02 серпня 2024 року місто Київ
Справа № 939/352/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12068/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), Мазурик О.Ф., Немировська О.В.
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 17 квітня 2024 року (ухвалене у складі судді Міланіч А. М., повне рішення складено 17 квітня 2024 року)
у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 02 квітня 2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
02 квітня 2020 року ОСОБА_1 , звернулась до позивача із вказаною анкетою-заявою про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму вказану у мобільному додатку.
Своїм підписом ОСОБА_1 повністю та безумовно прийняла пропозицію банку та погодилась з тим, що анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, зарезервувавши та відкривши поточний рахунок № НОМЕР_1 , що зазначено у розділі І Умов і правил, встановивши ліміт використання кредиту в розмірі 40 000,00 грн.
Внаслідок порушення умов договору про надання банківських послуг від 02 квітня 2020 року відповідачка має заборгованість у розмірі 55 276,03 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Тому, оскільки відповідачка ухиляється від належного виконання зобов'язань за кредитним договором, чим порушує законні права позивача, просив стягнути з неї заборгованість у розмірі 55276,03 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 17 квітня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 55 276,03 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 14 травня 2024 року через систему «Електронний суд» направила до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення Бородянського районного суду Київської області від 17 квітня 2024 року, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт вказує, що про факт отримання кредиту свідчить лише анкета-заява від 02 квітня 2022 року, проте не можна вважати, що відповідач погодився з Умовами, Тарифами, Таблицею вартості обчислення кредиту та Паспортом споживчого кредиту, оскільки вони не підписані та заперечуються відповідачем.
Зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є належним доказом у справі та не доводить обґрунтованості вимог щодо наявності заборгованості за кредитним договором.
Наголошує, що згідно з виписки по особовому рахунку, відповідач отримав 10 000 грн кредитного ліміту, який в подальшому не збільшувався, а тому позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 55 276,03 грн.
Вважає, що судом необґрунтовано не застосовано до спірних правовідносин правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15 та від 22 березня 2017 року у справі № 6-2320цс16.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву від позивача не надходило. Копія ухвали про відкриття провадження разом із апеляційною скаргою доставлена позивачу та його представнику в підсистему «Електронний суд».
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що на підставі анкети-заяви відповідачки від 02 квітня 2020 року між АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», за умовами якого банк відкрив їй поточний рахунок та встановив на цей рахунок кредитний ліміт у гривні на умовах платності та зворотності в розмірі, вказаному у мобільному додатку, що підтверджується копіями: анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, покрокової інструкції активації картки «Monobank» та підписання УЕП умов і правил, умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універасал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank/Universal/Bank, паспорта споживчого кредиту чорної картки monobank, таблиці обчислення загальної вартості кредиту, нової редакції статуту АТ «Універсал Банк», довідки про розмір встановленого кредитного ліміту (а.с. 42, 47-54, 55-96, 97-101, 103-107, 111-114, 40).
Згідно укладеного між сторонами договору банк надав відповідачці кредит на споживчі потреби у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 37,2% річних, строком кредитування 25 років з правом автоматичного продовження (а.с.97-101).
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус: джерело та розмір доходу. Також в анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта відповідачки, скопійовані нею та додані до анкети в електронному вигляді.
В анкеті-заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. Підписанням цього договору підтверджує, що вона ознайомлена з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, вона беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (а.с. 42).
Підпис анкети-заяви здійснений відповідачкою за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто факсимільного відтворення власного підпису за допомогою засобів електронного копіювання. Вказана анкета-заява в такому ж порядку (факсимільне відтворення підпису) підписана представником банку, яка здійснила ідентифікацію та верифікацію клієнта (а.с.42).
Відповідачка умови зазначеного кредитного договору належним чином не виконувала і станом на 07 листопада 2023 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), згідно розрахунку позивача становить 55 276,03 грн (а.с.34-38).
Позиція суду апеляційної інстанції
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За правилами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає з огляду на таке.
