про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2024 року м. Рівне№460/8414/24
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді С.М. Дуляницька, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просить суд:
1. Визнати поважними причини пропуску строку на судове оскарження податкових повідомлень-рішень від 28.12.2019 №341421-5005-1716, від 31.03.2020 №32993-5005-1716, від 28.07.2021 №459065-2405-1712, від 10.03.2022 №5078-2405- 1712, від 13.04.2023 №42427-2407-1712 та поновити його;
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 28.12.2019 №341421-5005-1716 на 10065,22 грн., від 31.03.2020 №32993-5005-1716 на 10065,22 грн., від 28.07.2021 №459065-2405-1712 на 10065,22 грн., від 10.03.2022 №5078-2405-1712 на 27886,91 грн. від 13.04.2023 №42427-2407-1712 на 32069,94 грн., від 20.04.2024 54237-2407- 1712-UА56060470000086729 на 33705,51 грн.;
3. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Рівненській області по нарахуванню в інтегрованій картці платника податків пені з орендної плати з фізичних осіб 11556,53 та зобов'язати анулювати її.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову: - майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір підлягає сплаті за кожну вимогу майнового характеру.
Так, судом встановлено, що позовна заява містить 11 (одинадцять) вимог майнового характеру, а саме: визнати протиправним та скасувати наступні рішення:
1) податкове повідомлення-рішення №341421-5005-1716 від 28.12.2019 р. на суму 10065,22 грн податку з орендної плати з фізичних осіб;
2) податкове повідомлення-рішення №32993-5005-1716 від 31.03.2020 р. на суму 10065,22 грн податку з орендної плати з фізичних осіб;
3) податкове повідомлення-рішення №459065-2405-1712 від 28.07.2021 р. на суму 10065,22 грн податку з орендної плати з фізичних осіб;
4) податкове повідомлення-рішення №5078-2405-1712 від 10.03.2022 р. на суму 27886,91 грн податку з орендної плати з фізичних осіб;
5) податкове повідомлення-рішення №42427-2407-1712 від 13.04.2023 р. на суму 32069,94 грн податку з орендної плати з фізичних осіб;
6) податкове повідомлення-рішення №54237-2407-1712-UА56060470000086729 від 20.04.2024 р. на суму 33705,51 грн податку з орендної плати з фізичних осіб;
7) про визнання протиправними дій по нарахуваню в інтегрованій картці платника податків пені з орендної плати з фізичних осіб 11556,53 та зобов'язання анулювати її.
Суд вважає за необхідне зазначити, що кожне з оскаржуваних рішень є актом індивідуальної дії та кожним з них збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів.
Таким чином, кожне з оскаржуваних рішень є окремою позовною вимогою майнового характеру та передбачає сплату відповідної суми судового збору у визначеному розмірі, у зв'язку із чим позивач повинен сплатити судовий збір не від загальної суми усіх донарахованих сум, зазначених у податкових повідомленнях рішеннях, обрахованої шляхом простого складання сум, а за кожне податкове повідомлення-рішення окремо.
Верховний Суд в постанові від 14.05.2018 у справі №818/1229/17 залишив без змін ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2017, якою позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з тим, що судовий збір за оскарження податкових повідомлень-рішень сплачений не у повному обсязі та зазначив, що в разі незгоди з винесеним податковим органом податковим повідомленням-рішенням як таким та подання позову про його скасування позивач зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору. При цьому, як вбачається з даної постанови Верховного Суду, судовий збір обраховувався за кожне податкове повідомлення-рішення окремо.
З наведеного слідує, що кожне з цих рішень має конкретно визначений розмір грошового зобов'язання, а тому при їх оскарженні у судовому порядку судовий збір розраховувався із встановленої діючим законодавством ставки окремо за кожне рішення, виходячи з наступного:
1) податкове повідомлення-рішення №341421-5005-1716 від 28.12.2019 р. на суму 10065,22 грн - 1211,20 грн;
2) податкове повідомлення-рішення №32993-5005-1716 від 31.03.2020 р. на суму 10065,22 грн - 1211,20 грн;
3) податкове повідомлення-рішення №459065-2405-1712 від 28.07.2021 р. на суму 10065,22 грн - 1211,20 грн.;
4) податкове повідомлення-рішення №5078-2405-1712 від 10.03.2022 р. на суму 27886,91 грн - 1211,20 грн.;
5) податкове повідомлення-рішення №42427-2407-1712 від 13.04.2023 р. на суму 32069,94 грн - 1211,20 грн.;
6) податкове повідомлення-рішення №54237-2407-1712-UА56060470000086729 від 20.04.2024 р. на суму 33705,51 грн - 1211,20 грн.;
7) про визнання протиправними дій по нарахуванню в інтегрованій картці платника податків пені з орендної плати з фізичних осіб 11556,53 та зобов'язання анулювати її - 1211,20 грн.
Таким чином, за заявлені позивачем позовні вимоги майнового характеру повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 8478,40 грн.
На підтвердження сплати судового збору позивачем до матеріалів справи долучено квитанції №0.0.3791388896 від 29.07.2024 року про сплату судового збору на суму 1211,20 грн.
З урахуванням викладеного, судовий збір за подання позовної заяви у цій справі сплачено не в повному обсязі.
Позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 7267,20 грн.
За правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Згідно з позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч.2 ст.122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як свідчить зміст позову, предметом оскарження в даній справі є податкові повідомлення-рішення №341421-5005-1716 від 28.12.2019 р., №32993-5005-1716 від 31.03.2020 р., №459065-2405-1712 від 28.07.2021, №5078-2405-1712 від 10.03.2022 р., №42427-2407-1712 від 13.04.2023.
Твердження позивача, наведені у заяві, про те, що вона дізналася про оскаржувані податкові-повідомлення лише після звернення до податкового органу суд оцінює критично, позаяк таке звернення не зупиняє строки оскарження податкових повідомлень-рішень.
Також суд зауважує, що дане звернення свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Жодних обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, позивачем не вказано і доказів на їх підтвердження в матеріалах справи відсутні.
Зазначені позивачем у заяві підстави дотримання строків звернення до адміністративного суду з позовом, суд вважає необґрунтованими, а відтак позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.
До суду з даним позовом позивач звернувся 24.07.2024, про що свідчить відбиток на поштовому конверті, в якому скеровано позов до суду, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, визначеного ст.122 КАС України.
За приписами частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- доказів сплати суми судового збору у розмірі 7267,20 грн. (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/).
- заяви про поновлення строків звернення до суду з позовом із зазначенням поважності причин такого пропуску.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя С.М. Дуляницька