Справа № 404/6855/24
Номер провадження 1-кс/404/2538/24
01 серпня 2024 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю скаржника - ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з вище вказаною скаргою, відповідно до якої просила:
- зобов'язати службових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області уповноважених на вчинення певних дій, внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення згідно заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17.06.2024 року.
На обґрунтування скарги зазначено, що 17.06.2024 року ОСОБА_3 звернулася до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, слідчим Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 під час розслідування кримінального провадження №42024120000000042.
Скаржник вимоги скарги підтримала, вказала на наявність підстав для її задоволення. Зазначила, що на адресу її місця проживання будь-якої інформації щодо наслідків розгляду її заяви про вчинення злочину не надходило.
31.07.2024 року прибула до відділу поліції в рамках вищеозначеного кримінального провадження, проте черговий не зміг зв'язатися із жодних з трьох осіб, які входять до групи слідчих у цьому провадженні. У чергового не цікавилась щодо наслідків розгляду її заяви про вчинення злочину, за цих підстав вважає, що відомості не внесені.
Слідчий та прокурор про розгляд скарги повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, їх неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, заявник оскаржує бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 щодо можливих протиправних дій слідчого Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 під час розслідування кримінального провадження №42024120000000042.
Так, в заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 просила притягнути до відповідальності за недбале ставлення до своїх обов'язків та зловживання службовим становищем ОСОБА_5 при розслідування кримінального провадження №42024120000000042.
СВ КРУП ГУНП в Кіровоградській області тривалий час проводить досудове розслідування кримінального провадження №42024120000000042. Слідчий упереджено ставиться до ОСОБА_3 , порушує норми КПК України, покриває злочинців, не допитує свідків та не проводить належне розслідування.
14.06.2024 року в присутності чергових працівників поліції та свідків ОСОБА_3 узгодила із слідчим ОСОБА_6 дату слідчих дій, а саме допит свідків та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на 11-00 год. 15.06.2024 року.
На зазначену дату ОСОБА_3 забезпечила явку свідків до слідчого та сама прибула до відділу поліції для ознайомлення з матеріалами провадження, однак слідчого на місці не було, на її телефонні дзвінки він не відповідав.
В телефонній розмові з черговим поліції ОСОБА_6 повідомив, що він вдома, та ніякі слідчі дії проводити не збирається.
Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно із якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Окрім цього, внесення відомостей до ЄРДР також врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» якого, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі N? 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з?ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов?язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Така позиція узгоджується з правовою позицією, що висловлена Другою судовою палатою ККС ВС у постанові від 30 вересня 2021 року, справа N? 556/450/18, провадження N? 51-4229км20.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім?ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Зі змісту заяви ОСОБА_3 встановлено, що її суть зводиться до незгоди з тактикою проведення досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_3 повідомлено, що слідчий у провадженні якого перебуває кримінальне провадження в якому вона є заявницею, призначив проведення слідчої дії, однак був відсутній на робочому місці в обумовлений час.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Однак, на переконання слідчого судді, заява ОСОБА_3 від 17.06.2024 року не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЗУ «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 4ст. 14 вищевказаного ЗУ службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Враховуючи вищевикладене, факти означені ОСОБА_3 по тексту заяви про вчинення кримінального правопорушення розглядаються під час службового розслідування, а не шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Отже, наведені у заяві ОСОБА_3 факти щодо вчинення кримінального правопорушення не містять об'єктивних даних, передбачених ст. 214 КПК України, які дійсно свідчать про ознаки злочину. А тому її заява за своїм змістом і суттю не є повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень.
Крім того, ОСОБА_3 у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення вказує на вчинення слідчим Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 367 КК України.
Відповідно до ст. 364 КК України передбачено кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Згідно зі ст. 367 КК України передбачено кримінальну відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, -
Однак, заява ОСОБА_3 не містить конкретних даних, які б вказували на наявність у діях слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області саме кримінальних правопорушень (суспільно небезпечного діяння), не зазначено про завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи.
В той час, як зазначені кримінальні порушення належать до злочинів із матеріальним складом, які визнаються закінченими із моменту заподіяння істотної шкоди.
Слідчому судді не надано відомостей чи кримінальне провадження №42024120000000042 триває. При цьому, за наявності відкритого кримінального провадження оцінку досудового розслідування може надавати слідчий суддя під час розгляду відповідних скарг, заяв та матеріалів вказаного кримінального провадження, а заявник вправі оскаржити відповідні дії чи бездіяльність в порядку та у спосіб, визначений КПК України.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень та інших негативних насідків. Це слугує також гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Щодо позиції ВССУ висловленої в Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчими суддями скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, в якій зазначено, що якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК, то вона призвана захищати верстви населення, які через свою юридичну необізнаність не можуть належним чином обґрунтувати або описати обставини, які негативно виплинули на негативний ритм їх життя та можуть мати кримінальний зміст, проте в силу віку та неналежної грамотності висловити такі події письмово не можуть або коли відсутня альтернатива з'ясувати виниклі події іншим способом, аніж внесенням відомостей до ЄРДР, що в даному випадку застосуванню не підлягає, за вищенаведених обставин.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що заява ОСОБА_3 не містить об'єктивних даних щодо вчинення кримінального правопорушення, а означені нею питання зводяться до порушення слідчим службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконання слідчим обов'язків, що встановлюється службовим розслідуванням та в разі підтвердження таких дій накладенням дисциплінарного стягнення, а не шляхом внесення відомостей до ЄРДР, відтак скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволенню не підлягає.
Слідчий суддя вважає, за необхідне роз'яснити, що відповідно до ст. 308 КПК України ОСОБА_3 під час досудового розслідування, має право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування, а не ініціювати питання внесення відомостей до ЄРДР відносно слідчих.
Дану скаргу подано належною особою, та слідчий суддя вважає, що строки подачі скарги не пропущені.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1