Задовольняючи позов у повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, підписанням анкети-заяви відповідачка підтвердила отримання примірника договору в мобільному додатку, ознайомлення та згоду з умовами договору, зобов'язалась виконувати його умови, з приводу непогодження з умовами і правилами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту, паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг до банку не зверталась та продовжувала користуватися кредитними коштами, а не виконавши зобов'язання за договором, порушила права кредитора.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції враховуючи таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами норм статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі ч. 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 виникли правовідносини щодо отримання останньою кредиту за проектом monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні Банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank) (далі - Умови), опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
Відповідно до п. 5.16. Розділу II Умов (надалі у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) у разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої Заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001% річних.
Згідно з п. 5.21 Розділу II Умов відсотки за користування Кредитом нараховуються в дату їх сплати, при цьому відсотки розраховуються щомісячно за кожний календарний день за фактично витрачені в рахунок Кредиту кошти, з дня списання суми з карткового рахунку до дня, коли Кредит стає простроченим кредитом.
Як вбачається з матеріалів справи 02 квітня 2020 відповідач особисто підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 02 квітня 2020 року (а. с. 42 том 1).
При підписанні вказаної Анкети-заяви ОСОБА_1 погодилася з тим, що Анкета-заява разом Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, про що вказано у п. 2 Анкети-заяви. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови, про що вказано у п. 3 Анкети-заяви.
За таких обставин долучена до матеріалів справи Анкета-заява, яка особисто підписана відповідачкою 02 квітня 2020 року, містить вказівку про те, що ОСОБА_1 ознайомлена з Умовами та правилами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту. Тобто відповідач ознайомлена із фінансовими умовами кредитування в «monobank», що свідчить про її обов'язок сплачувати заборгованість за кредитом.
Із виписки за картковим рахунком, що належить ОСОБА_1 вбачається, що 08 квітня 2020 року їй було встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000 грн (а.с. 188 том 1), а 06 серпня 2020 року - підвищено на 30 000 грн, тобто до 40 000 грн (а.с. 186 том 1). Також при дослідженні виписки встановлено, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами шляхом проведення операцій у своїх інтересах, отримувала кошти через банкомати, розраховувалася в торгівельних мережах «Сільпо», «ОККО», «ЕVA», сплачувала за електроенергію та газ за рахунок кредитних коштів, у тому числі після збільшення кредитного ліміту до 40 000 грн, чим відповідно до п. 5.4 Розділу II Умов підтвердила факт згоди зі встановленим лімітом до використання.
Разом із цим, останнє погашення заборгованості було здійснено 30 січня 2022 року, що свідчить про неналежне виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яка в подальшому стала простроченою та становить 55 273,03 грн.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту отримання кредиту через відсутність підпису на Умовах, Тарифах, Таблиці вартості обчислення кредиту та Паспорті споживчого кредиту, а також щодо встановлення кредитного ліміту у розмірі 40 000 грн є безпідставними, оскільки спростовуються наявною у матеріалах справи випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , яка відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 є належним доказом щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, відтак і його отримання у вигляді встановлення кредитного ліміту на картці.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2020 року у справі 278/2177/15-ц.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15 та від 22 березня 2017 року у справі № 6-2320цс16, оскільки правові висновки, викладені у них не є релевантними і не можуть бути застосуванні у вказаній справі через відмінність у суб'єктному складі та змісті правовідносин.
Зокрема, у справі що переглядається, належним чином за допомогою первинних бухгалтерських документів доведено факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів позивача, а також встановлено, що Умови затверджувалися Рішенням Правління Банку, протоколом № 11 від 25.03.2020 та діяли починаючи з 30.03.2020 по 22.04.2020, а тому підписуючи Анкету-заяву від 02.04.2020 відповідач не могла бути ознайомлена з будь-якими іншими правилами.
Інші доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, доводів щодо неправильності розрахунку заборгованості не містять.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено усі обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права та дотримано норми процесуального права при винесенні рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, про незаконність чи необґрунтованість рішення - не свідчать, а тому відсутні підстави для їх задоволення та скасування рішення суду першої інстанції.
Судові витрати
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення підстави для розподілу судових витрат на стадії апеляційного провадження відповідно до статей 141 та 382 ЦПК України відсутні.
Керуючись ст. 12, 81, 259, 263, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 17 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач О.В. Желепа
Судді О.Ф. Мазурик
О.В. Немировська