Справа № 420/15578/24
05 серпня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40108735) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, у якій позивач просить суд:
визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 заступнику начальника управління поліції з превентивної діяльності Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області до його календарної вислуги років та до стажу служби;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 заступнику начальника управління поліції з превентивної діяльності Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 06.12.2004 року по 29.08.2005 року; з 29.08.2005 року по 05.01.2007 року, з 05.01.2007 по 26.07.2011 - у загальній кількості 03 роки 03 місяці 25 днів у пільговому обчисленні.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 20 серпня 2004 року по 30 жовтня 2016 року. Календарна вислуга в органах внутрішніх справ складає 14 років 01 місяць 09 днів. Пільгова вислуга років (без урахування календарної) складає - 03 роки 03 місяці 5 днів. Відповідно до довідки Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 15.03.2024 року № 1701/14-2024 (копію додаємо оригінал наявний у адвоката позивача), з 31.10.2016 ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції (на різних посадах).
Згідно з Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 362 о/с від 29.04.2024 року ОСОБА_1 переведений для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 01.05.2024 року та проходить службу у Відділі поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області на посаді старшого дільничного офіцера поліції.
11 квітня 2024 року адвокат Компанієць М. М. засобами електронного зв'язку надіслав до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області заяву №01/11-04-2024, в якій просив зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчислення та становить 03 роки 03 місяці 25 днів.
Листом № К-611/05/142024 від 22.04.2024 року Головним управління Національної поліції в Миколаївській області фактично відмовлено позивачу в задоволенні його заяви.
Вважаючи протиправною таку відмову Головного управління Національної поліції в Миколаївській області позивач звернувся до суду з даним позовом. Обґрунтовуючи наявність у позивача права на зарахування пільгової вислуги років до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, останній посилається на п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та підпункт «в» п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 року №393.
Ухвалою суду від 27.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.
06.06.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву відповідач щодо задоволення позову заперечує та зазначає, що положення пунктів 1, 3 Постанови № 393 не регулюють питання, передбачені частиною другої статті 78 Закону № 580-VIII щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Постанова № 393 не є нормативним актом в розумінні частини четвертої статті 78 Закону № 580-VIII, який визначає правила обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки під час проходження служби в поліції, оскільки вона прийнята на виконання Закону № 2262-XII, а її положення визначають виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення.
Таким чином, на думку Управління, позивач дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною відмови відповідача у зарахуванні пільгової вислуги років до його календарної вислуги років, оскільки питання призначення пенсії позивачу вирішуватиметься під час його звільнення зі служби в поліції та призначення пенсії, тобто вказане є передчасним.
В свої доводах відповідач посилається на позицію викладену у Постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року по справі № 320/12166/20 та вказує, що враховуючи те, що позивач проходить службу в поліції, а також зважаючи на те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу, зобов'язання Головного управління Національної поліції в Миколаївській області зарахувати позивачу до календарної вислуги, яка дає право на пенсію вислугу років в пільговому обчисленні, має передчасний характер.
З підстав викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
19.06.2024 року представником позивача до суду подано клопотання на підтвердження понесених позивачем судових витрат.
15.07.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої прохальна частина позову викладена в наступній редакції:
визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 заступнику начальника управління поліції з превентивної діяльності Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 заступнику начальника управління поліції з превентивної діяльності Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії та до стажу служби в поліції вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 06.12.2004 року по 29.08.2005 року; з 29.08.2005 року по 05.01.2007 року, з 05.01.2007 по 26.07.2011 - у загальній кількості 03 роки 03 місяці 25 днів у пільговому обчисленні.
Ухвалою суду від 05.08.2024 року заяву представника позивача про зміну предмету позову повернуто заявнику без розгляду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ з 20.08.2004 року по 30.10.2016 року, що підтверджується листом та довідкою Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 15 березня 2024 року №9/38/аз.
З листа та довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 15 березня 2024 року №9/38/аз також вбачається, що наказом Головного управління МВС України в Одеській області від 04.11.2015 № 1329 о/с згідно з пунктом 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та п. 64 „г” (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, позивач звільнений у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), 06 листопада 2015 року.
Наказом ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області від 08.08.2023 № 8 о/с скасований пункт наказу ГУМВС України в Одеській області № 1329 о/с ГУМВС України в Одеській області в частині звільнення.
