної декларації № 23UA209170093307U0: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 2023BZ-MI від 06.06.2023; рахунок-проформу № 2023BZ004-MI від 08.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № 2023BZ004-MI від 24.08.2023; банківський платіжний документ № 15 від 12.06.2023; банківський платіжний документ № 97 від 08.09.2023; договір про перевезення № 18/08/23 від 18.08.2023; договір про перевезення № 23.08.2023 від 23.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 58 від 09.11.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № LS-4519517 від 09.11.2023; автотранспортну накладну № 412441 від 10.11.2023; коносамент № QN23080324 від 30.08.2023; прайс-лист; інтернет-пропозицію;

3) щодо митної декларації № 23UA209170093436U1: зовнішньоекономічний договір (контракт) № KND230206 від 02.06.2023; рахунок-проформу № KND23322 від 04.07.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № KND23322 від 23.08.2023; банківський платіжний документ № 165 від 26.10.2023; банківський платіжний документ № 54 від 06.07.2023; договір про перевезення № 2023/08/04ПК від 04.08.2023; договір про перевезення № 2023/08/18ЗК від 18.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1187 від 10.11.2023; договір про перевезення № S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № N1577-ІСТ від 08.11.2023; автотранспортну накладну б/н від 10.11.2023; коносамент № S04091300 від 31.08.2023; прайс-лист; інтернет-пропозицію;

4) щодо митної декларації № 23UA209170091431U9: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 231900 від 01.06.2023; рахунок-проформу № PI231914 від 30.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № PI231914 від 23.08.2023; банківський платіжний документ № 48 від 03.07.2023; банківський платіжний документ № 91 від 30.08.2023; договір про перевезення № 060623 від 06.06.2023; договір про перевезення № 2023/08/18 ЗК від 18.08.2023; договір про перевезення № 2023/10/31ПК від 31.10.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1180 від 02.11.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 8267 від 02.11.2023; автотранспортну накладну б/н від 02.11.2023; коносамент № HYSF2023071286 від 23.08.2023; прайс-лист; інтернет-пропозицію;

5) щодо митної декларації № 23UA209170090175U8: зовнішньоекономічний договір (контракт) № TNZ2303145 від 01.06.2023; рахунок-проформу № TNZ2306261 від 26.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № TNZ2306261 від 11.08.2023; банківський платіжний документ № 135 від 22.09.2023; банківський платіжний документ № 39 від 27.06.2023; договір про перевезення № 18/08/23 від 18.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 55 від 31.10.2023; договір про перевезення № S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № N1558-ІСТ від 30.10.2023; автотранспортну накладну б/н від 31.10.2023; коносамент № DK23080322TSNGDNFD від 23.08.2023; прайс-лист б/н; інтернет-пропозицію;

6) щодо митної декларації № 23UA209170090174U9: зовнішньоекономічний договір (контракт) № TNZ2303145 від 01.06.2023; рахунок-проформу № TNZ2306262 від 26.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № TNZ2306262 від 11.08.2023; банківський платіжний документ № 136 від 22.09.2023; банківський платіжний документ № 40 від 27.06.2023; договір про перевезення № 18/08/23 від 18.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 57 від 31.10.2023; договір про перевезення № S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № N1557-ІСТ від 30.10.2023; автотранспортну накладну б/н від 31.10.2023; коносамент № DK23080323TSNGDNFD від 23.08.2023; прайс-лист; інтернет-пропозицію;

7) щодо митної декларації № 23UA209170090222U5: зовнішньоекономічний договір (контракт) № TNZ2303145 від 01.06.2023; рахунок-проформу № TNZ2306263 від 26.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № TNZ2306263 від 11.08.2023; банківський платіжний документ № 137 від 22.09.2023; банківський платіжний документ № 41 від 27.06.2023; договір про перевезення № 27102023ДИ від 27.10.2023; договір про перевезення № 27102023ЧУ від 27.10.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2203 від 31.10.2023; договір про перевезення № S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № N1556-ІСТ від 30.10.2023; автотранспортну накладну б/н від 31.10.2023; коносамент № DK23080324TSNGDNFD від 23.08.2023; прайс-лист; інтернет-пропозицію.

З наведеного суд висновує, що під час митного оформлення імпортованих товарів позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною другою статті 53 МК України, та перелічені судом вище.

Проте в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості митний орган вказав, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, навівши відповідні аргументи, що дали йому підстави дійти таких висновків.

Оцінюючи аргументи митного органу, зазначені в оскаржуваних рішеннях, суд зазначає таке.

Щодо ненадання замовлень до контрактів.

Замовлення (заявка) до контракту не є первинним документом, який містить інформацію про вартість товару, оскільки у (замовленні) заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє покупець. І таке (замовлення) заявка не матиме жодного значення для числових визначень митної вартості.

Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) (замовлення) заявки до зовнішньоекономічного контракту.

Окрім того, як встановив суд, до митного оформлення декларант позивача надав рахунки-проформи № IV230706006 від 06.07.2023, № 2023BZ004-MI від 08.06.2023, № KND23322 від 04.07.2023, № PI231914 від 30.06.2023, № TNZ2306261 від 26.06.2023, № TNZ2306262 від 26.06.2023 та № TNZ2306263 від 26.06.2023.

Рахунок-проформа за своєю суттю є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс.

Тому надані до митного оформлення рахунки-проформи можна вважати замовленнями.

Усі витрати на товари, які понесло ТОВ «ДИСКОНТКЮ» за контрактами №TT-DiscountQ від 12.06.2023, № 2023BZ-MI від 06.06.2023, № KND230206 від 02.06.2023, № 231900 від 01.06.2023 та № TNZ2303145 від 01.06.2023, включені до заявленої митної вартості.

Варто зазначити, що положення п. 1.2. вказаних контрактів не можуть застосовуватися відірвано від інших положень.

Так, наступний пункт типових зовнішньоекономічних контрактів, укладених із компаніями «JINAN TRI-TIGER TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD», «BOTOU SANSE CASTING CO., LTD», «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD», «TIANJIN PERFECT FURNITURE CO., LTD» та «BAZHOU YOYO INTENATIONAL TRADE CO., LTD», передбачає, що найменування, асортимент, кількість та ціна товару узгоджуються сторонами на кожну партію та зазначаються у проформах інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту» (п. 1.3 контрактів).

Однак положення пунктів 1.3 вказаних контрактів митний орган безпідставно не взяв до уваги.

З огляду на наведене посилання відповідача на неподання позивачем до митного оформлення замовлень суд відхиляє.

Щодо покликань митного орану на порушення термінів поставки товарів.

Відповідно до п. 2.1 контракту № KND230206 від 02.06.2023 постачання товару, зазначеного у проформах інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього контракту повноважними представниками обох сторін.

Контракт № KND230206 був підписаний 02.06.2023.

04.07.2023 було виставлено рахунок-проформу № KND23322.

Згідно з коносаментом № S04091300 від 31.08.2023 товар був відправлений 31.08.2023.

Оскільки вказаний контракт є довгостроковим та розрахований на велику кількість поставок та, зважаючи на узгоджені між сторонами умови поставки FOB, постачальник виконав свої зобов'язання в межах встановленого п. 2.1. строку (від дати підписання контракту № KND230206 (02.06.2023)).

Відповідно до п. 2.1. контракту № 231900 від 01.06.2023 постачання товару, зазначеного у проформах інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього контракту повноважними представниками обох сторін.

Контракт № 231900 був підписаний 01.06.2023.

30.06.2023 року було виставлено рахунок-проформу № PI231914.

Згідно з коносаментом № HYSF2023071286 від 23.08.2023 товар був відправлений 23.08.2023.

Відповідно до п. 2.1. контракту № TNZ2303145 від 01.06.2023 постачання товару, зазначеного у проформах інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього контракту повноважними представниками обох сторін.

Контракт № TNZ2303145 був підписаний 01.06.2023.

26.06.2023 було виставлено рахунок-проформу № TNZ2306261.

Згідно з коносаментом № DK23080322TSNGDNFD від 23.08.2023 товар був відправлений 23.08.2023.

Контракт № TNZ2303145 був підписаний 01.06.2023.

26.06.2023 було виставлено рахунок-проформу № TNZ2306262.

Згідно з коносаментом № DK23080323TSNGDNFD від 23.08.2023 товар був відправлений 23.08.2023.

Контракт № TNZ2303145 був підписаний 01.06.2023.

26.06.2023 року було виставлено рахунок-проформу № TNZ2306263.

Згідно з коносаментом № DK23080324TSNGDNFD від 23.08.2023 товар був відправлений 23.08.2023.

Водночас суд відзначає, що оцінювані зауваження митного органу жодним чином не впливають на числові значення митної вартості імпортованих товарів, оскільки незрозумілим є те, яким чином, на думку митниці, відправлення товару не у встановлений контрактом строк може вплинути на узгоджену сторонами контракту вартість товарів.

Так, у постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 420/1709/19 зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Дотримання чи недотримання строків постачання товару взагалі не є обставиною, що впливає на його митну вартість. Така позиція ґрунтується на висновках Верховного Суду, висловлених у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 808/1873/18, згідно із якою Суд погоджується з доводом судів попередніх інстанцій, що порушення строків відправлення товару не є обставиною, що будь-яким чином може вплинути на митну вартість товару.

З огляду на викладене суд відхиляє покликання митного органу на порушення термінів поставки товарів.

Щодо ненадання замовлень (заявок) на перевезення.

Замовлення (заявка) на перевезення не є первинним документом, який містить інформацію про вартість товару.

Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) замовлення (заявки) до договору.

Частини друга та третя статті 53 МК України не визначають замовлення (заявку) на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

Згідно з частиною п'ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналогічна правова позиція щодо заборони вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення висловлена Верховним Судом у постанові від 16 листопада 2018 року у справі № 813/1012/17, в якій, зокрема вказано, що серед документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість, тому вимога про її надання є безпідставною.

На підтвердження заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю стосовно кожної поставки було подано договори на перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, автотранспортну накладну та коносамент. Отже, декларант надав весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати.

З огляду на викладене суд відхиляє покликання митного органу на ненадання замовлень (заявок) на перевезення.

Щодо посилань митного органу на ненадання договорів на перевезення.

У графі 44 митної декларації № 23UA209170091431U9 зазначено коди « 4301», під якими містяться документи - договір на перевезення № 2023/08/18ЗК від 18.08.2023 та договір на перевезення № 060623 від 06.06.2023. Зокрема ці документи зазначені і у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У графі 44 митної декларації № 23UA209170090174U9 зазначено код « 4301», під яким міститься документ - договір на перевезення № S/2023 від 07.06.2023. Зокрема цей документ зазначений і у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У графі 44 митної декларації № 23UA209170090222U5 зазначено код « 4301», під яким міститься документ - договір на перевезення № 27102023ДИ від 27.10.2023. Зокрема цей документ зазначений і у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позначка «m» біля коду у графі 44 митної декларації згідно з Порядком № 651 означає, що вказаний документ надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації.

Тобто, договори надавалися митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів, тому в митних деклараціях перед кодом таких документів було поставлено символ «m». Факт того, що договори на перевезення досліджувалися митницею підтверджується картками відмови, де серед інших документів, наданих до митного оформлення, зазначені і договори на перевезення.

З огляду на викладене суд відхиляє покликання митного органу на ненадання замовлень (заявок) на перевезення.

Суд наголошує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Своєю чергою надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту другого частини шостої статті 54, частини другої статті 256 МК України слідує, що виконання вимог митного органу щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Однак з переліку витребуваних митним органом документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Тому спотвореним було отримання позивачем вичерпної інформації щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у митній декларації вартістю.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд уважає, що позивач до митного оформлення надав усі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості, та давали відповідачу підстави для прийняття рішення щодо визнання заявленої митної вартості таких товарів.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товарів в частині, що стосується визначення митної вартості товарів, суд ураховує таке.

Як передбачено пунктами першим, другим, четвертим частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, з наступними змінами та доповненнями, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У постанові від 08 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 Верховний Суд зазначив таке: «У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів».

