02 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/9743/24
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, які призвели до включення виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира від 05.01.2024 року по справі №295/11918/23 замість першої до третьої черги погашення заборгованості;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області змінити чергу погашення заборгованості за судовим рішенням, яке набрало законної сили, та виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомира від 05.01.2024 року по справі №295/11918/23 замість третьої включити до першої черги погашення заборгованості.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначає, що рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 05.01.2024 року по справі №295/11918/23 стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь Позивача в порядку спадкування не отримані ОСОБА_2 167 190,00 грн. доплати до пенсії, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З метою примусового виконання вказаного судового рішення Позивач звернулася до Відповідача про стягнення вказаних коштів за рахунок бюджетних коштів.
Листом від 21.02.2024 року Відповідач повідомив Позивача, що вказані кошти будуть виплачені відповідно до третьої черги погашення заборгованості. Такі дії Відповідача Позивач вважає протиправними.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, направило до суду відзив на позов, в якому заперечується проти задоволення позову. Зазначається, що виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомира від 05.01.2024 року по справі №295/11918/23 про безспірне списання коштів в сумі 167 190,00 грн. на користь Позивача правомірно віднесено до третьої черги. На думку Відповідача, не для Позивача соціальними виплатами, а майном, яке ввійшло до складу спадкового майна.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що Позивач 24.01.2024 року надіслала до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, Відповідача у справі, виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомира від 05.01.2024 року по справі №295/11918/23 про безспірне списання коштів в сумі 167 190,00 грн. на його користь.
Листом від 21.02.2024 року Відповідач повідомив Позивача про відсутність можливості безспірного списання коштів державного бюджету з рахунків Відповідача та включення вказаного виконавчого листа до третьої черги погашення заборгованості.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач листом від 25.03.2024 року звернувся до Відповідача з вимогою зміни черговості погашення заборгованості за вказаним виконавчим листом з третьої черги на першу.
Листом від 10.04.2024 року Відповідач повідомив Позивача про відсутність підстав для такої зміни черговості погашення заборгованості за вказаним виконавчим листом з третьої черги на першу.
Суть спірних відносин між сторонами в даній справі зведена виключно до черговості погашення заборгованості за виконавчим листом Богунського районного суду міста Житомира від 05.01.2024 року по справі №295/11918/23 про безспірне списання коштів в сумі 167 190,00 грн.
Вказані спірні відносини між сторонами щодо особливостей виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", в тому числі щодо визначення черговості погашення заборгованості за виконавчими документами, врегульовані правовими нормами Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 5 червня 2012 року № 4901-VI (надалі - Закон № 4901-VI), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Безспірно, за приписами ст.2 цього Закону № 4901-VI Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, окрім інших, державний орган.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ст.3 цього Закону № 4901-VI).
Як зазначено в п.3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4901-VI, виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.
Заборгованість погашається в такій черговості:
у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами;
у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до доводів Позивача, наведених у позові, згідно рішення Богунського районного суду міста Житомира від 22.11.2023 року по справі №295/11918/23 з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області підлягають стягненню пенсійні виплати в розмірі 167 190,00 грн., які на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 року у справі 240/17716/20 були нараховані ОСОБА_2 , але не виплачені по причині її смерті.
Позивач вважає, що вказані кошти є пенсійними виплатами, а тому така заборгованість підлягає погашенню у першу чергу .
Такі доводи Позивача ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
Як зазначено в ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За приписами статті 52 цього ж Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч.2 ст.52 Закону).
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини (ч.3 ст.52 Закону).
Аналогічно в ст.91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зазначено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" пенсійна виплата - це також грошова виплата учасникові недержавного пенсійного забезпечення або його спадкоємцям, що здійснюється за рахунок накопичених у недержавному пенсійному фонді та облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку грошових коштів у випадках, передбачених цим Законом.
Судом встановлено та визнається сторонами, що спірні кошти в розмірі 167 190,00 грн. є доплатою до пенсії ОСОБА_2 , передбачені статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які були нараховані на виконання судового рішення, але не виплачені по причині її смерті.
Згідно рішення Богунського районного суду міста Житомира від 22.11.2023 року по справі №295/11918/23 право на стягнення вказаних коштів з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Позивач набув в порядку спадкування, про що прямо зазначено в даному судовому рішенні.
Суд вважає, що Відповідачем помилково ототожнено набуття Позивачем права на виплату таких коштів в порядку спадкування із втратою таких коштів статусу пенсійних виплат, погашення заборгованості з яких здійснюються за рахунок бюджетних коштів, із спадковим майном.
Правовідносини щодо правового механізму набуття майна в порядку спадкування та правовідносини щодо погашення заборгованості з виплати певних бюджетних коштів не є тотожними, а різними за статусом, порядком врегулювання.
Відповідач не врахував, що в розумінні вимог статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Тобто, спірні кошти в розмірі 197 236,03 грн. є спадковим майном виключно у відносинах Позивача з ОСОБА_2 як спадкодавцем.
Спірні кошти в розмірі 167 190,00 грн. у відносинах Позивача з Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області не мають статусу спадкового майна, так як Позивач вказані кошти не успадковує ні від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ні від Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області.
Суд зазначає, що інститут спадкування спадкодавцями визначає виключно фізичних осіб, а тому юридичні особи, в тому числі вказані суб'єкти владних повноважень, не можуть набувати статусу спадкодавців і відповідно між ними та Позивачем не можуть виникати відносини щодо набуття та передачі майна, в тому числі грошових коштів, в порядку спадкування.
Спірні кошти в розмірі 167 190,00 грн. виключно мають статус бюджетних виплат у вигляді доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому заборгованість з їх вплати підлягає погашенню в першу чергу у відповідності до положень п.3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4901-VI та не залежно від статусу особи стягувача за виконавчим документом, що набула право на їх отримання за рахунок бюджетних коштів.
Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Порушене право Позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, які призвели до включення виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира від 05.01.2024 року по справі №295/11918/23 замість першої до третьої черги погашення заборгованості та зобов'язання Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області змінити чергу погашення заборгованості за судовим рішенням, яке набрало законної сили, та виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомиравід 05.01.2024 року по справі №295/11918/23 замість третьої включити до першої черги погашення заборгованості.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових втрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області вул. Новий Бульвар, 5, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область, 10014, код ЄДРПОУ: 37976485) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, які призвели до включення виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира від 05.01.2024 року по справі №295/11918/23 замість першої до третьої черги погашення заборгованості.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області змінити чергу погашення заборгованості за судовим рішенням, яке набрало законної сили, та виконавчим листом Богунського районного суду міста Житомира від 05.01.2024 року по справі №295/11918/23 і замість третьої включити до першої черги погашення заборгованості.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк