Справа №463/7317/24
Провадження №1-кс/463/5987/24
про застосування запобіжного заходу
05 серпня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_7 , погоджене прокурором Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Розділ Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
встановив:
слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до підозрюваного ОСОБА_6 строком на 60 діб.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, за обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, яке долучено до матеріалів клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Додатково пояснив, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке належать до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Обгрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України для застосування вказаного виду запобіжного заходу, а саме: є достатні підстави, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки тяжкість вчиненого злочину і покарання за таке, на думку прокурора, вже самі по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_6 є мешканцем Львівської області, частина якої має кордон із Республікою Польща, а тому йому можуть бути відомі місця можливого незаконного перетину кордону, в тому числі через гірську та лісисту місцевість, що прямо вказує на існування в нього обґрунтованого підґрунтя та можливості там переховуватись. Вважає, що підозрюваний може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Може знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Може вчинити інше кримінальне правопорушення, та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, та досягнення мети вчинення злочину. Жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Прокурор зазначив, що неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів пов'язана з вступом в силу Закону України № 2531-IX від 16.08.2022 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану», відповідно до якого під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Крім того, додав, що враховуючи кваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_6 (за ч. 5 ст. 407 КК України), а також дію у державі воєнного стану, і вищевказані зміни до чинного законодавства щодо тримання під вартою у злочинах, передбачених ст.407 КК України, сторона обвинувачення вважає, що у даному випадку застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід неможливо. В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування виключного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не вплине негативно на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, не здійснить підрив авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля. Отже, на думку прокурора, досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом взяття підозрюваного ОСОБА_6 під варту.
Захисник в судовому засіданні проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив в повному обсязі та просив в задоволенні відмовити в повному обсязі з підстав його необґрунтованості та безпідставності.
Підозрюваний підтримав думку захисника та проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до матеріалів клопотання 25.04.2024 до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено кримінальне провадження № 62024140110000502 за ч. 5 ст. 407 КК України.
05.08.2024 ОСОБА_6 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
На виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Зокрема, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності. Зокрема: - заявою військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення від 18.04.2024 №4978вих; - матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_6 , в їх сукупності (рапортами, доповідями витягами з наказів, характеристиками, тощо); - протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , - іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Оцінюючи зазначені слідчим в клопотанні та наведені прокурором в судовому засіданні ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд вважає, що з урахуванням обставин справи в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді до 10 років позбавлення волі. Крім того, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері несення військової служби. Вказані обставини в своїй сукупності підтверджують, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому з урахуванням положень Закону України № 2531-IX від 16.08.2022 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану», покликання представників органу досудового розслідування та органу прокуратури в цій частині, суд вважає обгрунтованими та належно вмотивованими.
Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та час його вчинення (в умовах воєнного стану), а також його спрямування на підрив встановленого порядку несення військової служби, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання слідчого за погодженням з прокурором про застосування до підозрюваного найжорсткішого за своєю суттю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.
Відповідну до абзацу 3 ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цьогокодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його майновий та сімейний стан, стан здоров'я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн. з покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Строк дії запобіжного заходу слід визначити в межах 60 днів починаючи з моменту проголошення ухвали 05.08.2024 року до 03.10.2024 року включно (в межах строків досудового розслідування).
Керуючись статтями 177,178, 182,183,186,194,196,197,395 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Павла Бесаги, погоджене прокурором Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань №19 Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Строк дії ухвали становить 60 днів починаючи з моменту проголошення ухвали 05.08.2024 року до 03.10.2024 року включно (в межах строків досудового розслідування).
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень нуль копійок).
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов'язки:
- прибувати до прокурора, слідчого, в провадженні якого перебуватиме вказане кримінальне провадження, та суду за першим викликом;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В решті клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_14