30.10.2016 на підставі наказу ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області від 08.08.2023 № 9 о/с звільнений зі служби у запас Збройних Сил України за ст.64 п. V (за скороченням штатів) ГУМВС України в Одеській області 13.03.2024 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі № 420/24267/23, постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі № 420/24267/23 та наказу від 13.03.2024 № 2 о/с внесено зміни до наказу ГУМВС України в Одеській області від 08.08.2023 № 9 о/с зокрема слова та цифри «за пунктом 64 “г” (через скорочення штатів)» замінено словами та цифрами «за пунктом 64 “з” (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації)».
Календарна вислуга в органах внутрішніх справ складає 14 років 01 місяць 09 днів:
1) служба в органах внутрішніх справ - 12 років 02 місяці 10 днів;
2) час навчання - 01 рік 10 місяців 29 днів.
Пільгова вислуга років (без урахування календарної) складає - 03 роки 03 місяці 5 днів.
До вислуги на пільгових умовах зараховуються наступні періоди:
- 06.12.2004 - 29.08.2005 - оперуповноважений Державної служби боротьби з економічною злочинністю Овідіопольського районного відділу Управління МВС України в Одеській області (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби на підставі Постанова КМ України № 393-92 та наказу МВС України від 20 липня 2006 року № 722);
- 29.08.2005 - 05.01.2007 - дільничний інспектор міліції відділення дільничних інспекторів міліції Овідіопольського районного відділу управління МВС України в Одеській області (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби на підставі Постанова КМ України № 393-92 та наказу МВС України від 29 травня 2008 року № 250).;
- 05.01.2007 - 26.07.2011 - дільничний інспектор міліції Великодолинського селищного відділення міліції Овідіопольського районного відділу Головного управління МВС України в Одеській області (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби на підставі Постанова КМ України № 393-92 та наказу МВС України від 29 травня 2008 року № 250).
З довідки Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 15.03.2024 року № 1701/14-2024 вбачається, що з 31.10.2016 по теперішній час ОСОБА_1 , проходить службу в Національній поліції України на різних посадах.
Відповідно до витягу з Наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 362 о/с від 29.04.2024 року, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 переведений для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 01.05.2024 року.
Представником позивача було направлено на адресу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області заяву від 11.04.2024 року за вих.. № 01/11-04-2024 з проханням зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчислення яка становить 03 роки 03 місяці 25 днів.
На заяву представника позивача від 11.04.2024 року ГУНП в Миколаївській області листом від 22.04.2024 року за № К-611/05/14-2024 надано відповідь, якою повідомлено про відсутність підстав для зарахування наявної вислуги у пільговому обчислені до календарної вислуги років ОСОБА_1 .
В листі також зазначено, що згідно статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (зі змінами і доповненнями) порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. В теперішній час пільгове обчислення вислуги років здійснюється відповідно до постанови КМУ від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», згідно якої до вислуги років для призначення пенсій, певні періоди зараховуються у пільговому обчисленні.
Листом від 22.04.2024 року позивачу повідомлено, що зарахування пільгової вислуги років в календарну для отримання працівником права на призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» чинним законодавством не передбачено. Наголошено, що пільгова вислуга років зараховується працівнику, який має необхідну календарну вислугу років для призначення пенсії і впливає лише на розмір пенсії згідно п. «а» ст. 13 вищевказаного Закону.
Не погоджуючись з відмовою ГУНП в Миколаївській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частиною першою статті 60 Закону № 580-VIII передбачено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 10 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський: 1) забезпечується належними умовами для виконання покладених на нього службових обов'язків; 2) отримує в органах поліції в установленому порядку інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, та матеріали, необхідні для належного виконання покладених на нього обов'язків; 3) користується повноваженнями, передбаченими цим Законом, незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу; 4) своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України; 5) у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства; 6) захищає свої права, свободи та законні інтереси всіма способами, що передбачені законом; 7) під час виконання поліцейських повноважень користується безоплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом. Поліцейські, які виконують повноваження поліції на транспортних засобах, крім того, мають право на безоплатний проїзд у поїздах, на річкових і морських суднах. Під час службових відряджень поліцейські мають право на позачергове придбання квитків на всі види транспорту і розміщення в готелях при пред'явленні службового посвідчення та посвідчення про відрядження; 8) може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов'язків та своїх професійних, особистих якостей.
Відповідно ч. 2 ст.78 Закону №580 до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Згідно з положеннями ст.102 Закону №580 пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262).
Відповідно до пункту «б» статті 1-2 Закону №2262 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж, з статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
При цьому статтею 17 Закону №2262 передбачено, що Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 року №393 (далі - Постанова №393), яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Як вбачається з преамбули Постанови №393, вона прийнята відповідно до Закону №2262.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються служби в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Між тим, згідно преамбули Закону № 2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Пунктом 3 Порядку №393 передбачено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах спеціальні періоди служби.
Як було встановлено судом з довідки від 15.03.2024 року № 9-38/аз, у позивача наявна пільгова вислуга років (без урахування календарної вислуги), яка складає - 03 роки 03 місяці 25 днів (до набрання чинності постанови КМУ №780 від 20.07.2011 року).
Між тим, аналіз зазначених норм дає змогу дійти до логічного висновку, що призначенню пенсії та врахуванню пільгового стажу передує звільнення зі служби. При цьому, з довідки Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 15.03.2024 року № 1701/14-2024 вбачається, що з 31.10.2016 по теперішній час ОСОБА_1 , проходить службу в Національній поліції України.
З урахуванням того, що позивач на момент пред'явлення позову проходить службу в поліції, а також зважаючи на те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу, зобов'язання Головного управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити зарахування ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, має передчасний характер та суперечить процедурі та визначеному у застосованих нормативних актах обставинам та часу їх застосування.
Суд погоджується з твердженням відповідача, що Постанова № 393 не є нормативним актом в розумінні частини четвертої статті 78 Закону № 580-VIII, який визначає правила обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки під час проходження служби в поліції, оскільки вона прийнята на виконання Закону № 2262-XII, а її положення визначають виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення.
Отже, питання призначення пенсії позивачу вирішуватиметься під час його звільнення зі служби в поліції та призначення пенсії.
На даний час, відсутні підстави вважати, що при звільнення позивача зі служби в поліції та обчисленні його стажу для призначення пенсії за вислугу років відповідачем буде відмовлено йому у зарахуванні пільгового стажу для її призначення.
В контексті зазначеного суд наголошує, що адміністративне судочинство спрямоване на захист уже порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень рішення, вчиненню ним дій чи допущенням бездіяльності порушуються права позивача. Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії чи утриматись від вчинення певних дій, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року по справі № 320/12166/20.
Враховуючи зазначені обставини, вимога позивача про зарахування до загального стажу пільгових періодів роботи є передчасною, оскільки відповідна процедура здійснюється для призначення пенсії та їй передує звільнення зі служби.
Аналогічна правова позиція щодо передчасності вимог про зарахування пільгової вислуги років до календарної до звільнення особи зі служби з органів внутрішніх справ викладена в постанові Верховного Суду від 22.02.2023 року у справі №320/12166/20.
Також суд звертає увагу на те, лист від 22.04.2024 року за вих. № К-611/05/14-2024 є по своїй суті роз'ясненням щодо підстав та моменту виникнення у позивача права на включення цієї вислуги років на пільгових умовах до календарної вислуги. За змістом цього листа відповідач не заперечує наявності у позивача вислуги років у пільговому обчисленні та не відмовляє у її зарахуванні в календарну вислугу під час звільнення позивача зі служби в поліції на пенсію, а отже лист, з яким висловлює незгоду позивач, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яким відмовлено у вирішенні цього питання.
Тотожних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28.02.2023 року у справі №260/7359/21.
Суд приймає посилання позивача на висновки Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 року у справі №480/4241/18 як такі, що не підлягають застосуванню в даній адміністративній справі з огляду на їх нерелевантність спірним правовідносинам, оскільки у вказаній справі позивачем оскаржуються дії пенсійного фонду щодо пільгового зарахування окремих видів служби при призначенні пенсії, тобто після звільнення з органів внутрішніх справ. Спір у справі № 480/4241/18 відбувається між органом Пенсійного Фонду та звільненим працівником, який має право на пенсію. Натомість в даному випадку спір виник стосовно прав особи що проходить службу і не має права на пенсію, а отже і не може в даному випадку застосовуватись Закон № 2262-ХІІ.
Крім зазначеного, суд також приймає до уваги, що ОСОБА_1 , на момент звернення до суду проходить службу не в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області, в іншій юридичній особі - Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , а відтак і відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи строки розгляду даної справи, визначені ст.258 КАС України, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Радчука А.А. у період з 08.07.2024 року по 02.08.2024 року включно у відпустці, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено 05 серпня 2024 року (перший робочий день).
Керуючись ст.ст. 2, 4-9, 72, 74-78, 90, 139, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40108735) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.