Однак оскаржувані рішення не містять жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Також у постанові від 25 вересня 2020 року у справі № 810/2520/16 Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів відповідач у своїх рішеннях не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Суд ураховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо.

Тому зазначення в оскаржуваних рішеннях лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товарів та свідчить про необґрунтованість спірних рішень.

Ураховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів їх правомірності в частині визначення митної вартості імпортованих товарів, тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати, а позовні вимоги задовольнити.

Щодо інших доводів сторін, які викладені у заявах по суті справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 КАС України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не є необхідним надавати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для ухвалення рішення у цій справі.

Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини першої, пункту другого частини другої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (пункт третій частини третьої статті 132 КАС України).

Відповідно до правил абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 8539,60 грн. Ураховуючи задоволення позову судом у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути 8539,60 грн сплаченого судового збору.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат, пов'язаних із залученням перекладача у розмірі 5295,00 грн, суд ураховує таке.

Представник відповідача у своїй заяві від 04 січня 2024 року заперечує проти стягнення таких витрат, покликаючись на те що у процесі судового розгляду цієї справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося, а відтак витрати, пов'язані із залученням перекладача, у розумінні статті 137 КАС України, які б підлягали відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у цій справі відсутні. На переконання представника відповідача, витрати на переклад документів без залучення перекладача судом не можуть вважатися витратами, пов'язаними з розглядом справи, а відтак і не підлягають розподілу.

Згідно з частинами п'ятою-восьмою статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд встановив, що на виконання вимог ухвали суду від 13 грудня 2023 року позивач організував здійснення перекладу з польської та англійської мов на українську мову 26 товаросупровідних документів.

На виконання вимог частини п'ятої статті 137 КАС України позивач до суду надав такі документи, які підтверджують розмір витрат на залучення перекладача:

- рахунок-фактуру № 407/12/23 від 18 грудня 2023 року (постачальник - ФОП ОСОБА_1 , одержувач - ТОВ «ДИСКОНТКЮ»), згідно із яким вартість наданих послуг становить всього 5295,00 грн;

- акт виконаних робіт (наданих) послуг від 22 грудня 2023 року, відповідно до якого вартість наданих послуг становить всього 5295,00 грн;

- платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 182 від 21 грудня 2023 року на суму 5295,00 грн.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як уже зазначено судом вище, переклад документів замовлений позивачем та наданий до суду на виконання вимог ухвали суду від 13 грудня 2023 року, тобто понесені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи, що спростовує доводи представника відповідача, викладені у заяві від 04 січня 2024 року.

Суд зауважує, що жодних клопотань від відповідача про зменшення розміру витрат на оплату послуг перекладача, заявлених позивачем до стягнення, чи зауваження про неспівмірність таких витрат із складністю відповідних послуг, їх обсягом та часом, витраченим на їх надання, до суду не надходило.

Отже, ураховуючи надані позивачем докази реального понесення ним витрат на залучення перекладача, відсутність будь-яких заперечень щодо їх співмірності, вимоги у частині стягнення таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці у розмірі 5295,00 грн, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (вул. Будзиновського, 8а, м. Мостиська, Львівська область, 81300) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79007) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901281/2 від 07 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901291/2 від 13 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901294/2 від 13 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901274/2 від 06 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901253/2 від 01 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901252/2 від 01 листопада 2023 року, № UA209000/2023/901254/2 від 02 листопада 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (вул. Будзиновського, 8а, м. Мостиська, Львівська область, 81300, код ЄДРПОУ 44929444) 8539,60 грн сплаченого судового збору та судові витрати, пов'язані із залученням перекладача, у розмірі 5295,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 07 серпня 2024 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна

Попередній документ

120868751

Наступний документ

120868753

Інформація про рішення:

№ рішення:	120868752
№ справи:	380/28943/23
Дата рішення:	07.08.2024
Дата публікації:	09.08.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (25.09.2024)
Дата надходження:	08.12.2023
Предмет позову:	про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості

Розклад засідань:

Минулі засідання (1)

16.01.2024 16:00

Львівський окружний адміністративний суд

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

КЛИМЕНКО ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

відповідач (боржник):

Львівська митниця

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ»

представник позивача:

ШОКАЛО ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