07 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/19232/22
категорія 102010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) про визнання бездіяльності, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо не розгляду звернення від 13.02.2022 в місячний термін, як визначено ч.1 ст.20 Закону України "Про звернення громадян";
- визнати незаконними дії Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо розгляду заяви від 13.02.2022, оформлену листом від 16.02.2022 №2627/05/13-22;
- зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України розглянути заяву від 13.02.2022 згідно з нормами Закону України "Про звернення громадян", про що надати відповідну відповідь.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до Закону України "Про звернення громадян" 13.02.2022 звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України із заявою, у якій просив відповідача роз'яснити яким чином внести зміни до наявної в Управління інформації, по об'єкту: «Будівництво станції технічного обслуговування автомобілів», щодо класу наслідків яка була визначена ІІІ категорія складності (клас наслідків (відповідальності) - СС2), на незначні наслідки - СС1 та що необхідно зробити заявнику, щоб без ризику штрафних санкцій добудувати до існуючої будівлі СТО (одна стінка спільна) індивідуального гаража на два автомобілі, або критої стоянки на два автомобілі. Однак відповідач не розглянув звернення від 13 лютого 2022 року в місячний термін, як визначено ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». Окрім того вказує, що зміст листа від 16.02.2022 за №2627/05/13-22 не містить обгрунтування та чітких відповідей на поставлені питання у зверненні позивача від 13.02.2022.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи ( у порядку письмового провадження).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зауважив, що позивачу надано відповідь на його заяву від 13.02.2022, що підтверджується листом від 16.02.2022 №2627/05/13-22, який направлено йому як в електронній формі так і засобами поштового зв'язку. Вважає, що відповідь на заяву позивача надано у термін, встановлений ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій стверджує, що відповідач не розглянув звернення від 13 лютого 2022 року в місячний термін, як визначено ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». Вказує, що зміст листа від 16.02.2022 за №2627/05/13-22 не містить обгрунтування та чітких відповідей на поставлені питання у зверненні позивача від 13.02.2022.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 13.02.2022 позивачем на електронну адресу Державної інспекції архітектури та містобудування України надіслано заяву від 13.02.2022, у якій просив надати роз'яснення:
1. Яким чином внести зміни до наявної в Управління інформації, по об'єкту: «Будівництво станції технічного обслуговування автомобілів», щодо класу наслідків яка була визначена ІІІ категорія складності (клас наслідків (відповідальності) - СС2), на незначні наслідки - СС1.
2. Що необхідно зробити заявнику, щоб без ризику штрафних санкцій добудувати до існуючої будівлі СТО (одна стінка спільна) індивідуального гаража на два автомобілі, або критої стоянки на два автомобілі.
За результатами розгляду зазначеної заяви Державна інспекція архітектури та містобудування України листом від 16.02.2022 надала позивачу відповідь.
Позивач, вважаючи, що Державна інспекція архітектури та містобудування України не розглянула вказану заяву, не виконала вимоги Закону України "Про звернення громадян", чим порушила його права, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів визначається Законом України "Про звернення громадян" №393/96-ВР від 02.10.1996 (далі - Закон України "Про звернення громадян").
Відповідно до ст.1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з частинами 3 та 4 ст.3 Закону України "Про звернення громадян" скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про звернення громадян" до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
- порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
- створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Звернення позивача (заява) від 16.02.2022 відповідає вимогам статті 5 Закону України «Про звернення громадян», а тому в силу положень частини 1 статті 7 цього Закону має бути розглянуто по суті державним органом, якому воно адресовано.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Таким чином, об'єктивний і вчасний розгляд звернення позивача, перевірка викладених у ньому фактів, прийняття рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечення їх виконання, повідомлення громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) є обов'язком Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого вказаною статтею терміну.
Матеріали справи свідчать, що звернення позивача від 13.02.2022 надійшло на електронну адресу відповідача та зареєстроване за вх.№Х/1026/08-22 14.02.2022.
Встановлено, що відповідь на зазначену заяву було викладено Державною інспекцією архітектури та містобудування України у листі за вих.№2627/05/13-22 від 16.02.2022, тобто у місячний строк після звернення з відповідною заявою. З огляду на зазначене, відповідь надана з дотриманням встановленого ст.20 Закону України "Про звернення громадян" строку розгляду звернення громадян.
Разом з тим, дослідивши зміст листа від 16.02.2022 року за № 2627/05/13-22, суд дійшов висновку, що викладена інформація у ньому не містить обґрунтування та надання чіткої, зрозумілої та вичерпної відповіді на усі, поставлені у зверненні питання (із урахуванням суті відповідного звернення та на підставі його ґрунтовного і всебічного вивчення).
В свою чергу, суд зазначає, що звернення позивача було подано у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян", а тому у відповідності до вимог цього Закону і мало бути розглянуто з наданням відповіді по суті поставлених питань.
Поміж іншого, Верховний Суд в постанові від 26 вересня 2019 року у справі №826/11164/16, аналізуючи норми Закону №393/96-ВР, зокрема положення статті 15, Суд дійшов висновку, що обов'язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду, як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади, включає і доведення змісту відповіді до заявника (п. 25), з огляду на зміст указаного зобов'язання, орган уважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов'язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв'язку (п. 26), отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що в спірних правовідносинах обов'язок повідомляти громадян про наслідки розгляду їхніх звернень має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) відповіді на звернення на адресу заявника (заявнику) (п. 27).
В останньому абзаці листа від 16.02.2022 року за № 2627/05/13-22, відповідач вказує, що відповідно до підпункту 39 пункту 4 Положення, Мінрегіон здійснює інформування та надає роз'яснення щодо реалізації державної політики у відповідних сферах, що зобов'язувало відповідача, керуючись нормами ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», які визначають, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення, надіслати звернення до Мінрегіону.
Однак, відповідач звернення до Мінрегіону не надіслав та не дотримався норм ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».
Правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 29 липня 2020 року у справі № 826/5053/17 свідчить про те, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов'язку зі сторони адресата, позаяк, окрім своєчасності надання відповіді, не менш істотним є її належне обґрунтування та надання чіткої, зрозумілої та вичерпної відповіді на усі, поставлені у зверненні питання (із урахуванням суті відповідного звернення та на підставі його ґрунтовного і всебічного вивчення).
Отже, на підставі викладеного, суд вважає, що відповідач не виконав обов'язку визначеного Положенням про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340, Законом України «Про звернення громадян», а тому дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.
Щодо клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У межах спірних правовідносин, суд встановив, що 13.02.2022 позивач із заявою звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України, за результатами розгляду якої листом від 16.02.2022 за №2627/05/13-22 відповідачем надано відповідь.
До суду через підсистему "Електронний суд" позивач звернувся 05.09.2022.
Суд зазначає, що норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан. На теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Також суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.
З огляду на викладені обставини, а також незначний проміжок часу звернення до суду з дня отримання позивачем листа Державної інспекції архітектури та містобудування України, суд вважає, що адміністративний позов подано в межах встановленого законом строку.
Отже, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) (бульвар Лесі Українки, 26,Київ 133,01133, код ЄДРПОУ 44245840) про визнання бездіяльності, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.02.2022.
Зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2022, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні
У задоволенні решти позовних- вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07 серпня 2024 року.
Суддя Р.М.Шимонович