12 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4030/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802; адреса: вул. Соборна, 7-а, м. Кропивницький, 25006)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії.
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті пенсії з 01 травня 2024 року без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ 20632802) здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_2 з 01 травня 2024 року без обмеження максимальним розміром у сумі та виплачувати в сумі -28431,17 грн.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивачу проведено перерахунок пенсії з 01 травня 2024 року на підставі рішення суду, однак при перерахунку пенсії ГУ ПФУ в Кіровоградській області обмежило виплату пенсію максимальним розміром. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з позовною заявою до суду.
Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що на підставі оновленої довідки ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснено перерахунок пенсії, призначеної позивачу за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Оскільки положення Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" , які діяли на момент виникнення права на призначення пенсії та продовжують діяти на час подання позовної заяви, рішенням Конституційного Суду України неконституційними не визнавались, а тому зазначені норми Закону підлягають застосуванню при визначенні максимального розміру пенсій позивача. Також, зазначено, що з квітня 2021 року Управління позбавлене функцій фінансування виплат пенсій, а фінансування зазначених виплат здійснюється централізовано - Пенсійним фондом України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФ України в Кіровоградській області, отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.
Рішенням суду від 07 листопада 2023 року у справі № 340/7725/23 адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження з 01.03.2023 року максимального розміру пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 пенсію, перераховану з метою її індексації з 01.03.2023 року, без обмеження її максимального розміру..
Пенсію позивачу перераховано на підставі рішення суду з 01 квітня 2024 року, однак обмежено максимальним розміром - 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважає обмеження розміру його пенсії протиправним, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Законом від 09.04.1992 № 2262-XII.
Так, Закон від 09.04.1992 № 2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
У частині сьомій статті 43 Закону від 09.04.1992 року № 2262-XII визначається максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Суд враховує, що положення Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, доповнено згідно із Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI.
Водночас, зазначені положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року.
Так, згідно з пуктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, зокрема, частина сьома статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, всі подальші зміни, внесені до вказаної норми є нереалізованими.
У зв'язку із чим, протягом 2019 року статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про обмеження пенсії максимальним розміром.
Суд зазначає, що внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI (у тому числі із змінами і доповненнями) до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17.
При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на чинність положень Закону України від 08.07.2011 року №3668-VI, враховуючи те, що вказаний нормативний акт визначає загальні правила щодо заходів реформування пенсійної системи, а отже їх чинність не спростовує неконституційність норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII з 20.12.2016 року на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016.
Отже, оскільки обмеження пенсії позивача максимальним розміром не ґрунтується на законі, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Заперечення викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву не спростовують висновків суду у спірних правовідносинах.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 15.04.2019 року у справі №127/4270/17.
Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 1211,20 грн) належить розподілити відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802; адреса: вул. Соборна, 7-а, м. Кропивницький, 25006) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01 травня 2024 року без обмеження максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_1 з 01 травня 2024 року без обмеження максимальним розміром.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211, 20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802)
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК