Справа № 362/5086/24
Провадження № 2-о/362/159/24
25.07.2024 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбель М.М.., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства, -
До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява, в якій заявник просить суд встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є біологічним батьком ОСОБА_5 .
За ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження. Тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позову.
Відповідно до частин 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Згідно ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою.
Проте, заявником не вказано, з якою метою він звернувся до суду для встановлення даного факту, що не дає можливості встановити чи наявний спір про право і чи можливо відкрити окреме провадження (п.4 ст. 315 ЦПК України).
Водночас, слід звернути увагу на те, що визначення походження дитини встановлено Главою 12 СК України.
Статтею 130 СК України встановлено,що уразі смертічоловіка,який неперебував ушлюбі зматір'ю дитини,факт йогобатьківства можебути встановленийза рішеннямсуду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно дочастини першої статті 135цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними участині третій статті 128цього Кодексу.
Як роз'яснено у п. 15постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Зазначене кореспондується з п. 7 постанови Пленум Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», де вказано, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зіст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) як заінтересовані особи.
Заявником не надано доказів того, що запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зіст. 135 СК України.
Крім того, на виконання вимог ст.177 ЦПК України , заявнику слід додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб.
Залишення заяви без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин дану заяву необхідно залишити без руху та надати заявнику строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду заяви в новій редакції із долученням доказів, та у відповідній кількості з урахуванням учасників процесу.
Керуючись статтями175,185,260,294 ЦПК України,-
Заяву - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Ковбель