05 серпня 2024 рокусправа № 380/12564/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартинюк Віталій Ярославович, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головногно управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасування рішення від 19 березня 2024 року №913070805208 про відмову у переході на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу»;
зобов'язати перевести на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, зарахувавши до стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців період роботи на посадах в Львівському науково-дослідному радіотехнічному інституті з 10.09.1981 по 16.06.1995 та перерахувати пенсію на підставі Довідок №170/7.4-22/37 від 26.10.2022 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №169/7.4-22/37 від 22.10.2022 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби з дня звернення із заявою від 27.10.2022.
Позовні вимоги позивачем обґрунтовані тим, що на виконання рішення суду від 09.11.2023 року органом Пенсійного фонду України повторно розглянуло заяву позивача про перехід на пенсію за вислугу років, врахувавши стаж роботи на посадах державної служби 18 років 06 місяців 29 днів, проте повторно відмовив у перерахунку пенсії у зв'язку із відсутністю підстав. В спірному рішенні зазначено, що відповідно до записів трудової книжки у період з 10.09.1981 року по 16.06.1995 року заявниця працювала на посаді інженера-програміста у Львівському науково-дослідному радіотехнічному інституті, а така посада не відноситься до категорії посад державних службовців. Однак, позивач вважає, що стаж її роботи з 10.09.1981 по 16.06.1995 на Львівському науково-дослідному радіотехнічному інституті зараховується до державної служби, оскільки згідно з Переліком державних органів колишніх УРСУ та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи яких на посадах керівних працівників і спеціалістів, зараховується до державної служби, який є додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, до стажу держаної служби зараховується період роботи у Всесоюзних і республіканських промислових об'єднаннях та об'єднаннях, створених на базі головних управлінь міністерств і відомств відповідно до рішення Уряду.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало суду відзив на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у ньому та зазначає, що позивач працювала у період з 10.09.1981 по 16.06.1995 на посаді інженера-програміста у Львівському науководослідному радіотехнічному інституті, яка згідно із ст. 25 Закону № 3723 не відноситься до категорії посад державних службовців. Стверджує, що станом на 01.05.2016, позивач не працювала на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (стаж роботи на посадах державної служби становить 18 років 06 місяців 29 днів - зарахований на виконання рішення суду від 09.11.2023), а відтак при перерахунку її пенсії врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 26.10.2022 № 170/7.4-22/37 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 26.10.2022 № 169/7.4-22/37, підстав немає.
Ухвалою суду від 18.06.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, давши їм оцінку, суд виходив з наступного.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та одержує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 06.02.2014).
З трудової книжки серія НОМЕР_2 від 10.09.1981 року видно, що позивач працювала, зокрема серед іншого: - з 10.09.1981 по 16.06.1995 на посаді інженера, інженера-програміста у Львівському науководослідному радіотехнічному інституті.
З позовної заяви убачається, що позивач зверталась до відповідача із заявою про перехід з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з проханням здійснити перерахунок пенсії на підставі довідок №170/7.4-22/37 від 26.10.2022 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №169/7.4-22/37 від 22.10.2022 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
За принципом екстериторіальності, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 02.11.2022 №913070805208 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, яке було оскаржено в судовому порядку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі №380/9330/23 позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 02.11.2022 №913070805208 про відмову ОСОБА_1 у переході на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.10.2022 про перехід з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ зарахувавши до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців період роботи в митних органах з 19.06.1995 по 31.03.1997, з 01.04.1997 по 17.04.2005, з 18.04.2005 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 30.04.2008, з 01.05.2008 по 16.01.2014 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №380/9330/23 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року в справі №380/9330/23 - без змін.
На виконання вищезазначеного рішення суду органом Пенсійного фонду України розглянувши повторно заяву ОСОБА_1 про перехід з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», за наслідком якої прийнято рішення від 19 березня 2024 року №913070805208 про відмову у переході на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу».
В рішенні зазначено, що у позивача стаж роботи на посадах державної служби становить 18 років 06 місяців 29 днів. Відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку із відсутністю підстав, а саме: відповідно до записів трудової книжки у період з 10.09.1981 року по 16.06.1995 року заявниця працювала на посаді інженера-програміста у Львівському науково-дослідному радіотехнічному інституті, а така посада не відноситься до категорії посад державних службовців.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Змістом спірних правовідносин є рішення органу Пенсійного фонду України від 19 березня 2024 року №913070805208 про відмову у переході на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу».
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (набув чинності 01.05.2016) (далі - Закон № 889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, розділом XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
У той же час для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, а саме вимог щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а.
