Справа № 361/7529/24
Провадження № 2/361/4624/24
06.08.2024
про залишення позовної заяви без руху
06 серпня 2024 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Бражник Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
Від імені та в інтересах ОСОБА_1 її представник - адвокат Усенко М.М. через систему «Електронний суд» подав зазначений позов та просив суд:
1. Визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя рухоме та нерухоме майно набуте подружжям за час шлюбу: вбудоване нежитлове приміщення 178, загальною площею 5,5 кв. м на АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення загальною площею 363,4 кв. м, за адресою: у АДРЕСА_2 ; мотоцикл Geon Terrax 250, 2017 року випуску; автомобіль Volkswagen Arteon, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2022 року випуску; автомобіль Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2020 року випуску; автомобіль Ford CKC FTFED-05PK, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2021 року випуску; кошти, які містяться на банківських рахунках відповідача.
2.У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на майно: вбудоване нежитлове приміщення 178, загальною площею 5,5 кв. м на АДРЕСА_1 ; частину коштів, які містяться на банківських рахунках відповідача.
3. У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на майно: нежитлове приміщення загальною площею 363,4 кв. м, за адресою: у АДРЕСА_2 ; мотоцикл Geon Terrax 250, 2017 року випуску; автомобіль Volkswagen Arteon, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2022 року випуску; автомобіль Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2020 року випуску; автомобіль Ford CKC FTFED-05PK, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2021 року випуску; частину коштів, які містяться на його банківських рахунках.
4. У порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в рахунок спільного рухомого та нерухомого майна подружжя.
5. Покласти на відповідача усі судові витрати у справі, зокрема і витрати на правничу допомогу.
У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Бражник Н. М.
Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України з огляду на таке.
Щодо змісту та форми позовної заяви
Відповідно до ч. 1. ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, суддя дійшла висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
З огляду на ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Тягар доказування вартості майна несуть позивачі.
У позовній заяві представник позивача указує ціну позову 4 200 000 грн.
На обґрунтування ціни позову у позовній заяві наводить перелік рухомого майна із зазначенням його вартості на підставі ринкових цін на час звернення з позовом до суду, що не є належними доказами, яка підтверджує їх дійсну вартість.
Також не указано та не надано доказів, які підтверджують вартість нерухомого майна, коштів на банківських рахунках.
Відтак, позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна та не вказано ціни позову, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.
Крім того, відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Тож, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Згідно з усталеною судовою практикою під час розгляду справ про поділ майна подружжя суди враховують наступне.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання.
Поділ майна здійснюється з урахуванням вартості речей, що належать подружжю на праві спільної власності. Суд також визначає розмір часток подружжя в праві на майно, і тільки після цього здійснює безпосередньо поділ відповідно до встановлених часток.
Однак до позовної заяви позивач не надав доказів на підтвердження того, що нерухоме майно придбано сторонами під час шлюбу, що перешкоджатиме суду правильно та об'єктивно встановити розмір часток подружжя, зокрема, їх рівність (стаття 70 СК України) при запропонованому позивачем способі поділу майна, доказів наявності банівських рахунків відповідача та коштів на них.
Таким чином, позивачем не надано та не зазначено докази, що підтверджують обставини, викладені в позовній заяві.
Усупереч п. 9 ЦПК України не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Щодо оплати судового збору
Ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою передбачена сплата судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць в розмірі, зокрема, з 01 січня - 3028 грн.
У ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п. 1. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою складає один відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись до суду з позовом представник позивача не надав суду докази сплати судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно оплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності на рухоме та нерухоме майно) у розмірі згідно з п. 1. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» враховуючи дані звіту про оцінку відповідного рухомого та нерухомого майна, та окремо оплатити вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином судом визначається спосіб усунення недоліків, а саме подання позовної заяви у новій редакції із усуненням зазначених недоліків: визначення дійсної вартості нерухомого та рухомого майна, надання звіту про оцінку майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», надання доказів на підтвердження того, що придбане нерухоме майно сторонами під час шлюбу, докази наявності банківських рахунків відповідача та коштів на них, крім того необхідно надати докази сплати судового збору у відповідному розмірі до оцінки майна та з урахуванням позовних вимог немайнового характеру.
Крім того, уточнена позовна заява має бути поданою у відповідній кількості копій до кількості відповідачів. Докази направлення копій позовної заяви відповідачу/ відповідачам у разі звернення через систему «Електронний суд».
Дані недоліки мають бути усунені у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо, заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 315, 318, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Бражник