Справа № 640/18528/20 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
05 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІХІМ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліхім" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.06.2020 №1674400/327/32716564; зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №6 від 12.06.2020 до податкової накладної №9 днем їх фактичного направлення.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 червня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.06.2020 №1674400/327/32716564. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування №6 від 12.06.2020 до податкової накладної №9 від 27.06.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІХІМ" в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою його подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІХІМ" 4204,00 грн. судовий збір.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року апеляційну скаргу ДПС України - залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 червня 2021 року залишено без змін. Головне управління ДПС у м.Києві подало заяву про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі №640/18528/20 в частині способу та порядку виконання судового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІХІМ" 4204,00 грн. судового збору. В обгрунтування заяви вказано, що Головне управління ДПС у м.Києві є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011) та має свою юридичну адресу (м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі №640/18528/20- відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нову постанову якою задовольнити заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз'яснення судового рішення.
Відповідно до ч. 1ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2ст. 254 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №800/203/17 зазначила наступне: "Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення".
З огляду на зазначене, ч. 1 ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки, високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Так, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
В ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2016 року (справа № 21-452іп16) зазначено, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Таким чином, підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
За роз'ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
На переконання суду апеляційної інстанції рішення Окружного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі №640/18528/20 є чітким і зрозумілим, в ньому наведено мотиви, з яких суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог; терміни, вжиті у рішенні суду першої інстанції, відповідають тому змістові, що вони мають згідно з законодавством України; ці терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони означають; текст правової норми, застосованої судом, відтворений без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд надає своє тлумачення її змісту з відповідними висновками в контексті аналізу обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт просить роз'яснити рішення суду в частині способу та порядку виконання судового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІХІМ" 4204,00 грн. судового збору. Зокрема апелянт зазначив, що Головне управління ДПС у м.Києві є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011) та має свою юридичну адресу (м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19).
Наведене свідчить про те, що відповідач фактично просить роз'яснити порядок виконання рішення.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що до повноважень суду не входить роз'яснення порядку виконання судового рішення, оскільки це суперечить вимогам ст. 254 КАС України, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення, що передбачені статтею 254 КАС України.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві- залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М.Єгорова
А.Ю. Коротких