ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.08.2024Справа № 910/5141/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроукренерго"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія
"Укренерго"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 1) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг
2) Державне підприємство "Гарантований покупець"
3) Акціонерне товариство "Херсонобленерго"
про визнання неправомірними корегування в системі та зобов'язання вчинити дії
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участі представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача Прилєпов О.А., довіреність від 12.08.2022
від третьої особи-1 не з'явився
від третьої особи-2 Єфремов В.О., довіреність № 167-Д від 29.12.2023
від третьої особи-3 не з'явився
26.04.2024 до Господарського суду міста Києва через систему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроукренерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про
1) визнання обсягу генерації електричної енергії ресурсним об'єктом 62X086164814548N (62W369794703405G) за квітень 2023 року на рівні 316498 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 1498 кВт*год - відповідно до даних системи управління ринком (ММS) станом до здійснення Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" коригування сертифікованих даних комерційного обліку на платформі MMS із визначенням значення сертифікованих даних комерційного обліку по ресурсному об'єкту 62X086164814548N (62W369794703405G) нарівні 0 кВт*год;
2) визнання обсягу відпуску електричної енергії ресурсним об'єктом 62X086164814548N (62W369794703405G) за травень 2023 року на рівні 797853 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії 1200 кВт*год, відповідно до даних системи управління ринком (MMS) станом до здійснення Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" коригування сертифікованих даних комерційного обліку на платформі MMS із визначенням значення сертифікованих даних комерційного обліку по ресурсному об'єкту 62X086164814548N (62W369794703405G) на рівні 0 кВт*год;
3) визнання обсягу генерації ресурсним об'єктом 62X086164814548N (62W369794703405G) за 14 днів червня 2023 року нарівні 259692 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 405 кВт*год, відповідно до даних системи управління ринком (MMS) станом до здійснення Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" коригування сертифікованих даних комерційного обліку на платформі ММS із визначенням значення сертифікованих даних комерційного обліку по ресурсному об'єкту 62X086164814548N (62W369794703405G) на рівні 0 кВт*год;
4) зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" здійснити коригування даних у системі управління ринком (MMS) щодо ресурсного об'єкту 62X086164814548N (62W369794703405G) шляхом визначення значень сертифікованих даних комерційного обліку щодо обсягів генерації електричної енергії та споживання електричної енергії за квітень 2023 року, травень 2023 року, період з 1 по 14 червня (включно) 2023 року відповідно до даних системи управління ринком (MMS) станом до здійснення Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" коригування сертифікованих даних комерційного обліку на платформі MMS із визначенням значення сертифікованих даних комерційного обліку по ресурсному об'єкту 62X086164814548N (62W369794703405G) на рівні 0 кВт*год.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.12.2019 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1251/01, відповідно до п. 1.1 якого виробник за «зеленим» тарифом зобов'язався продавати, а гарантований покупець зобов'язався купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом та здійснювати її оплату. На виконання умов договору позивач здійснив відпуск електричної енергії за періоди: квітень 2023 року в обсязі 315000 кВт*год на суму 1.885.086,00 грн з ПДВ, травень 2023 року в обсязі 796653 кВт*год на суму 4.767.490,21 грн з ПДВ та перші 14 діб червня 2023 року в обсязі 259287 кВт*год на суму 1.551.677,12 грн з ПДВ, сторони підписали акти купівлі-продажу електричної енергії за квітень-травень 2023 року без зауважень. Позивач зазначає, що відповідач протиправно, всупереч Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Кодексу системи передачі та Порядку підготовки та надання даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного банку енергетичної енергії самостійно здійснив коригування, обнуління даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 до рівня 0 кВт, що були передані постачальником послуг комерційного обліку до системи Market Management System (MMS), чим порушено право позивача на отримання грошових коштів від продажу виробленої ним електроенергії.
У позовній заяві міститься клопотання про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державне підприємство "Гарантований покупець" та Акціонерне товариство "Херсонобленерго".
29.04.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 відкрито провадження у справі № 910/5141/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.05.2024; залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; Державне підприємство "Гарантований покупець"; Акціонерне товариство "Херсонобленерго".
Даною ухвалою суду було встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі суду відзиву на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та доказів направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.05.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", яка отримана останнім 03.05.2024 о 23:05 год. що підтверджується наявним у справі відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а отже відповідач мав подати відзив на позов у строк до 20.05.2024 включно.
20.05.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява про продовження строку для подачі відзиву до 03.06.2024. В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що враховуючи зміст позовної заяви, рівень складності справи, підготовка відзиву на позовну заяву потребує опрацювання великого об'єму інформації і документів, в тому числі доданих позивачем до позовної заяви, а також перевірки великої кількості фактів наведених у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5141/24 від 21.05.2024 продовжено Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" строк для подачі відзиву до 03.06.2024 включно.
Позивач та треті особи у підготовче засідання 28.05.2024 не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5141/24 від 28.05.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09.07.2024.
03.06.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву.
03.06.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява про долучення доказів направлення відзиву сторонам.
11.06.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява про долучення доказів направлення копії позовної заяви з доданими документами третім особам.
08.07.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним.
08.07.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання заперечення на відзив.
08.07.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи.
08.07.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів.
08.07.2024 від третьої особи-2 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшли пояснення по справі.
09.07.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до деокупації окупованої частини території Херсонської області та проведення перевірки фактичних даних виробітку в системі управління ринком з боку ПАТ "НЕК "Укренерго".
09.07.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.
09.07.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду справи.
Позивач та треті особи-1 та -3 у підготовче засідання 09.07.2024 не з'явились.
09.07.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про оголошення перерви до 23.07.2024.
22.07.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів.
23.07.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшли пояснення до судового засідання.
23.07.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло заперечення на клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним.
23.07.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
23.07.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
23.07.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
23.07.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про залучення відповідного доказу до матеріалів справи.
23.07.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в задоволенні клопотання позивача про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним.
23.07.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в задоволенні клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи.
Позивач та треті особи-1 та -3 у підготовче засідання 23.07.2024 не з'явились.
23.07.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про оголошення перерви до 06.08.2024.
06.08.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява про відвід судді.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на те, що позивачем заяву про відвід подано пізніше ніж за три робочі дні до засідання питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.
Розглянувши матеріали вищевказаної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
В обґрунтування заяви про відвід судді позивач посилається на те, що на думку позивача є обставини, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, оскільки суддя практично завжди ухвалює рішення на користь відповідача у справі № 910/5141/24 - Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", зокрема у справах № 910/9063/22, № 910/1925/23, № 910/8009/21, № 910/6436/20, № 9503/17, № 910/23881/16, № 910/14901/16, № 910/28218/14. Також позивачем зазначає, що заявлені позивачем у справі № 910/5141/24 клопотання/заяви (про призначення колегіального розгляду справи; про витребування доказів; про зупинення провадження у справі; про призначення експертизи; про визнання доказу недопустимим/неналежним/недопустимим) відхилені судом.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені положеннями ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб'єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.
Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).
В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 09.11.2006 сказано: стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Фактично у поданій заяві про відвід судді від розгляду справи № 910/5141/24 позивач висловлює свою незгоду з процесуальними рішеннями судді у даній справі, що у відповідності до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для відводу.
Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували упередженість та необ'єктивність судді, безпосередньо та однозначно вказували на її упереджене ставлення до позивача або особисту прихильність до відповідача, тобто не доведено наявність обставин, які є підставою для відводу судді в порядку п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Винесені судом рішення у інших справах на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не свідчать про упередженість судді.
Враховуючи приписи ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши заяву про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/5141/24, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з підстав, зазначених у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроукренерго".
Керуючись ст.ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроукренерго" про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/5141/24.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (в порядку ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Сівакова