Справа № 201/9201/24
Провадження № 1-кс/201/3186/2024
01 серпня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого-криміналіста СВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22024050000001312, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, заміжньої, утриманців не маючої, працюючої начальником відділу - головним бухгалтером УПСЗН Южненської міської ради, з вищою освітою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
- прокурор ОСОБА_6 (ВКЗ)
- слідчий ОСОБА_3
- підозрювана ОСОБА_5
- захисник ОСОБА_7 (ВКЗ)
Короткий виклад клопотання.
Слідчими відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуального керівництва прокурорів відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000001312, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2024 року, в якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
Прокурор зі слідчим підтримали клопотання з підстав, зазначених у ньому, просили задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_5 повідомила про невизнання вини в інкримінованому їй злочині, вказала, що дійсно спілкувалась в чат-боті, але не знала, що по той бік знаходився співробітник ФСБ РФ. Просила застосувати їй домашній арешт.
Захисник наголосив на необґрунтованості підозри і недоведеності ризиків, а також на тому, що клопотання не відповідає вимогам КПК, просив в його задоволенні відмовити.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024050000001312, внесеного до ЄРДР 01.05.2024, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Федерального закона «Об органах федеральной службы безопасности в Российской Федерации» 03 квітня 1995 року створено іноземну організацію « ІНФОРМАЦІЯ_2 (ФСБ России)», на яку відповідно до ст. 11 вказаного закону покладено проведення розвідувальної діяльності.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, не пізніше 19.04.2024 (точний час органом досудового розслідування не встановлений) представником іноземної організації - співробітником ФСБ РФ, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, шляхом здійснення проти неї підривної діяльності, залучено до конфіденційного спілкування громадянку України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , точний час органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше квітня 2024 року, діючи умисно, всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, маючи негативне ставлення до чинної державної влади України, будучи прихильником проросійських поглядів, керуючись власними переконаннями та ідеологічним мотивом, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, перебуваючи у м. Одесі (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено), за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі Note 10 lite, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_8 » (id НОМЕР_3 ) месенджера «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_4 , надала допомогу в проведенні підривної діяльності проти України представнику іноземної організації, а саме співробітнику Федеральної служби безпеки Російської Федерації (далі - ФСБ РФ) - користувачу облікового запису в месенджері «Telegram» з ім'ям користувача « ОСОБА_9 », зареєстрованого за номером мобільного зв'язку НОМЕР_5 , шляхом надання інформації про переміщення та розташування військової техніки і особового складу ЗС України на території Одеської області.
При, цьому ОСОБА_5 усвідомлювала, що передана нею інформація буде використана іноземною організацією ФСБ РФ для проведення підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.
Так, 24.04.2024 о 17 год. 34 хв. ОСОБА_5 перебуваючи у м. Одеса, точне місце під час досудового розслідування не встановлено, за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі Note 10 lite, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_8 » (id НОМЕР_3 ) месенджера «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_4 , у вигляді текстових повідомлень та графічних зображень передала співробітнику ФСБ РФ, зареєстрованому у месенджері «Telegram», за номером мобільного зв'язку НОМЕР_5 під обліковим записом « ОСОБА_9 » інформацію про місце розташування вогневих позицій підрозділів ППО ЗСУ на ділянці між населеними пунктами Нова Дофінівка та Чорноморське Одеської області.
14.05.2024 о 15 год. 30 хв. ОСОБА_5 перебуваючи у м. Одеса, точне місце під час досудового розслідування не встановлено, за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі Note 10 lite, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_8 » (id НОМЕР_3 ) месенджера «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_4 , у вигляді текстових повідомлень та графічних зображень передала співробітнику ФСБ РФ, зареєстрованому у месенджері «Telegram», за номером мобільного зв'язку НОМЕР_5 під обліковим записом « ОСОБА_9 » інформацію про встановлення бетонних інженерно-фортифікаційних споруджень на ділянці узбережжя вздовж дороги, яка проходить між населеними пунктами Нова Дофінівка та Чорноморське Одеської області
Далі, 12.06.2024 о 10 год. 51 хв. ОСОБА_5 перебуваючи у м. Одеса, точне місце під час досудового розслідування не встановлено, за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі Note 10 lite, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_8 » (id НОМЕР_3 ) месенджера «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_4 , у вигляді текстових повідомлень та графічних зображень передала співробітнику ФСБ РФ, зареєстрованому у месенджері «Telegram», за номером мобільного зв'язку НОМЕР_5 під обліковим записом « ОСОБА_9 » інформацію про розташування особового складу підрозділів Сил оборони України на території об'єкту цивільної інфраструктури санаторія - профілакторія ОСК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .
Також, 12.06.2024 о 10 год. 58 хв. ОСОБА_5 перебуваючи у м. Одеса, точне місце під час досудового розслідування не встановлено, за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі Note 10 lite, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_8 » (id НОМЕР_3 ) месенджера «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_4 , у вигляді текстових повідомлень та графічних зображень передала співробітнику ФСБ РФ, зареєстрованому у месенджері «Telegram», за номером мобільного зв'язку НОМЕР_5 під обліковим записом « ОСОБА_9 » інформацію про розміщення особового складу підрозділів Сил оборони України у будівлі за адресою АДРЕСА_3 .
30.07.2024 в 14-45 год. ОСОБА_5 затримано в порядку статті 208, 615 КПК України.
30.07.2024 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії); протоколами огляду мережі Інтернет; протоколом обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_5 ; протоколом затримання підозрюваної в порядку ст. 208, 615 КПК України; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; матеріалами, зібраними оперативним підрозділом, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КПК України є доказом.
Всі ці документи містять достатні дані для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення є підтвердженою.
При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваної до кримінального правопорушення, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Щодо існування ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий вказує на існування ризиків, передбачених п.п. 1- 5 частини 1 статті 177 КПК України, які, на думку слідчого судді, є підтвердженими.
На думку слідчого судді, підозрювана ОСОБА_5 спроможна:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'ятнадцяти років до довічного позбавлення волі, існує ризик, що підозрювана з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема на тимчасово окупований території або в РФ.
Крім того, слід врахувати, що підозрювана має зв'язки з представниками держави-агресора, і з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи, що в Україні не обмежують жінок на перетин кордону під час воєнного стану, може, за допомогою волонтерських організацій, представників загону «Білі Янголи» виїхати за межі України.
2) підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування, а саме: може дистанційно видалити з мережі інтернет раніше передану ним інформацію про місця розташування та маршрути руху ЗС України та інших військових формувань за можливості їх ідентифікації на місцевості;
3) незаконно впливати свідків, іншого підозрюваного, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки на даний час органом досудового слідства не встановлені всі особи причетні до вчинення даного злочину, а також свідки протиправної діяльності, що у випадку застосування до ОСОБА_5 запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, створить передумови для продовження спілкування ОСОБА_5 з вказаними особами та впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Слід також зазначити, що ризик незаконного впливу на експертів є актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання за необхідності показань від осіб, які є експертами, у кримінальному провадженні, а саме усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. ст. 23, 356 КПК України.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України;
4) перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, а саме: ОСОБА_5 , у разі застосування до неї запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, зможе попередити інших невстановлених осіб, із якими вона підтримувала контакт для здійснення протиправної діяльності, про необхідність зміни акаунту чи способів зв'язку, чим унеможливить подальше документування вчиненого злочину;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Беручи до уваги той факт, що підозрювана в умовах воєнного стану ініціативно надавала допомогу представнику іноземної організації ,співробітнику ФСБ РФ у проведенні підривної діяльності проти України, зважаючи на її лояльність до ЗС РФ, які здійснюють збройну агресію проти України, існує ризик вчинення цього ж злочину, або подібних злочинів, що можливо нівелювати виключно шляхом тримання підозрюваного під вартою. При цьому у разі не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрювана зможе продовжити вчиняти злочин за допомогою месенджерів та мережі інтернет, оскільки правоохоронні органи не взмозі контролювати процес користування ОСОБА_5 мережею інтернет та месенджерами, що створить передумови для продовження злочину та вчинення нових.
Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що підозрювана обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, злочин вчинив під час воєнного стану, введеного 24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_10 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», якій діє до теперішнього часу.
Висновки.
Слідчим суддею встановлена обґрунтованість підозри. Також слідчим суддею встановлені ризики, передбачені п.п. 1- 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є доведеними.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, то з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, клопотання підлягає задоволенню.
Характер та спосіб вчинених дій, специфіка кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дають підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу вона може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а також інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи характер дій підозрюваної, які пов'язані з підтриманням військової агресії Російської Федерації проти України.
При прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою необхідно враховується той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Щодо строку дії запобіжного заходу.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру 30.07.2024, тому досудове розслідування має бути закінченим до 30.09.2024 року, а тому саме до цього строку в межах 60 днів з дня затримання підозрюваної слідчий суддя може застосувати запобіжний захід.
Щодо застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Оскільки, інкриміноване підозрюваній кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, розмір застави слідчий суддя не визначає, оскільки застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187,193-194,196-197,205,369-372,392-393 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 14:45 години 27 вересня 2024 року, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1