Справа №: 465/5988/24
3/465/2815/24
05.08.2024м. Львів
суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Миколаївського району Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД №227729 від 30.07.2024, ОСОБА_1 21 липня 2024 року, близько 22 год. 00 хв. у АДРЕСА_2 , вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_2 (нецензурно лаявся, шарпав за одяг), чим вчинив дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян та вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.
Від захисника ОСОБА_1 , адвоката Торопчина Олексія Дмитровича (свідоцтво серії ЛВ №000145, ордер серії ВС №1300798), в день розгляду справи на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Аргументи сторони захисника зводяться до того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 познайомились онлайн, а 21.07.2024 у них відбулась перша зустріч, яку організовано у орендованій квартирі. Там вони проводили разом час та розпивали спиртні напої. Оскільки квартира не є громадським місцем, провадження підлягає закриттю.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП, про що свідчить його особистий підпис в протоколі, через свого адвоката заявив клопотання до суду про закриття кримінального провадження. Інших клопотань, зокрема про витребування доказів чи виклик свідків не подавав.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи строк притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу у його відсутності та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, до матеріалів додано:
- протокол про адміністративне правопорушення, серії ВАД №227729 від 30.07.2024, зміст якого зазначено вище;
- копію протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.07.2024, який складено о 02 год. 10 хв., відповідно до якого ОСОБА_3 звернулася до ВП ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області, із письмовою заявою про виникнення словесного конфлікту 21.07.2024, близько 22 год. 00 хв. із ОСОБА_1 , який перейшов у шарпанину;
- копію письмових пояснень ОСОБА_2 , у яких вона детально розповіла про обставини виникнення та розгортання конфлікту у квартирі АДРЕСА_3 . Відповідно до змісту письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно познайомились на сайті знайомств «Тіндер», а 21.07.2024, близько 16 год. 00 хв. зустрілися біля під'їзду за адресою: АДРЕСА_2 . Далі разом придбали продукти харчування та алкогольні напої, з якими направились у квартиру АДРЕСА_3 . Після п'яти годин розпивання алкогольних напоїв поведінка ОСОБА_1 почала змінюватися, він почав проявляти агресію, виражатися нецензурною лайкою, на заспокоювання не реагував, зрештою між ними почалася шарпанина. Побоюючись за власне життя ОСОБА_2 вибігла з квартири. Вибігаючи з під'їзду на вулицю, ОСОБА_2 впала та вдарилась. Очевидці здійснили виклик на лінію «102» та «103». Надалі ОСОБА_2 доставлена до лікарні імені святого Луки, куди пізніше прибула слідчо-оперативна група ВП ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області.
Із змісту письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона в цілях припинення протиправних дій нового знайомого щодо себе, від яких потерпала у квартирі АДРЕСА_3 , вибігла в під'їзд, а звідти на вулицю. В матеріалах справи містяться достатньо даних для констатації реальності таких дій ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_4 , проте, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які вказують на їх продовження у під'їзді чи по АДРЕСА_2 .
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно до положень, викладених в ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так положеннями ст. 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, характеризується умислом (прямим або непрямим), а також явною неповагою до моральних засад суспільства.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п.3,4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22.12.2006 № 10, суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.
Тобто, громадське місце є обов'язковою ознакою, яка підлягає доказуванню під час розгляду справи про адміністративні правопорушення. Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
В ч. 1 ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» дається таке визначення терміну «громадське місце» - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна чи відкрита для населення вільно або за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під'їзди будівель і споруд, а також підземні переходи, стадіони, паркінги.
Відповідно до пунктів 35-39 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора 17.08.2023 № 231, до Реєстру включаються відомості про кримінальні правопорушення, вчинені в громадських місцях.
До громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів (п. 36 Положення).
Не вважаються такими, що вчинені у громадських місцях, кримінальні правопорушення, що скоюються протягом тривалого часу (продовжувані кримінальні правопорушення), та кримінальні правопорушення, вчинені у приміщеннях, відведених для проживання (хоча б тимчасово), і тих, які виконують функції житла (власні домоволодіння, квартири, жилі кімнати будівель та приміщень готелів, гуртожитків, санаторіїв, пансіонатів, профілакторіїв, будинків відпочинку, кемпінгів), учинені в місцях загального користування за місцем проживання, на сходах, сходовій клітці, на горищах, у підвалах, ліфтах жилих будинків, учинені на території підприємств, установ та організацій (незалежно від обмеження до них доступу адміністрацією), крім випадків, коли особи, які знаходяться у вказаних місцях, своїми неправомірними діями порушують інтереси сторонніх осіб (наприклад особа, перебуваючи на балконі чи у вікні квартири, викрикує непристойні слова або своїми діями порушує спокій громадян) (п. 37 Положення).
Не вважаються громадськими місцями території залізничних станцій, морських і річкових портів, аеропортів, вантажних районів та дворів, контейнерних площадок, території підприємств, установ та організацій залізничного, морського, річкового та повітряного транспорту, які не пов'язані з обслуговуванням пасажирів та які мають обмежений доступ (п. 38 Положення).
Із загальної кількості кримінальних правопорушень, учинених у громадських місцях, виділяються вуличні. Вулицею вважається відкрита частина території міста чи населеного пункту (крім приміщень та будівель), на якій перебувають громадяни, рухається транспорт і до якої є вільний доступ у будь-яку пору року та час доби. Також вулицею вважається проїжджа частина дороги, у тому числі автомагістралі, тротуари, площі, проспекти, бульвари, набережні, мости, шляхопроводи, естакади, проїзди, зупинки громадського транспорту, парки, сквери, провулки, завулки, двори, за винятком приватних домоволодінь, уключаючи зелені насадження та елементи благоустрою (п. 39 Положення).
Судом встановлено, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався у приміщенні квартири, яка не може вважатися громадським місцем.
Тому суд вважає, що територіальним органом поліції дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, оскільки в його діях відсутні кваліфікаційні ознаки складу зазначеного правопорушення - як вчинення певних дій в громадському місці, і як результат цих дій, порушення особою, громадського порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, ч. 3 ст. 284 КУпАП,-
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Личаківський районний суд м. Львова.
Суддя: Баран О.І.