Номер провадження 3/754/4012/24
Справа №754/9721/24
Іменем України
06 серпня 2024 року
суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л. розглянувши матеріали, які надійшли з Державної податкової служби України головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 164 КУпАП,-
09.07.2024 року до Деснянського районного суду м. Києва від Державної податкової служби України головного управління ДПС у м. Києві надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 07 травня 2024 року №8100/1/26-15-24-02-09, 02.04.2024 о 14 годині 57 хвилин ОСОБА_1 здійснила продаж «Подарункового набору чаю» через інтернет мережу ОЛХ, за що здійснено оплату на особистий рахунок №223052990000026201746802182 фізичної особи ОСОБА_1 , при цьому встановлено, що згідно інформаційних баз даних ДПС України фізична особа - платник податків ОСОБА_1 не зареєстрована фізичною особою-підприємцем, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП, а саме порушення порядку провадження підприємницької діяльності, що полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, що призвело до порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) самозайнятих осіб у контролюючих органах, передбаченого ст. 65 Податкового кодексу України.
В судовому засідання ОСОБА_1 пояснила, що винною себе не визнає, зазвичай товари на ОЛХ не продавала, а обмінювалась, оскільки колекціонує чайні пакетики. Один раз її попросили продати подарунковий чайний набір, на що вона погодилась. Просить закрити провадження по справі.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, з таких підстав.
Так, Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст.129 ч.3 п.4).
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, якими є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Положеннями ст. 256 КУпАП встановлені вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За ч.1 ст. 164 КУпАП відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
ОСОБА_1 інкримінується провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч.1 ст. 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч.1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ).
В п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» зазначено: «Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик».
Отже, систематичною вважається діяльність у разі, коли фізичною особою, яка не зареєстрована як суб'єкт підприємництва, здійснюється підприємницька діяльність, з числа тих, які підлягають ліцензуванню, не менш ніж три рази протягом одного календарного року. У такому випадку громадяни зобов'язані зареєструватися як суб'єкти підприємництва. При невиконанні останньої вимоги настає відповідальність за ст. 164 КУпАП.
Однак, у справі про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту систематичності продажу товарів з боку ОСОБА_1 .
У той же час згідно з ч.2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вважаю, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.
Враховуючи зазначені обставини, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 164 КУпАП.
Керуючись ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст.ст. 58, 128 ГК України, ст. 50 ЦК України, ст. ст. 247, 245, 251, 256 284, 287, 164 КУпАП, суд, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.Л. Банах