Ухвала від 08.07.2024 по справі 947/19111/241-кс/947/8060/24

Номер провадження: 11-сс/813/1072/24

Справа № 947/19111/24 1-кс/947/8060/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 кизи,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.06.2024 року, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Івашків Кодимського району Одеської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, має двох дітей, тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024160000000745 від 15.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України,-

установив

Зміст оскарженого судового рішення

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.06.2024 року частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 та відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 20.08.2024 року, без визначення розміру застави.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), якими обґрунтовується підозра та які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ризики, на які посилається слідчий у клопотанні недоведені; оскаржувана ухвала не містить в собі обґрунтувань щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а розмір застави, визначений слідчим суддею взагалі не обґрунтований, оскаржувана ухвала не містить в собі належних обґрунтувань виключності саме такого розміру застави.

Крім того зазначає, що слідчим суддею не враховано стан здоров'я підозрюваного а також і того, що підозрюваний раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, сім'ю.

Також захисник вказує, що слідчим суддею невірно обрахований строк дії ухвали та безпідставно не визначено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Апеляційний розгляд проведено без участі підозрюваного ОСОБА_7 , однак за участю його захисника, який не наполягав на участі підозрюваного.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання апеляційного суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив, а тому розгляд апеляційної скарги проведено без участі рокурора.

Заслухавши суддю-доповідача; пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Згідно частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК України вказує, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.

Зазначені вимоги суд першої інстанції виконав в повному обсязі. В оскарженій ухвалі слідчий суддя навів належні та достатні мотиви для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.

За таких обставин, на думку апеляційного суду, відсутні підстави стверджувати про необґрунтованість та невмотивованість судового рішення.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписом п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя при постановленні ухвали в повній мірі дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження №12024160000000745 від 15.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України.

15.06.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України за наступних обставин: 15 червня 2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (етиловий спирт у концентрації близько 0,33%), не маючи посвідчення водія та, відповідно, не маючи належних навичок керування транспортними засобами, достеменно знаючи та розуміючи, що керування транспортним засобом без посвідчення водія заборонено, приступив до керування технічно справним автомобілем марки «BMW 745i», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п/п «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України.

У подальшому, у зазначений день, приблизно о 00:10 год. водій ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, при якому знижується увага і реакція, а також порушується координація водія, усвідомлюючи, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, умисно та зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, позбавивши себе змоги в такому стані уважно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, керуючи автомобілем марки «BMW 745i», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ввімкнутим освітленням передніх фар, у темний час доби здійснював рух по асфальтобетонному сухому дорожньому покриттю проїзної частини АДРЕСА_1 , а саме рухався зі сторони вулиці Героїв України у напрямку вулиці Молодіжної.

Під час руху у вказаному напрямку, зазначеною ділянкою дороги, де організований двосторонній однорядний рух у кожному напрямку, без дорожньої розмітки, водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «BMW 745i», реєстраційний номер НОМЕР_1 , проявив неуважність, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував та своєчасно не відреагував на її зміну, чим також порушив вимоги п. 1.5; п/п «б, д» п. 2.3. зазначених Правил, при цьому обрав швидкість руху керованого автомобіля без урахування дорожньої обстановки, яка не забезпечує безпеку і не дає можливість йому постійно контролювати рух автомобіля, в результаті чого на закруглені проїзної частини ліворуч втратив контроль над керованим ним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 12.1. зазначених Правил, та при відсутності будь- яких перешкод технічного або іншого характеру, допустив неконтрольований виїзд свого транспортного засобу за межі проїзної частини на ліве (за напрямком руху) узбіччя, де здійснив наїзд на залізобетонну опору лінії електропередач з подальшим наїздом на придорожнє дерево та допустив наїзд ще на одну залізобетонну опору лінії електропередач.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля марки «BMW 745i», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який сидів на передньому пасажирському сидінні, та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка сиділа на задньому пасажирському сидінні від отриманих травм загинули на місці пригоди.

Допущенні водієм ОСОБА_7 порушення вимог пунктів 1.5.; п/п «б, д» п. 2.3.; п/п «а» п. 2.9., п/п а) п. 2.1.; п. 12.1. зазначених Правил створили достатні умови для настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди і перебували у причинному зв'язку з її настанням, а отже знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті кількох осіб, а саме потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, дослідженими слідчим суддею, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.06.2024, схемою до нього, показами ОСОБА_7 , наданими під час допиту його в якості підозрюваного, допитами свідків, речовими доказами та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у своїй сукупності.

Сторона захисту обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_7 в апеляційному порядку не оскаржувала, тому в цій частині ухвала слідчого судді не перевіряється, однак, апеляційний суд вважає, що надані прокурором докази, які долучені до клопотання, доводять на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, про що вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі, а тому апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді в цій частині.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Не погоджуючись із доводами захисника про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявності ризиків, які були б підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, апеляційний суд наголошує на таких обставинах.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Апеляційний суд погоджується з доводами клопотання слідчого та висновками слідчого судді стосовно існування ризиків що підозрюваний ОСОБА_7 може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які обумовлені обґрунтованістю підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.

