07 серпня 2024 року Справа № 280/5543/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.03.2024 №084450008566 - про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу (за Списком №2) періоди роботи: з 15.07.1987 по 28.09.2001; з 01.09.2002 по 08.05.2008; з 13.08.2008 по 21.04.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути її заяву про призначення пенсії від 06.03.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список 2) оскільки мала необхідний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та досягла пенсійного віку 55 років. Відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Неврахування відповідачем до пільгового стажу вказаних у позові періодів роботи є невмотивованим, необґрунтованим та протиправним. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 17 червня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 28 червня 2024 року надав відзив, у якому заперечує проти позовної заяви з наступних підстав. Головним управлінням перераховано пільговий стаж у відповідності до ст. 114 Закону №1058-IV. За наданими документами страховий стаж позивача становить 35 років 07 місяців, при цьому пільговий за Списком №2 відсутній, що не дає право на призначення пенсії. Для визначення пільгового стажу роботи позивачем не додано документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку передбачену пунктом 20 Порядку №637). З урахуванням зазначеного, 14.03.2024 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №084450008566. Відповідачем всебічно і повно з'ясовані всі фактичні обставини справи. Іншими документами додаткові періоди стажу на пільгових роботах не можливо підтвердити. Суд повинен критично ставитися до тверджень позивача у позовній заяві про те, що пільговий стаж його роботи підтверджується записами у трудовій книжці, оскільки у трудовій книжці відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, характер виконуваної роботи з особливо шкідливими умовами праці протягом повного робочого дня відсутні. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
08.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало до суду на виконання ухвали суду копії матеріалів пенсійної справи.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
06.03.2024 позивач звернулась за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.03.2024 №084450008566 у призначенні пенсії позивачу відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 10 років.
У рішенні про відмову в призначенні пенсії зазначено:
Вік заявниці 55 років 1 місяць.
Необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список №2) становить 25 років. Необхідний пільговий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список № 2) становить 10 років. Страховий стаж особи становить 35 років 07 місяців. Пільговий стаж особи становить 00 років 00 місяців. Для визначення пільгового стажу роботи не додано документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2, позивач звернулась до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Підпунктом 2 п.2 ст.114 Закону № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Стаття 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Верховний Суд у постановах від 31.07.2018 по адміністративній №415/760/17, 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а, від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 висловив правову позицію про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №1, 2 саме записами у трудовій книжці.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, за наявності належно оформлених записів у трудовій книжки та підтвердження стажу роботу, що дає право на пільгову пенсію, підприємством, неможливо спростовувати факт наявності у позивача стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пільгової пенсії.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Судом встановлено, відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 позивач:
- 15.07.1987 прийнята машиністом баштового крану 4 розр. на уч. №2, Управління механізації комбінату «Запоріжжитлобуд» (запис №2);
- 24.02.2000 звільнена по ст. 38 КЗпП за власним бажанням (запис №7);
- 05.07.2000 прийнята тимчасово машиністом баштового крану 5 розр. «Стройуправління - 3» (запис №8);
- 25.05.2001 прийнята постійно машиністом баштового крану 5 розр. «Стройуправління - 3» (запис №9);
- 28.09.2001 звільнена по ст. 38 КЗпП за власним бажанням (запис №10),
- 01.11.2001 прийнята маляром-штукатуром 3 розряда в «Стройуправління - 3» (запис №11);
- 01.09.2002 переведена машиністом баштового крану 5 розр. (запис №12);
- 31.01.2006 звільнена по переводу в філіал «Автостройтрест» (запис №13);
- 01.02.2006 прийнята по переводу машиністом баштового крану 5 розр. в «Стройуправління - 3» (запис №14);
- 01.04.2006 переведена машиністом баштового крану 5 розр. в «Стройуправління - 1» (запис №15);
- 05.03.2007 звільнена по ст. 38 КЗпП за власним бажанням (запис №16);
- 19.03.2007 прийнята в залізно дорожній цех машиністом крана 5 розряду (запис №17);
- 04.06.2007 звільнена по ст. 38 КЗпП за власним бажанням (запис №18);
- 01.10.2007 прийнята машиністом баштового крану 5 розр. (запис №19);
- 08.05.2008 звільнена по ст. 38 КЗпП за власним бажанням (запис №20);
- 13.08.2008 прийнята на роботу на посаду машиніста мостового крану (запис №21);
- 21.04.2020 звільнена по п. 1 ст. 40 КЗпП за скороченням штату (запис №22).
Суд наголошує, що трудова книжка позивача є належним та достатнім доказом для підтвердження роботи позивача у спірних періодах, на посадах передбачених Списком №2, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Доказів протилежного відповідачем не надано.
Суд звертає увагу, що на особу не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванні заробітної плати на конкретну посаду, яку позивач займав у той чи інший період його роботі підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає позивачу право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Разом з тим, зауважень до записів у трудовій книжці, їх неточності чи відсутності відповідачами у рішеннях не зазначено.
При цьому, суд звертає увагу, що до зарахування підлягають періоди саме згідно трудової книжки, періоди роботи зазначені позивачем у позові не збігаються з відомостями основного документи про підтвердження роботи.
Крім цього, підрозділом 1 розділу 1 Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, визначено посаду машиністи кранів (кранівники) за кодом підстави: 2010100а-13790 та маляри, маляри-пульверизаторники, маляри-штукатури за кодом 2290100а-13450.
Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу положень статті 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати.
В той же час пункт 43 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.03.2024 №084450008566, прийняте без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, є протиправним, а отже підлягає скасуванню, відповідно необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача, з урахуванням висновків суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір у сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.03.2024 №084450008566 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу (за Списком №2) ОСОБА_1 , періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 15.06.1987, а саме: з 15.07.1987 по 24.02.2000, з 05.07.2000 по 25.05.2001, з 26.05.2001 по 28.09.2001, з 01.11.2001 по 31.08.2002, з 01.09.2002 по 31.01.2006, з 01.02.2006 по 31.03.2006, з 01.04.2006 по 05.03.2007, з 19.03.2007 по 04.06.2007, з 01.10.2007 по 08.05.2008, з 13.08.2008 по 21.04.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 06.03.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м. Одеса, 65107; код ЄДРПОУ 20987385).
Повне судове рішення складено 07.08.2024.
Суддя Б.В. Богатинський