Суд також зазначає, що стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється згідно із законодавством, яке діяло раніше, і на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені (п. 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII).
Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283), та додатка до нього.
Зі змісту спірного рішення, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» є недостатність стажу державної служби через не зарахування певних періодів роботи позивача до державної служби. Зокрема, відповідач зазначає у даному рішенні, що стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби у позивача становить 18 років 06 місяців 29 днів.
При цьому, пунктом 1 Порядку №283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Абзацом 3 пункту 2 Порядку №283 передбачено, що до стажу держаної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів, державних органів колишніх УРСУ та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком до Порядку обчислення стажу державної служби.
Згідно з Переліком державних органів колишніх УРСУ та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи яких на посадах керівних працівників і спеціалістів, зараховується до державної служби, який є додатком до Порядку обчислення стажу державної служби вищевказаної постанови, до стажу держаної служби зараховується період роботи у Всесоюзних і республіканських промислових об'єднаннях та об'єднаннях, створених на базі головних управлінь міністерств і відомств відповідно до рішення Уряду.
Відповідно до пункту 1 Загального положення про всесоюзне і республіканське промислові обєднання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 02.03.1973, всесоюзні та республіканські промислові об'єднання були єдиним виробничо-господарським комплексом, який складався з промислових підприємств, науково-дослідних, конструкторських, технологічних організацій та інших підприємств та організацій, що підпорядковувалися міністерствам (відомствам).
Відповідно до листа Державного архіву Львівської області від 09.05.2024 №898/01-22 вих. представника позивача, в тому числі, повідомлено, що документи Львівського науководослідного радіо-технічного інституту на зберігання у даний архів не надходили. Однак, згідно історичної довідки, на фонд даного підприємства відповідно до наказу №237 Міністра радіопромисловості СРСР від 22.04.1969 на базі Львівського заводу ім.В.І.Леніна, Львівського конструкторського бюро і філіалу заводу у м.Золочів створено Львівське виробничо-технічне об'єднання ім. В.І.Леніна. На базі Львівського конструкторського бюро наказом Міністра створено Львівський дослідний радіотехнічний інститут ЛВТО ім. В.І.Леніна на самостійному балансі.
Наказом № 49 Міністра радіопромисловості СРСР від 12.02.1976 Львівське виробничо-технічне об'єднання ім. В.І.Леніна перейменовано на Львівське виробниче об'єднання ім.В.І.Леніна. Згідно наказу №896 від 14.10.1991 по об'єднанню Львівське виробниче об'єднання ім. В.1.Леніна перейменовано у Львівське об'єднання радіотехнічної апаратури - ЛОРТА. З липня 1992 об'єднання знаходилось у віданні Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України (лист від 09.05.2024 №898/01-22).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що згідно записів вищенаведеної трудової книжки стаж роботи позивача з 10.09.1981 по 16.06.1995 у Львівському науково-дослідному радіотехнічному інституті зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців з дотриманням сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII.
Крім того, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок № 622).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 01.05.2016 на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах 3 - 5 цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 5 Порядку № 622).
В матеріалах справи наявні довідки за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, а саме: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 26.10.2022 №170/7.4-22/37 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 22.10.2022 №169/7.4-22/37.
Підсумовуючи вищенаведене, суд акцентує увагу на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі 826/4418/14).
Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано належних доказів правомірності відмови позивачу у переході на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу».
Наведене вказує на те, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не було дотримано п.1 і п.3 ч.2 ст.2 КАС України, критеріїв правомірності.
З огляду на викладене, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести позивача на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, зарахувавши до її стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців період роботи на посадах в Львівському науково-дослідному радіотехнічному інституті з 10.09.1981 по 16.06.1995 та перерахувати пенсію на підставі довідок №170/7.4-22/37 від 26.10.2022 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №169/7.4-22/37 від 22.10.2022 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби з дня звернення із заявою від 27.10.2022, є похідними від першої позовної вимоги, а тому також підлягають до задоволення.
Відтак, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, то такі не підлягають стягненню.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19 березня 2024 року №913070805208 про відмову ОСОБА_1 у переході на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) перевести ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, зарахувавши до стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців період роботи на посадах в Львівському науково-дослідному радіотехнічному інституті з 10.09.1981 по 16.06.1995 та перерахувати пенсію на підставі Довідок №170/7.4-22/37 від 26.10.2022 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №169/7.4-22/37 від 22.10.2022 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, з дня звернення із заявою від 27.10.2022.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович