Справа № 638/14245/24
Провадження № 1-кс/638/2642/24
Іменем України
05 серпня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Харкові клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221070001025 від 31 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
За процесуального Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони слідчим відділом Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221070001025 від 31 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за фактом того, що 30.07.2024 приблизно о 20 годині, на перехресті вул. Пушкінської та пров. Подвірського в м. Ізюм, Харківської області трапилось ДТП за участю автомобіля Suzuki р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 ) та мотоциклу Mustang р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого пасажир мотоциклу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 отримала тілесні ушкодження.
30 липня 2024 року в період часу з 20 години 20 хвилин по 21 годину 15 хвилин на перехресті вул. Пушкінської та пров Подвірського в м. Ізюм, Харківської області, проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, під час якого було виявлено автомобіль Suzuki Grand Vitara реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову: НОМЕР_4 , та мотоцикл Mustang МТ125-8, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузову: НОМЕР_5 , з пошкодженнями характерними для ДТП, які вилучено до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області (Харківська область, м. Ізюм, площа Садова, 18/75).
Постановою слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 31.07.2024 зазначені транспортні засоби визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024221070001025 від 01.08.2024 року.
Згідно облікових документів автомобіль Suzuki Grand Vitara реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову: НОМЕР_4 перебуває на реєстрації в країні НОМЕР_6 , переданий благодійним фондом « ІНФОРМАЦІЯ_4 » як гуманітарна допомога для Збройних Сил України військовослужбовцю ОСОБА_8 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 мотоцикл Mustang МТ125-8, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузову: НОМЕР_5 , належить ОСОБА_6 , яка проживає: АДРЕСА_1 .
31 липня 2024 року засобами поштового зв'язку прокурор Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просила суд накласти арешт на вилучений під час огляду місця події 30 липня 2024 року мотоцикл Mustang МТ 125-8, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузову: НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_6 , який перебував у фактичному використанні ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що незастосування такого заходу забезпечення як арешт майна призведе до втрати транспортного засобу, а настання цих наслідків перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні. З метою належного збереження речових доказів, проведення судових експертиз стосовно технічного стану автомобіля та мотоциклу, судових трасологічних експертиз з даними транспортними засобами, а також експертиз, спрямованих на встановлення об'єктивних даних причин та умов ДТП, що не можливо здійснити без огляду вказаних транспортних засобів експертами, прокурор просила накласти арешт на мотоцикл.
В судове засідання прокурор та власник майна не з'явилися, прокурор надала заяву про розгляд клопотання за її відсутністю, прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити. Власник майна був належним чином повідомлений про судове засідання, однак в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття власника майна не перешкоджає розгляду клопотання, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутністю учасників кримінального провадження.
Суд, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 133, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Прокурором у клопотанні доведено, що транспортний засіб, на який вона просить накласти арешт, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, враховуючи існування достатніх підозр вважати, що це майно є доказом кримінального правопорушення, та наявність достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Також наявні достатні підстави вважати, що вказаний транспортний засіб в результаті дорожньо-транспортної пригоди зберіг на собі сліди зіткнення, що обумовлює необхідність проведення під час досудового розслідування судових експертиз та слідчих дій з метою встановлення всіх обставин події кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, враховуючи правову підставу для арешту майна, можливість використання як доказу, наслідки арешту для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження, суд вважає, що застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є доцільним та необхідним для досягнення завдань кримінального провадження.
Таким чином, вилучений відповідно до протоколу огляду місця події від 30 липня 2024 року транспортний засіб підлягає арешту, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурором доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед іншого зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно (п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України).
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на транспортні засоби шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування.
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 309,372 КПК України,
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221070001025 від 31 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, на транспортний засіб, вилучений під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 30 липня 2024 року в період часу з 20 години 20 хвилин по 21 годину 15 хвилин на перехресті вул. Пушкінської та пров Подвірського в м. Ізюм, Харківської області, а саме мотоцикл Mustang МТ 125-8, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузову: НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_6 , який перебував у фактичному використанні ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1