справа № 369/14129/23
головуючий у суді І інстанції Волчко А.Я.
провадження № 22-ц/824/2466/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
05 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Гніздовської Ганни Михайлівни на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 вересня 2023 року
за заявою представника ОСОБА_1 -адвоката Гніздовської Ганни Михайлівни про забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 275 810 грн 05 коп та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн, завдану дорожньо-транспортною пригодою.
Також позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, у якій просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу № 999 від 09 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Федотовою О.В.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
07 березня 2022 року о 12 год. 15 хв. на ділянці дороги DN-21 Е584 KM 64 зі сторони Браїли в напрямку Слобозії під час керування відповідачкою транспортним засобом марки «Land Rover Range Rover» чорного кольору з номерним державним знаком НОМЕР_1 , останньою не дотримано безпечної дистанції до автомобіля марки «Lexus» білого кольору з номерним знаком НОМЕР_2 , який їхав попереду та за кермом якого перебувала позивачка, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, що може бути підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення від 07 березня 2022 року серії PIL W № 067377, складеного інспектором дорожньої служби Поліції повіту Яломіца муніципалітету Слобозія - Аса Діма Валентином.
З відповіді № 31/1334A3-17761-2023 від 14 серпня 2023 року вбачається, що Територіальним сервісним центром № 3246 Районного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Київській області 21 грудня 2021 року за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу було здійснено перереєстрацію транспортного засобу марки «Land Rover Range Rover Sport», 2993 куб.см, 2016 року випуску, № куз. НОМЕР_3 .
Також з цієї відповіді Головного сервісного центру МВС отримана інформація стосовно того, що указаний транспортний засіб 12 жовтня 2022 року Територіальним сервісним центром МВС України в м. Києві (ТСЦ 8046) перереєстровано за новим власником.
На підставі інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно були отримані відомості щодо того, що відповідачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Крім того, заявник вказує, що відповідач не бажає відшкодувати шкоди, при цьому розмір завданої шкоди є значним, що на думку заявника може утруднити можливість виконання рішення суду про стягнення заборгованості шляхом продажу належного боржнику майна.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Гніздовської Г.М. про забезпечення позову.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також позивачем не доведено співмірність заявлених вимог із заявленими позовними вимогами.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Гніздовська Г.М. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 вересня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що транспортний засіб марки «Land Rover Range Rover Sport», 2993 куб.см, 2016 року випуску, № куз. НОМЕР_3 , що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував під керуванням відповідачки, 12 жовтня 2022 року транспортний перереєстровано на нового власника, що підтверджується відповіддю головного сервісного центру МВС від 23 серпня 2023 року № 31/1372A3-18447-2023 (копія надана разом з позовною заявою).
Тобто, вже через 7 місяців після скоєння відповідачем на території Румунії дорожньо-транспортної пригоди, якою позивачу була завдана майнова шкода у значному розмірі, відповідачем були вжиті заходи щодо відчуження транспортного засобу.
Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, відповідач не зробила жодних дій з метою добровільного відшкодування завданої шкоди.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що побоювання позивача на рахунок вчинення відповідачем дій, спрямованих на протиправне уникнення матеріальної відповідальності за завдану нею шкоду є обґрунтованими, оскільки відповідач вже відчужила транспортний засіб.
На думку апелянта, поведінка відповідача свідчить про її бажання за допомогою будь-яких засобів якомога скоріше уникнути майнової відповідальності за скоєне. Задля реалізації даного бажання відповідачем вже були вчинені певні кроки, проте позивач переконана у тому, що вони можуть бути не останніми.
Скаржник наголошує, що у разі невжиття заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу, порушені права позивача так і не будуть відновлені.
Відповідач, повідомлена належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направила.
Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гніздовської Г.М. через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи за відсутності апелянта та без виклику сторін, апеляційну скаргу задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Зоценко О.В. у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.
Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Частиною 1, 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
У справі, що переглядається, предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди у розмірі 275 810 грн 05 коп та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Звернувшись до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 просила суд накласти арешт на нерухоме майно (квартиру), посилаючись на те, що відповідачкою відчужено транспортний і такі дії відповідача можуть утруднити можливість виконання рішення суду шляхом продажу належного боржнику майна.
На підтвердження відчуження відповідачем транспортного засобу марки «Land Rover Range Rover Sport», № куз. НОМЕР_3 , до позовної заяви додано відповіддю головного сервісного центру МВС від 23 серпня 2023 року (а.с. 96-99).
З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Land Rover Range Rover Sport», № куз. НОМЕР_3 , та транспортного засобу марки «Lexus», номерний знак НОМЕР_2 , відбулася 07 березня 2022 року.
Транспортний засіб марки «Land Rover Range Rover Sport», № куз. НОМЕР_3 , відчужений відповідачем 12 жовтня 2022 року.
З указаним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1 звернулася до суду 04 вересня 2023 року, 06 вересня 2023 року відкрито провадження у цій справі, а оскаржуваною ухвалою від 15 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Отже, станом на час відчуження транспортного засобу позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди ще не був поданий.
Такими чином, з указаних обставин вбачається, що відповідачем дійсно відчужено транспортний засіб, однак таке відчуження відбулося відповідачем через сім місяців після дорожньо-транспортної пригоди - 12 жовтня 2022 року та за рік до звернення до неї з вказаним позовом - 06 вересня 2023 року.
Сама лише хронологічна послідовність, а саме: відчуження транспортного засобу після участі автомобіля у дорожньо-транспортній пригоді, з урахуванням того, що таке відчуження мало відбулося за рік до подання позову, не може переконливо свідчити про наявність реальних ризиків утруднення чи неможливості виконання рішення суду, на які посилається позивач на обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову.
Апеляційний суд враховує, що позивачем не надано доказів того, що відповідачем здійснювалося відчуження майна, крім автомобіля, у тому числі і після подання указаного позову.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ними заявлено може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, суд першої інстанції, правильно встановивши, що належні та достатні підстави для застосування заходів забезпечення позову відсутні, обґрунтовано ухвалив рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Також апеляційний суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутися до суду першої інстанції із заявою про забезпечення доказів та доказами на підтвердження обставин, на які він посилається.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому цю ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанцій не спростовують.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гніздовської Ганни Михайлівни залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська