печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32821/24-к
24 липня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУДБР ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою,
до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022170440000123 від 24.02.2022 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.
Установлено, що черговий помічник начальника установи відділу нагляду і безпеки Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)» (далі - ДУ «БВК № 16») ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з старшим інспектором (з професійної підготовки) відділу по роботі з персоналом Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)», ОСОБА_11 , начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної роботи Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)» ОСОБА_10 , заступником начальника відділу соціально-виховної роботи Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)» ОСОБА_9 та іншими невстановленими на даний час службовими особами ДУ «БВК № 16», умисно, перебуваючи на території вказаної установи (за адресою: АДРЕСА_1 ) заподіяли сильний фізичний біль, фізичне та моральне страждання ОСОБА_12 шляхом нанесення побоїв, мучення та інші насильницькі дії з метою примусити його вчинити дії, що суперечать його волі за наступних обставин.
Згідно Положення про групу швидкого реагування ДУ «БВК № 16», яке затверджено наказом начальника установи № 53/ОД-21 від 10.09.2021 - ГШР утворюється за наказом начальника установи з метою миттєвого реагування на зміну оперативної обстановки, а також здійснення первинних заходів під час виникнення надзвичайних подій. Група безпосередньо підпорядковується начальнику установи. Діяльність групи ґрунтується на суворому додержанні законності і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Особовий склад ГШР використовує та застосовує спеціальні засоби та заходи фізичного впливу відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України, Закону України «Про попереднє ув'язнення», Закону України «Про поліцію» та інших законів та нормативних актів. Особовий склад ГШР забезпечується спеціальними засобами , засобами індивідуального бронезахисту, активної оборони та зв'язку згідно з нормами табельної належності.
Заданням ГШР є виключно: здійснення профілактичних заходів з метою запобігання груповим протиправним діям в установі, звільнення працівників установи та інших осіб, які захоплені засудженими або ув'язненими як заручники, припинення групових непокор і масових безпорядків в установі, участь у затриманні засуджених та ув'язнених, які скоїли втечу з-під охорони, ліквідація пожеж та наслідків стихійного лиха в установі, надання допомоги черговому по установі для підтримання керованої оперативної обстановки.
При отриманні сигналу від чергового по установі керівник групи уточнює обстановку та за встановленими сигналами збирає особовий склад, керівник групи оцінює обстановки, приймає рішення та дає розпорядження членам групи, відповідно до ситуації, що склалася, після прибуття особового складу установи члени групи приєднуються до основних груп особового складу установи, при прибутті начальника установи група діє згідно з його наказами та розпорядженнями.
ДУ «БВК № 16», діє у складі Державної кримінально-виконавчої служби України, є установою закритого типу та відповідно до діючого законодавства здійснює правозастосовні та правоохоронні функції.
Наказом начальника ДУ «БВК № 16» ОСОБА_13 № 374/АГ-21 від 24.01.2022, з метою своєчасного реагування на протиправні дії з боку засуджених, створено групу швидкого реагування (далі-ГШР), до складу якої, серед інших включено ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 . Крім цього, наказом начальника ДУ «БВК № 16» ОСОБА_13 № 82/АГ-22 від 24.01.2022 створено комісію з прийняття та розподілу засуджених до установи, до складу якої серед інших включено ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
11.02.2022 у ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які є службовими особами ДУ «БВК № 16», та інших на даний час невстановлених осіб виник умисел на катування новоприбулих до колонії засуджених з метою примушування їх здійснити дії, що суперечать їх волі.
Так, 11.02.2022 в денний час військовослужбовцями ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України конвойовано та передано службовим особам ДУ «БВК № 16» - 15 засуджених в тому числі ОСОБА_12 для подальшого відбування покарання. Приймання вказаних засуджених здійснювалося ОСОБА_5 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими на даний час невстановленими службовими особами ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші невстановлені на даний час особи, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи необхідність подальшого контролю та впливу шляхом залякування розголосити компрометуючі та такі що ганьблять засудженого факти, спланували здійснити відеозйомку факту вручення потерпілому ОСОБА_12 віника чи грабель, що серед засуджених вважається повною покорою та співпрацею з службовими особами колонії.
Під час прийому ОСОБА_12 , на вимоги ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у тому числі із застосуванням погроз взяти віник/граблі та підмести/загребти підлогу, категорично відмовився їх виконувати, оскільки це суперечило його волі.
Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на схиляння засудженого ОСОБА_12 вчинити дії, що суперечать його волі, а саме взяти до рук віник чи граблі та підмести/загребти підлогу ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші невстановлені на даний час особи, у денний період часу, перебуваючи на території колонії, на огородженій ділянці, яка використовується для переміщення засуджених після висадки з автомобіля (так званий «конверт» чи «стакан») не менше 54 хвилин заподіювали сильний фізичний біль, фізичне та моральне страждання, шляхом нанесення побоїв, мучення, висловлювання погроз та інших насильницьких дій.
ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші невстановлені на даний час особи, після того, як ОСОБА_12 не погоджувався взяти до рук віник та граблі, та підмести/загребти підлогу, висловлювали нецензурні, образливі звернення та погрози, в тому числі сексуального характеру, а також почали хаотично, з різною силою, різним темпом, наносити ОСОБА_12 удари руками, ногами, гумовими кийками, держаком від граблів та віника в різні частини тіла (у тому числі в область голови), здійснили больове викручування рук за спиною, ходили по тілу ОСОБА_12 , який утримується в лежачому положенні на мокрій поверхні.
Так, ОСОБА_5 наніс удари лівою та правою рукою по голові ОСОБА_12 . Водночас, ОСОБА_5 з метою заподіяння морального страждання, серед інших погроз своїх колег повідомляв ОСОБА_12 наступні репліки, накази, висловлювання: «только грабли исправят»; «та давай бери, заебал ти уже, сука»; «бери, говорю, грабли блять, задрачуешь нахуй»; «бери грабли, людіна, бери грабли, говорю»; бери грабли, еще раз говорю»; «бери грабли, блять, тебе сказано»; «ты шо, не слышишь? Взял руками грабли и гребнул»; «вот это людское, вот это люди, а ты щас изображаешь хуй зна шо»; «послушай меня, они живут тут как люди, понимаешь? Как люди. Они кушают три раза в день свежеприготовленую пищу за чистым столом, они стираются раз в месяц, ходят в баню раз в неделю, моются в горячей воде, броются, ходят на работу зарабатывают себе поощрение и отаварку. Вот это мы называем людское, понял? Вот это людское, блять»; «напиши что я не пидтримую воровский традиций»; «на камеру скажи, шо ти не пидтримуеш воровский традиций»; « ОСОБА_15 , ОСОБА_15 , воно того не стоїть, воно не стоїть вот ето твоїх мученій, от за шо ти крепішся? Скажи, ОСОБА_16 , за шо ти страдаешь?»; «жизнь в тебе хуже не стне, не поміняеться в хужу сторону»; «ти ж не ідіот, чи ти ідіот?»; «чуєш єбало ти бородате. Пошті нахуй на баню, греби, бо я щас тебе буду сам пиздить, а це буде уже блять не так, як вони пиздять», «я буду пиздить, пока ти не обосрешся, чуєш?»; «терпение наше лопнуло, понял? Оце вже ти довел нас до этого, я говорю, я буду тебя хуярить, поки ти не обосрешся, а обосрешся - тебе сразу в гарем до пидарасив»; «давай загрібай, після себе загрібай мусор»; «ти, шо довбойоб, чи шо?»; «подтверждай свой диагноз дурачка, блять, зимой, нахуй блять, іти в огороді шото копать»; «ілі ти щас гребеш і ідеш к зекам, ілі ти щас отсюда виходиш педіком. Ти педіком осюда вийдеш».
З огляду на викладене, ОСОБА_5 , будучи службовою особою ДУ «БВК № 16» за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими на даний час особи, перебуваючи на території ДУ «БВК №16» за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Божківське, вул. Центральна, 5) 11.02.2022,
у денний період часу доби, упродовж не менше 54 хвилин, заподіяли сильний фізичний біль, фізичне та моральне страждання, шляхом нанесення побоїв, мучення, висловлювання погроз та інші насильницькі дії з метою примусити потерпілого ОСОБА_12 вчинити дії, що суперечать його волі.
Разом з тим, закінчити розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , немає можливості, оскільки для прийняття законного процесуального рішення у кримінальному провадженні необхідно виконати певний перелік процесуальних дій.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Підозрюваний та заперечував щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовуються, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Копії клопотання та доданих до нього матеріалів у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному.
28.05.2024, слідчим за погодженням з прокурором в порядку та з дотриманням вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, тобто у катуванні, що полягало в умисному заподіянню сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать його волі за попередньою змовою групою осіб.
29.05.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 26.07.2024 включно, без визначення розміру застави.
Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_17 від 12.07.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022170440000123 від 24.02.2022 продовжено до трьох місяців, тобто до 28.08.2024, оскільки завершити досудове розслідування у двомісячний термін не можливо унаслідок особливої складності провадження та у зв'язку з необхідністю проведення низки слідчих та процесуальних дій з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки і забезпечення прийняття законного та неупередженого процесуального рішення.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні закінчується 26.07.2024, а завершити досудове слідство до вказаного строку неможливо, оскільки для прийняття законного процесуального рішення у кримінальному провадженні необхідно проведення низки слідчих та процесуальних дій з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки і забезпечення прийняття законного та неупередженого процесуального рішення.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Крім того, згідно з п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Прокурором у клопотанні та доданих документів, а також прокурором під час судового засідання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.
За правилами ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до підозрюваного з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та даних про його особу.
Крім того прокурором в судовому засіданні доведено наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Посилання підозрюваного та його адвоката на відсутність ризиків, повністю та беззаперечно спростовано долученими до клопотання про продовження запобіжного заходу документами та прокурором під час судового засідання.
Таким чином, підозрюваним та адвокатом не було спростовано доводи прокурора та не було доведено наявність обставин, в разі існування яких, слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою.
Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, характер та обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони сформульовані в повідомленні про підозру, наявність суспільного інтересу в забезпеченні об'єктивності досудового розслідування, і приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного в подальшому при здійсненні досудового розслідування належить утримувати його під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя вважає недостатніми підстави для відмови в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , як про це ініційовано питання захисником та підозрюваним.
Слідчий суддя при розгляді клопотання приймає до уваги, що у кримінальному провадженні виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів. Разом з тим у даній справі необхідно провести слідчі процесуальні дії, що потребують додаткового часу, а підстав для скасування або зміни запобіжного заходу підозрюваному не встановлено, вважаю необхідним продовжити строк його тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ ДБР ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 16.09.2024 включно (в межах строку досудового розслідування).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1