01 серпня 2024 року м. Рівне №460/22420/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій
В провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дзіся Андрія Романовича задоволено, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 460/22420/23 - скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Позивач подав до суду заяву у порядку статті 383 КАС України, у якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання судового рішення в частині обчислення розміру пенсії позивача із застосуванням "двоскладової формули" розрахунку, у зв'язку з чим постановити окрему ухвалу.
До суду надійшли письмові пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в яких зазначено, що у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №460/22420/23 відсутнє зобов'язання здійснити перерахунок доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII в редакції, чинній до 01.10.2017. Розмір пенсійної виплати позивача до виконання судового рішення станом на 08.08.2023 становив 18093,04 грн, а після здійснення перерахунку на виконання рішення суду склав 2760,00 грн. Відповідач вказує, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 383 КАС України суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №460/22420/23, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дзіся Андрія Романовича задоволено, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 460/22420/23- скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ 21084076) здійснити з 08.08.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, з урахуванням проведених платежів.
Листом від 10.07.2024 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило позивача, що здійснило обрахунок пенсії, однак у результаті виконання рішення суду розмір пенсії зменшується.
Водночас, суд враховує, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 встановлено, що на час звернення позивача до пенсійного органу з відповідною щодо перерахунку та пенсії з урахуванням збільшення її на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років (08.08.2023) Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ було внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України, такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII.
Як свідчать матеріали справи, пенсія позивачу призначена до внесення змін до закону (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін. Оскільки пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова.
Суд у постанові від 02.07.2024 дійшов висновку, що на позивач розповсюджується дія ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отже, перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Більше того, за змістом ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Жодних доказів, що позивач звертався до пенсійного органу чи в судовому порядку з проханням здійснювати розрахунок його із застосуванням «двоскладової формули» відповідно до положень ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Таким чином, у разі здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача на умовах, визначених ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він фактично застосовує до спірних правовідносин положення Закону №2148-VIII та нову редакцію ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які на них не поширюються, та порушує право позивача на пільгове обчислення розміру пенсії, оскільки після такого перерахунку розмір пенсії зменшується, а не збільшується.
Суд наголошує, що за правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлено, що сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про порушення з боку відповідача норм чинного законодавства при виконанні рішення суду, а тому у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.
Керуючись статтями 248, 249, 256, 294, 295, 383 КАС України, суд
Заяву про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання судового рішення у справі №460/22420/23 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №460/22420/23 щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 з 08.08.2023 без урахування положень ч.2 ст.56 Закони України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.
Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 01 серпня 2024 року.
Суддя Олег ГРЕСЬКО