На наявність зазначених ризиків вказує те, що ОСОБА_7 із врахуванням презумпції невинуватості обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, яке призвело до невідворотних наслідків у вигляді загибелі двох осіб, у стані алкогольного сп'яніння. За вказане кримінальне правопорушення передбачено покарання від 7 до 12 років позбавлення волі. Усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаним про покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може вжити заходів до переховування від органів досудового розслідування, суду, для уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Так, з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості, про що вірно вказано слідчим суддею.

Крім того, підозрюваний наразі не має офіційного місця роботи та проживає на значній відстані від органу досудового розслідування.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та не врахування слідчим суддею даних щодо особи підозрюваного, в тому числі того, що він має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, на утриманні двох дітей, отримав нагороду «за мужність в охороні державного кордону», звільнений в запас з лав ЗСУ, апеляційний суд вважає, що з урахуванням характеру, ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, суворості покарання, що загрожує останньому в разі визнання його винуватим, даних про особу підозрюваного, слідчим суддею застосований відповідний запобіжний захід, який є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Доводи сторони захисту про те, що відсутній ризик того, що ОСОБА_7 може впливати на потерпілих та свідків, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки, відповідно до приписів ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Отже, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може вплинути на свідків та потерпілих до допиту їх в суді.

Твердження сторони захисту про те, що при розгляді клопотання, слідчий суддя не врахував вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, наявність родини і утриманців, наявність місця проживання, його репутацію та майновий стан, спосіб життя та інші обставини, що характеризують його особу, не відповідає дійсності, адже слідчий суддя зазначив в ухвалі, що враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України, специфіку та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні такого кримінального правопорушення, а також ту обставину, що він підозрюється у вчиненні злочину в стані алкогольного сп'яніння, тому, ризик у вигляді переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, на теперішній час існує. Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого залишилися з огляду на серйозний характер, враховуючи, що в результаті вчинення кримінального правопорушення загинули дві молоді людини, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, що не зможе бути забезпечено застосуванням іншого, більш м'якого запобіжного заходу

Апеляційний суд також враховує, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до тяжких наслідків, а саме смерті потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Довід захисника про те, що слідчий суддя, порушивши вимоги діючого КПК України, не надав оцінки всім обставинам справи та не розглянув можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, апеляційний суд не враховує, адже, слідчий суддя не знайшов підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Таким чином, аналізуючи всі викладені вище обставини у їх сукупності, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість можливого призначеного покарання, наявність обґрунтованої підозри та ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, ризиків незаконного впливу на свідків та можливого знищення доказів, а також особи підозрюваного, на переконання апеляційного суду, прокурором доведено те, що обрання підозрюваному ОСОБА_7 іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним ризикам, а слідчий суддя вірно оцінив та відобразив ці факти в своїй ухвалі.

Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_7 отримав серйозні травми під час ДТП та потребує лікування, апеляційний суд враховує, що в порядку ст.206 КПК України, слідчий суддя прийняв рішення про зобов'язання сторони обвинувачення забезпечити надання ОСОБА_7 необхідної медичної допомоги в спеціалізованій медичній установі для лікування травм отриманих внаслідок ДТП, що відбулося 15.06.2024 року.

В зв'язку з наведеним апеляційний вважає застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виправданим, а доводи сторони захисту в цій частині - необґрунтованими.

Також, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи захисника про неправильне обчислення строку тримання ОСОБА_7 під вартою, оскільки порушень КПК в цій частині, колегією суддів не встановлено.

Дійшовши висновку про законність та обґрунтованість оскарженої ухвали апеляційний суд також враховує, що доцільність необхідності подальшого утримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час в порядку ст.199 КПК України, в тому числі і з урахуванням результатів досудового розслідування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про існування достатніх підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні особливо тяжкого злочину, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

Твердження сторони захисту про неврахування даних про особу підозрюваного, колегія суддів визнає неспроможними, оскільки всі дані про його особу були враховані при постановленні судового рішення, а нових документів щодо інших даних про особу ОСОБА_7 на підтвердження вказаних доводів, захисником не надано.

Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування на даному етапі досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу, для запобігання названим вище ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та продовження їх існування, у зв'язку з чим неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про неспроможність доводів апеляційної скарги захисника стосовно незаконності оскарженої ухвали, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишенню без змін.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.06.2024 року, відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024160000000745 від 15.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
120819692
Наступний документ
120819694
Інформація про рішення:
№ рішення: 120819693
№ справи: 947/19111/241-кс/947/8060/24
Дата рішення: 08.07.2024
Дата публікації: 07.08.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (08.07.2024)
Дата надходження: 01.07.2024
Розклад засідань:
08.07.2024 11:00 Одеський апеляційний суд