Справа № 758/9597/24
02 серпня 2024 року м.Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024100070001758, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , поданим в рамках кримінального провадження, внесеного 31 липня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100070001758 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що у невстановлений слідством час та у невстановленому слідством місці у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на збут особливо небезпечної психотропної речовини, ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбав з метою подальшого збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку залишив зберігати при собі з метою подальшого збуту, третім особам до 31.07.2024.
У подальшому, 31.07.2024 о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 перебував в лісопарковій зоні за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснював збут психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP третім особам, шляхом розкладання закладок з подальшим їх фотографуванням та фіксацією геолокації. В момент здійснення ОСОБА_5 чергового фотоспалаху такі незаконні дії були виявлені працівниками поліції, які спробували затримати останнього, однак при появі співробітників поліції ОСОБА_5 почав втікати з місця вчинення кримінального правопорушення, при цьому викинувши зіп-пакет, всередині якого знаходилось 13 згортків з кристалічною речовиною білого кольору.
О 21 год. 50 хв. 31 липня 2024 року ОСОБА_5 затриманий працівниками поліції. Після чого, 01.08.2024 в період часу з 01 годині 55 хвилин по 02 годину 24 хвилин, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , виявлено та вилучено один згорток з кристалічною речовиною білого кольору, яку останній зберігав з метою подальшого збуту.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-24/44110-НЗПРАП від 01.08.2024, надана на дослідження кристалоподібна речовина містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовинах становить 0,343 г. PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000, № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Списком №2 наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу № 280 від 15.05.2015 Міністерства охорони здоров'я України, «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188» встановлено, що до 0,15 г PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), є невеликим розміром, від 1,5 г до 15,0 г, є великим розміром, 20,0 г і більше, є особливо великим розміром.
За вказаним фактом 31 липня 2024 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100070001758 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
З урахуванням встановлених даних ОСОБА_5 01 серпня 2024 року повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, з метою збуту, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини.
Причетність ОСОБА_5 до вчиненого кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 01.08.2024; протоколом огляду місця події від 01.08.2024; протоколом допиту свідка від 01.08.2024; протоколом допиту свідка від 01.08.2024; висновком експерта № СЕ-19/111-24/44110-НЗПРАП від 01.08.2024; іншими матеріалами у їх сукупності.
Слідчий вказує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду на це вказує те, що, ОСОБА_5 усвідомлюючи невідворотність реального покарання у вигляді позбавлення волі, за вчинення кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється, вживатиме заходів до уникнення кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду чи залишення меж м. Києва;
може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні у зв'язку з тим, що підозрюваний може чинити тиск на свідків, з метою зміни ними показів з метою уникнення кримінальної відповідальності. Показання осіб мають вирішальне значення для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Вплив на свідків матиме негативні наслідки для досудового розслідування та може перешкодити досягненню мети кримінальної відповідальності;
може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час перевіряються відомості щодо залучення інших осіб до вчинення злочину, які могли сприяти його вчиненню або подальшому переховуванню підозрюваного, а також перевіряються відомості щодо вчинення інших епізодів злочинної діяльності ОСОБА_5 ;
На той факт, що підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення вказує те, що останній раніше судимий 17.11.2022 Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 2 роки. Тобто, будучи раніше судимим, підозрюваний на шлях виправлення не став та продовжує свою злочинну діяльність. Вказане свідчить про низький рівень соціальної відповідальності підозрюваного, а характер вчинених злочинних дій свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі та громадського порядку, до норм закону.
Слідчий вважає, що більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу підозрюваного. Таким чином, орган досудового розслідування має всі підстави вважати, що відсутність обмежень у вільному пересуванні надасть можливість підозрюваному продовжувати вчиняти злочини.
Враховуючи викладене, просить застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з подальшим його утриманням в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів та визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, з підстав у ньому наведених.
В судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання з огляду на необґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 . Захисник, надаючи оцінку особистості підозрюваного, та обставинам вчинення кримінального правопорушення, просив відмовити в задоволенні клопотання або застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання. Також пояснив суду, що не має наміру переховуватися він органу досудового розслідування. Просив не застосовувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, документи надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого, санкцією статті передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
31 липня 2024 року о 21 годині 50 хвилин ОСОБА_5 затримано, про що слідчим СВ Подільського УПГУНП в м. Києві складено відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
01 серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 01.08.2024; протоколом огляду місця події від 01.08.2024; протоколом допиту свідка від 01.08.2024; протоколом допиту свідка від 01.08.2024; висновком експерта № СЕ-19/111-24/44110-НЗПРАП від 01.08.2024; іншими матеріалами у їх сукупності.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Крім того у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалась сторона обвинувачення у клопотанні та позицію захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає наступне.
Так, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про існування ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, який обґрунтований тим, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. У зв'язку з цим останній усвідомлюючи суворість покарання, передбаченого за інкриміноване кримінальне правопорушення, у разі необрання запобіжного заходу матиме реальну можливість змінити місце проживання, переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_5 від слідства та суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка, та дослідження їх судом.
Таким чином ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, перебуваючи на волі, підозрюваний матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
В той же час, посилання прокурора, як на підставу для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає надуманим, оскільки прокурором не надано належного обґрунтування існування такого ризику, а відтак слідством не доведено, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, слідчий суддя зазначає, що підозрюваний є студентом. за місцем його проживання не встановлено фактів ведення останнім аморального способу життя, зловживання спиртними напоями чи будь-якої іншої протиправної поведінки.
Також, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, що вчинений з корисливих мотивів, такі злочинні дії спрямовані на отримання прибутку та на забезпечення свого матеріального становища, крім того, останній не працевлаштований та не вживав заходів для пошуку роботи чи постановлення на облік в центр зайнятості як особа, що шукає роботу, не має заробітку та постійного джерела доходу, що в сукупності може спонукати його до вчинення іншого кримінального правопорушення, та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину та наявність зазначених вище ризиків дають підстави для обрання йому запобіжного заходу.
При цьому, слідчий суддя враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованого органом досудового розслідування корисливого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров'ю населення, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Так, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, особливості події кримінальних правопорушень (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов'язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Запобіжний захід у виді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкування підозрюваного зі свідками у даному кримінальному провадженні, а також відсутність житла у власності.
Слідчий суддя звертає увагу на спосіб вчинення інкримінованого в провину ОСОБА_5 кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, що в цілому свідчить про наявність в даному кримінальному провадженні справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає.
Таким чином, враховуючи доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши матеріали клопотання, оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо), слідчий суддя вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Визначаючи питання щодо розміру застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов'язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
За таких обставин, задля досягнення дієвості кримінального провадження, запобігання існуючим ризикам, недопущення негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, слідчий суддя вважає застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави, - у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на момент обрання запобіжного заходу становив 121120 грн, з покладенням на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024100070001758, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 28 вересня 2024 року, включно.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту фактичного затримання - 31 липня 2024 року о 21 годині 50 хвилин.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: код отримувача - код за ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО - 820172, рахунок отримувача НОМЕР_1 , та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12024100070001758, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2024 року.
Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першим викликом;
2) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
3) не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
Роз'яснити, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного строком на 2 місяці, в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Строк дії ухвали визначити до 28 вересня 2024 року включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.
Повний текст ухвали оголошено 06 серпня 2024 року о 10 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1