Справа № 524/6847/24
Провадження 3/524/2503/24
05.08.2024 суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Гусач О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, ІПН суду не відомий, проживає: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КупАП України,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №318088 13.06.2024 року о 00год. 28хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , вчинив насильство у сім'ї, а саме: умисні дії психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 у присутності малолітньої дитини, що полягали образах нецензурною лайкою та погрозах фізичної розправи, внаслідок чого могло бути завдано шкоду психологічному здоров'ю потерпілої, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду повернувся конверт з судовою повісткою на ім'я останнього, який не був вручений. З урахуванням вимог п.99-1 «Правил надання послуг поштового зв"язку», суд вважає, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності, належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. (Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" № 3236/03 від 03.04.2008). Останній був повідомлений, що справа буде розглядатися в Автозаводському районному суді м. Кременчука. Крім того, на офіційному сайті Автозаводського районного суду м. Кременчука https://av.pl.court.gov.ua/sud1601/gromadyanam/csz/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду були зазначені дата, час та місце розгляду справи. Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вважається повідомленою належним чином про дату, час та місце розгляду судової справи.
Згідно зі ч. 2 ст. 268 КпАП України вважаю за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 , оскільки його явка до судового засідання не є обов'язковою.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення структурно складається з чотирьох обов'язкових елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Для констатації наявності складу адміністративного правопорушення необхідне встановлення усіх чотирьох його елементів. Відсутність хоча б одного з них виключає склад правопорушення в цілому.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Із письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із сином. У них в гостях був її троюрідний брат ОСОБА_1 , який почав в присутності дитини висловлюватися в її бік нецензурною лайкою.
Тобто, як вбачається з вищевказаних письмових пояснень потерпіла ОСОБА_2 не проживає разом зі своїм троюрідним братом ОСОБА_1 , а останній перебував у неї у гостях.
Частиною 2 ст. 3 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено осіб по ступеню родства, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання.
Наступний перелік не передбачає поширення дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання на троюрідних братів.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевиклане, встановлені обставини справи, з урахуванням вимог ст..62 Конституції України, приходжу до висновку, що провадження у справі необхідно закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 266 КУпАП
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити в зв”язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена на протязі 10 діб до судової палати Полтавського апеляційного суду в кримінальних справах через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо постанову не скасовано. Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Олександр ГУСАЧ