Справа № 947/29342/22
Провадження № 1-кс/947/9882/24
01.08.2024 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021162240000053 від 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.2 ст.204, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №42021162240000053 від 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.2 ст.204, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється детективами Територіального управління БЕБ у Одеській області.
Відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленнями 25 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України за №№ 955, 956 від 27.09.2021, згідно яких жителі Білгород - Дністровського, Татарбунарського, Болградського районів Одеської області за участі інших залучених ними осіб, здійснюють незаконне виготовлення, зберігання, транспортування з метою збуту та збут підакцизних товарів з використанням підроблених марок акцизного податку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно на початку початку 2022 року мешканець м. Одеси ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючись прагненням до наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у межах міста Одеси, з корисливих мотивів, вирішив здійснити незаконне придбання з метою збуту, транспортування з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут незаконно виготовлених тютюнових виробів на території м. Одеси, Одеської області та інших регіонів України.
В ході досудового розслідування 27.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведеного обшуку виявлено та вилучено майно, а саме:
1. Сигарети без марок акцизного податку:
-Desert - 500 пачок;
2. Полімерна ємність з прозорою рідиною з запахом спирту об'ємом 10 літрів - 5 од.;
3. Полімерна ємність з прозорою рідиною з запахом спирту об'ємом 10 літрів, у якій приблизно 1,5 літрів заповнено - 1 од.;
4. Полімерна ємність з бурою рідиною з запахом спирту об'ємом 5 літрів - 1 од.;
5. Синя папка із накладними у загальній кількості 84 од.;
6. Накладні з чорновими записами - 27 од.:
7. Відеореєстратор Dahua s/n 3400B0EPAZC8712 з блоком живлення;
8. Документ, схожий на паспорт громадянина НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 ;
9. Документ, схожий на паспорт громадянина НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 ;
10.Документ, схожий на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5 ;
11. Документ, схожий військовий квиток НОМЕР_4 від 05.12.1988 на ім'я ОСОБА_7 ;
12. Документ, схожий на «Учетно-послужная карточка» на ім'я ОСОБА_7 ;
13. Довідка ВЛК від 12.06.2023 № 2577 на ім'я ОСОБА_5 ;
14. Довідка ВЛК від 14.03.2023 № 8/31 на ім'я ОСОБА_7 ;
15. Предмети, схожі на банкноти 100 доларів США - 15 од.;
16. Мобільний телефон Iphone 15 Pro, s/n НОМЕР_5 .
В подальшому, вищевказані речі документи було визнано речовими доказами та винесено відповідну постанову від 27.06.2024.
23.07.2024 було отримано ухвалу слідчого судді щодо усунення недоліків в клопотання про накладення арешту на майно, для усунення яких слідчим суддею надано 72 години.
Процесуальний керівник повторно звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів, посилаючись на те, що під час досудового розслідування 28.06.2024 детективом ТУ БЕБ в Одеській області призначено судово-товарознавчу експертизу вищевказаних тютюнових виробів, а також експертизу спиртовмісних сумішей. Разом з цим, проведеним оглядом мобільного телефону Iphone 15 Pro, s/n НОМЕР_5 , вилученого у ОСОБА_5 встановлено листування щодо незаконного придбання, зберігання, та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів. Крім цього, 25.07.2024 детективом ТУ БЕБ в Одеській області надіслано вимогу, в порядку ст.93 КПК України, до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою перевірки законності видачі вилучених у ОСОБА_5 військово-облікових документів на його ім'я та на ім'я громадянина ОСОБА_7 . Також, 25.07.2024 детективом ТУ БЕБ в Одеській області надіслано запит до ГУ ДМС в Одеській області з метою встановлення факту набуття ОСОБА_5 та ОСОБА_6 громадянства України. На теперішній час оглядається інформація, яка знаходиться у відеореєстраторі.
Прокурор надав заяву в якій підтримав клопотання та просив розглянути у його відсутності посилаючись на доводи викладені письмово.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_8 в судові засідання призначені на 29.07.2024 року та 01.08.2024 року не з'явився, з матеріалами справи згідно розписки ознайомлений, направив на електронну адресу суду клопотання про відкладення судового розгляду.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги письмові заперечення представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 , що були надані останнім 09.07.2024 року, під час розгляду клопотання про арешт вилученого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майна, відповідно до яких представник посилався на те, що прокурор не ідентифікував вилучене майно, а саме сигарети. Звернув увагу на те, що вилучені сигарети та рідина із запахом спирту знаходилися за місцем мешкання ОСОБА_5 у зв'язку з придбанням останнім їх на ринку «Привоз» для надання в подальшому безоплатно місцевим мешканцям, в якості подяки за надану допомогу у захороненні тестя ОСОБА_9 . Зазначив, що ОСОБА_5 під час проведення обшуку наведені обставини повідомив особам, які проводили обшук, однак така інформація була проігнорована. Щодо вилучених документів, вказав, що вони жодним чином не відносяться до кримінального правопорушення, деякі з них належать не особисто ОСОБА_5 , а іншим особам. Щодо вилучених грошових коштів зазначив, що вони належать родині ОСОБА_5 та не мають жодного відношення до кримінального провадження, не набуті злочинним шляхом. Крім того, вилучені відеореєстратор та мобільний телефон не містять жодного доказу того, що вказані предмети містять на собі сліди кримінального правопорушення. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та розглянути клопотання у його відсутності.
З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, беручи до уваги дату його надходження до слідчого судді для розгляду, а саме 25.07.2024 року, наданням представником власника майна письмових заперечень на нього, вважаю за можливе розглянути клопотання прокурора у відсутності представника власника майна.
Вивчивши клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене під час обшуку майно, може відповідати критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки є підстави вважати, що могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3 ст.170 КПК України, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об'єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв'язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
Щодо накладення арешту на: сигарети без марок акцизного податку: Desert - 500 пачок; полімерну ємність з прозорою рідиною з запахом спирту об'ємом 10 літрів - 5 од.; полімерну ємність з прозорою рідиною з запахом спирту об'ємом 10 літрів, у якій приблизно 1,5 літрів заповнено - 1 од.; полімерну ємність з бурою рідиною з запахом спирту об'ємом 5 літрів - 1 од.; синю папку із накладними у загальній кількості 84 од.; накладні з чорновими записами - 27 од.: відеореєстратор Dahua s/n 3400B0EPAZC8712 з блоком живлення; предмети, схожі на банкноти 100 доларів США - 15 од.; мобільний телефон Iphone 15 Pro, s/n НОМЕР_5 , то зазначене майно може свідчити про незаконний збут, незаконно виготовлених підакцизних товарів, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, зокрема великої кількості немаркованих марками акцизного податку тютюнових виробів, електронних носіїв інформації, грошових коштів, що мають ознаки майна, що отримане в результаті вчинення злочину, а тому є важливими доказами можливого вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.2 ст.204, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України та накладення арешту на них є необхідним для збереження цих речових доказів та недопущення їх знищення.
Так, 28.06.2024 детективом ТУ БЕБ в Одеській області призначено судово-товарознавчу експертизу вищевказаних тютюнових виробів, а також експертизу спиртовмісних сумішей.
Крім того, проведеним оглядом від 01.07.2024 року мобільного телефону Iphone 15 Pro, s/n НОМЕР_5 , вилученого у ОСОБА_5 встановлено листування щодо незаконного придбання, зберігання, та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів.
Накладення арешту на відеореєстратор необхідно для проведення його огляду з метою встановлення наявності електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.
Щодо накладення арешту на грошові кошти, то слідчий суддя враховує наступне.
Зазначені грошові кошти мають ознаки майна (доходів), що могло бути отримано внаслідок вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.199, ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.2 ст.204, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України.
Доводи адвоката ОСОБА_8 стосовно того, що вилучені грошові кошти належать родині ОСОБА_5 та не мають жодного відношення до кримінального провадження, не набуті злочинним шляхом, жодним чином не підтверджені документально та потребують додаткової перевірки з боку органу досудового розслідування.
Тому наразі, на думку слідчого судді, не можна достеменно стверджувати, що грошові кошти вилучені за адресою6 АДРЕСА_1 , не отримані від кримінально-протиправної діяльності. Їх зв'язок із вчиненням кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.199, ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.2 ст.204, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України, підлягає перевірці з боку органу досудового розслідування, а тому арешт такого майна є виправданий.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя встановив, що представником ОСОБА_5 не було доведено законності походження вилучених грошових коштів, відношення їх до особистих накопичень, натомість органом досудового розслідування доведено факт можливого нелегального їх походження.
Також, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
В той же час, прокурором не усунуті недоліки зазначені в ухвалі слідчого судді про повернення клопотання про арешт майна прокурору, не надано достатніх доказів необхідності в накладені арешту на: документ, схожий на паспорт громадянина НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 ; документ, схожий на паспорт громадянина НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 ; документ, схожий на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5 ; документ, схожий військовий квиток НОМЕР_4 від 05.12.1988 на ім'я ОСОБА_7 ; документ, схожий на «Учетно-послужная карточка» на ім'я ОСОБА_7 ; довідку ВЛК від 12.06.2023 № 2577 на ім'я ОСОБА_5 ; довідку ВЛК від 14.03.2023 № 8/31 на ім'я ОСОБА_7 .
Так під час розгляду клопотання встановлено, що вилучені під час проведення обшуку документи, схожі: на паспорт громадянина НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 ; на паспорт громадянина Болгарії № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_6 ; на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5 ; на військовий квиток НОМЕР_4 від 05.12.1988 на ім'я ОСОБА_7 ; на «Учетно-послужная карточка» на ім'я ОСОБА_7 ; довідку ВЛК від 12.06.2023 № 2577 на ім'я ОСОБА_5 ; довідку ВЛК від 14.03.2023 № 8/31 на ім'я ОСОБА_7 , є майном, що не має відношення до предмету розслідування кримінального провадження №42021162240000053 від 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що недоліки зазначені в ухвалі слідчого судді про повернення клопотання прокурору усунуті частково та клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021162240000053 від 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку 27.06.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: сигарети без марок акцизного податку: Desert - 500 пачок; полімерну ємність з прозорою рідиною з запахом спирту об'ємом 10 літрів - 5 од.; полімерну ємність з прозорою рідиною з запахом спирту об'ємом 10 літрів, у якій приблизно 1,5 літрів заповнено - 1 од.; полімерну ємність з бурою рідиною з запахом спирту об'ємом 5 літрів - 1 од.; синю папку із накладними у загальній кількості 84 од.; накладні з чорновими записами - 27 од.: відеореєстратор Dahua s/n 3400B0EPAZC8712 з блоком живлення; предмети, схожі на банкноти 100 доларів США - 15 од.; мобільний телефон Iphone 15 Pro, s/n DWL2QY39KN
шляхом заборони будь-кому користуватися та розпоряджатися ним до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.
У задоволені клопотання в іншій частині - відмовити та повернути вилучене майно власнику.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1