Справа № 947/15405/24
Провадження № 3/947/3294/24
25.07.2024 року суддя Київського районного суду м. Одеси Прохоров П.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, протокол ААД №649477,
28.04.2024 року о 10 год. 54 хв. в м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 146 водій керував автомобілем Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер», ARLM - 0429, ARMC - 0319 результат позитивний 0,98 проміле, чим порушив вимоги п 2.9а ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення, відповідно до яких вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнає, просить закрити провадження у справі і розглядати справу у його відсутність.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 посилаючись на доводи, викладені у письмовому клопотанні про закриття провадження у справі, зазначила, що працівниками поліції грубо порушено вимоги статті 35 Закон України Про Національну поліцію в частині безпідставного зупинення транспортного засобу; відеозапис лише фіксує вчинення патрульним певних дій та зачитування складеного протоколу, що є грубим порушення п.5 Інструкції; працівником патрульної поліції проігноровано вимоги, п.2 та п.3 Інструкції в частині будь -яких обґрунтованих підстав для проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 ; грубо порушено вимоги пункту 4 розділу II Інструкції в частині не дотримання інструкції з експлуатації експлуатації спеціального технічного засобу ALKOTEST DRAGER 7510 OIML, поліцейський в порушення п.6 Порядку, п.7 Інструкції та статті 266 КУпАП не те, що не забезпечив доставку останнього до найближчого закладу охорони здоров'я, на встановлення стану сп'яніння, не відсторонив водія від подальшого керування транспортним засобом, тощо. Просить суд провадження у справі закрити.
Дослідивши матеріали справи, відеозапис з місця події, вислухавши пояснення учасників провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В судовому засіданні досліджено протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат позитивний 0,98% проміле.
Крім того, з відтвореного в судовому засіданні відеозапису з місця події встановлено, що 28.04.2024 року о 10 год. 54 хв. в м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 146 водій автомобілем Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими, яким ОСОБА_1 пояснив, що він приїхав у військову частину за місцем служби. Поліцейськими проведена перевірка документів, поверхневневий огляд автомобіля на предмет наявності зброї зі згоди та за участю ОСОБА_1 . В ході спілкування поліцейськими було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, на що ОСОБА_1 погодився. Після проведення поліцейськими у присутності ОСОБА_1 попередньої перевірки приладу Драгер та продемонструвавши ОСОБА_1 результат попередньої перевірки, результат якої показав, що прилад знаходиться у робочому стані, ОСОБА_1 обрав мундштук та після роз'яснення йому порядку проходження огляду, пройшов тест на стан сп'яніння, який зафіксував 0,98 %, тобто стан алкогольного сп'яніння.
Суд вважає, що доводи адвоката про чисельні порушення, нібито допущені поліцейськими при проведенні огляду ОСОБА_1 та складанні протоколу відносно нього, не знайшли свого підтвердження та спростовані дослідженими судом доказами, які підтверджують обставини адміністративного правопорушення, викладені у протоколі, у сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та спростовують доводи сторони захисту, які захисник вважає підставою для закриття провадження у справі.
Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 при проходженні огляду за допомогою приладу Драгер було зроблено декілька спроб продути прилад, які були пов'язані з виключно з невиконанням ОСОБА_1 вимог до проходження огляду, озвучених і неодноразово роз'яснених поліцейськими. З результатом тесту 0.98 % ОСОБА_1 був згоден, оскільки не висловлював жодних претензій і пояснень, які б свідчили про його незгоду з результатами тесту, тим більше не висловлював бажання або вимог щодо проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, як стверджує сторона захисту. Навпаки, після проходження тесту тихим голосом звертається до поліцейських з проханням відпустити його. Також суд зазначає, що відеозаписом зафіксовано відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та видачу йому тимчасового посвідчення, що також спростовує доводи сторони захисту.
Суд констатує, що з відеозапису з місця події судом не встановлено порушення поліцейськими порядку проведення огляду за допомогою приладу Драгер, з результатом якого ОСОБА_1 був згоден, а також будь-яких порушень з боку поліцейських при порядку проведення огляду водія на стан сп'яніння, передбачені діючим законодавством, які могли би бути підставою для закриття провадження у справі судом не встановлено.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вони є доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Суд при встановлених обставинах приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 встановлений склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Беручи до уваги обставини та наслідки, які були спричинені внаслідок порушення «Правил дорожнього руху України», суд вважає, що в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами необхідним і достатнім стягненням для правопорушника буде доцільним накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з особи, що притягується до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 251, 268, 279, 280, 283, 284, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постановине пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Прохоров П. А.