ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.08.2024Справа № 910/13945/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Державного підприємства "Завод 410 ЦА"
про відстрочення виконання рішення у справі
за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт"
до Державного підприємства "Завод 410 ЦА"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість"
про стягнення 2 857 376,37 доларів США та 601 098, 36 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Нєвєров О.О.
від відповідача: Пирогівський В.В.
від третьої особи: Шевченко Б.В.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/13945/23 за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" до Державного підприємства "Завод 410 ЦА"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість"; про стягнення 2 857 376,37 доларів США та 601 098, 36 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" заборгованість з неповернутого фінансування та невиплаченої додаткової комісійної плати (винагороди) в іноземній валюті у розмірі 2 488 800 доларів США 00 центів; заборгованість з невиплаченої додаткової комісійної плати (винагороди) у розмірі 440 000 грн 00 коп.; штраф у розмірі 15 відсотків від розміру фінансування, яке було використано не за цільовим призначенням в сумі 1 200 доларів США 00 центів; 3% річних, нарахованих на заборгованість в іноземній валюті в сумі 11 046 доларів США 18 центів; 3% річних, нарахованих на заборгованість у гривні в сумі 1 952 грн 88 коп.; інфляційні втрати в сумі 12 851 грн 52 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 860 447 грн 79 коп., в іншій частині позову відмовлено.
26.07.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС Державним підприємством "Завод 410 ЦА" подано заяву про відстрочення виконання рішення, у якому останній просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/13945/23 строком на один рік з дня прийняття такого рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 суд ухвалив призначити розгляд заяви Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/13945/23 на 07.08.2024.
07.08.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" подало пояснення щодо заяви позивача про відстрочення виконання судового рішення, згідного якого просило суд задовольнити заяву.
У судовому засіданні 07.08.2024 суд заслухав представника відповідача, який підтримав подану заяву про відстрочення виконання рішення та просив суд задовольнити.
Представник позивача щодо вказаної заяви зазначив на розсуд суду.
Представник третьої особи підтримав заяву позивача та просив суд відстрочити виконання рішення на один рік.
Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду, заслухавши пояснення представника заявника, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для його розгляду, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
В обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду відповідач зазначив, що ДП «ЗАВОД 410 ЦА» здійснює господарську діяльність у відповідності до діючого законодавства України, зокрема, на виконання робіт з капітального ремонту, модернізації, переобладнання і технічного обслуговування літаків типу Антонов, але завод станом на сьогоднішній день не має сертифікату щодо основної діяльності, капітального ремонту, реконструкції в літакобудуванні.
Тобто, ДП «ЗАВОД 410 ЦА» на сьогоднішній день не може повноцінно працювати та не має можливості виконати будь-яке рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/13945/23 з підстав, що не залежать від Відповідача.
Також відповідач зазначає, що у зв'язку з військовою агресією рф, наказом Підприємства від 24.02.2022 № 45 оголошено з 24.02.2022 простій на ДП «ЗАВОД 410 ЦА». Окрім іншого відповідач зазначає, що у зв'язку з тим, що бойові дії відбувались на території, де знаходиться Підприємство, та весь час зберігається загроза ракетних ударів (поряд з Підприємством знаходиться аеропорт «Київ»), у зв'язку з відсутністю можливості повноцінно вести господарську діяльність, виконувати свої посадові обов'язки у дистанційному режимі, закриттям аеропортів та неможливістю здійснення обльотів відремонтованими літаками, і прибуття нових літаків на ремонт, оскільки усі льотні майданчики Підприємства знаходяться на території України, та керуючись ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» наказом Підприємства від 24.03.2022 № 46 призупинено дію трудових договорів з 24 березня 2022 з переважною більшістю працівників ДП «ЗАВОД 410 ЦА» до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
Наказами Підприємства № 415 від 29.10.2021 року, № 45 від 24.02.2022 р. оголошено з 24.02.2022 р. простій на ДП «ЗАВОД 410 ЦА», що тривав до 24.03.2022 р. та унеможливлював здійснення господарської діяльності.
Також відповідача звертає увагу суду на те, що з моменту початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 і по даний час - цивільна авіація не здійснює польотів над територією України. Як, зокрема, підтверджено Державним підприємством обслуговування повітряного руху України: у зв'язку з військовим вторгненням рф, згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України органами Об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та Державіаслужбою України вжито заходів щодо закриття повітряного простору для цивільних користувачів повітряного простору. Надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі України призупинено.
В той же час міжнародний Аеропорт Київ, який надає відповідачу майданчик для прибуття літаків і проведення льотних випробувань не приймає і випускає цивільні судна, у зв'язку із закритим повітряним простором України.
За даних обставин, виконання замовлень та контрактів на ремонт, модернізацію і обслуговування літаків (основна діяльність ДП «ЗАВОД 410 ЦА») неможливе з незалежних від відповідача причин, пов'язаних, зокрема, і з воєнною агресією рф проти України. Здійснення основної діяльності Підприємства, фактично, паралізоване до кінця воєнного стану.
На даний час, з метою відновлення діяльності і для забезпечення можливості розрахунків з контрагентами Відповідачем вживається низка заходів по отриманню відповідних Сертифікатів на обслуговування інших категорій повітряних суден та розширення переліку можливих для виконання робіт.
На підтвердження скрутного матеріального становища відповідач надає копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 рік, відповідно до якого ДП «ЗАВОД 410 ЦА» за звітний період має збитки у розмірі 109 млн. грн., та копії банківських виписок про залишок коштів на рахунках.
Також відповідача зазначає, що ДП «ЗАВОД 410 ЦА» залучене до виконання капітального ремонту з модернізації літаків АН-26 Повітряних сил відповідно до укладеного контракту між Міністерством оборони України та відповідачем. Здійснення стягнення грошових коштів з відповідача в повному обсязі без відстрочення такої заборгованості за рішенням Господарського суду м. Києва по даній справі призведе до недостатності коштів на закупівлю авіазапчастин та комплектуючих для літаків, що задіяні на даний час в бойових діях з російськими окупантами. Така ситуація. На думку відповідача, не тільки негативно вплине на господарську діяльність ДП «ЗАВОД 410 ЦА», але й поставить під загрозу обороноздатність нашої Держави.
З огляду на викладене відповідач (божник) просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/13945/23 строком на один рік з дня прийняття такого рішення.
Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).
Згідно з п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з положеннями ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Як вже було зазначено судом, передбачені ст. 331 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочення, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
Тобто можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов'язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у цьому випадку, негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, що неминуче завдасть шкоди як самому відповідачу, так і іншим особам.
З огляду на викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що наявність заборгованості відповідача зумовлена обставинами, які в сукупності є особливими.
При цьому, суд враховує, що надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»).
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункт 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі «Корнілов та інші проти України» 0.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З оглядну на зазначене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у даній справі, а відтак відстрочення виконання рішення для боржника у даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, а боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення строком на один рік, яка жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права на суд.
Керуючись ст.13, 74, 86, 234-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочення виконання рішення у справі №910/13945/23 задовольнити.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/13945/23 від 25.06.2024 строком на один рік до 25.06.2025 включно.
Ухвала набирає законної сили 07.08.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л. Г. Пукшин