Справа № 420/15470/24
05 серпня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Радчука А.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості по податку на орендну плату за землю з фізичних осіб на суму 31 367 грн. 66 коп. на бюджетний рахунок UA138999980334149815000015624, отримувач ГУК в Одеській області/Любашівська селищна ТГ/18010900, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідач - ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області за основним місцем обліку.
Як вказує позивач, станом на дату подачі позову, відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом становить 31 367 грн. 66 коп., а саме:
Заборгованість по орендній платі за землю з фізичних осіб, виникла в результаті:
Нарахування по податковому повідомленню-рішенню №1738693-2413-1504 від 23.09.2022 року в сумі 14 589,96 грн.;
Нарахування по податковому повідомленню-рішенню №1879979-2411-1504 від 27.04.2023 року в сумі 16 777,70 грн.
В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №562-55 від 02.10.2018 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.
Проте, відповідачем наявну заборгованість не погашено, що стало підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом в порядку п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України.
27.05.2024 року судом було направлено запит щодо доступу до персональних даних на адресу Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області для підтвердження місця реєстрації відповідача.
04.06.2024 року до суду надійшла відповідь з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області про те, що ОСОБА_1 , з 25.09.2001 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що збігається з даними реєстрації відповідача, зазначеними у позові.
Ухвалою судді від 05.06.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу на його поштову адресу, та відповідно до даних з Трекінг відправлень - Укрпошта, поштове відправлення № 06002709173002 вручено особисто 22.06.2024 року.
Таким чином, відповідач належним чином та своєчасно повідомлений про встановлений ухвалою суду від 05.06.2024 року строк для подання відзиву на позовну заяву, проте станом на момент розгляду справи відзив на адміністративний позов до суду не надходив.
Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно розрахунку виникнення податкового боргу платника податків відповідач - ОСОБА_1 станом на 19.04.2024 року має заборгованість за платежем 18010900 “Орендна плата за землю з фізичних осіб” у розмірі 31 367,66 грн., що підтверджується даними інтегрованої картки платника податків.
Податковий борг, який заявлений до стягнення позивачем, виник за відповідачем, як за фізичною особою.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість з орендної плати за землю з фізичних осіб виникла на підставі нарахування з податкових повідомлень-рішень:
№1738693-2413-1504 від 23.09.2022 року в сумі 14 589,96 грн.;
№1879979-2411-1504 від 27.04.2023 року в сумі 16 777,70 грн..
До суду надано корінці вищезазначених податкових повідомлень-рішень з рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідачем не надано до суду та матеріали справи не містять доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному та/або судовому порядку.
У зв'язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №562-55 від 02.10.2018 року, яка вручена під розпис відповідачу ОСОБА_1 08.10.2018 року.
Доказів оскарження вказаної вимоги матеріали справи не містять.
При цьому, матеріали справи не містять й доказів погашення вказаної заборгованості.
Враховуючи те, що вищезазначена сума боргу перед бюджетом самостійно не сплачена, позивач вважає, що виникли правові підстави для звернення до суду щодо стягнення податкового боргу в сумі 18 737,28 грн.
Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Відповідно до ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України).
Як визначено п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Так, відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України).
Як встановлено судом, відповідач визначену йому контролюючим органом згідно повідомлень-рішень №1738693-2413-1504 від 23.09.2022 року, №1879979-2411-1504 від 27.04.2023 року суму податкового зобов'язання за платежем 18010900 “Орендна плата з фізичних осіб” у повному обсязі не сплатив.
За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом відповідачу доводилась до відома під розпис податкова вимога форми “Ф” № 562-55 від 02.10.2018 року на суму 1203,97 грн. Оскільки податковий борг не був погашений, податкова вимога додатково не надсилалась.
Податкова вимога була вручена позивачу під розпис 08.10.2024 року, проте сума податкового боргу не сплачена.
Станом на час розгляду справи доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або її виконання відповідачем суду не надано.
Згідно вимог пп. 20.1.18, пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
У відповідності з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.1).
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
У відповідності з п. 95.1, п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Судом встановлено, що позивачем додержані вищенаведені вимоги Податкового кодексу України.
Згідно з п. 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено існування за відповідачем податкового боргу у розмірі 31 367 грн. 66 коп., доказів самостійної його сплати відповідачем до суду не надано, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється. Інші судові витрати не заявлені.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 159, 162, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості по податку на орендну плату за землю з фізичних осіб на суму 31 367 (тридцять одна тисяча триста шістдесят сім) грн. 66 коп. на бюджетний рахунок UA138999980334149815000015624, отримувач ГУК в Одеській області/Любашівська селищна ТГ/18010900, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А.Радчук