Справа № 638/14248/24
Провадження № 1-кс/638/2643/24
Іменем України
05 серпня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Харкові клопотання прокурора Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221070001026 від 01 серпня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
За процесуального керівництва Ізюмської окружної прокуратури Харківської області відділенням №2 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221070001026 від 01 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за фактом того, що 01.08.2024 близько 07:15 на дорозі навпроти будинку АДРЕСА_1 в ході виконання маневру в лівий бік автомобілем «Toyota Сапігу» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 відбулося зіткнення зі скутером «Suzuki Let's 4» без реєстраційного номеру під керуванням ОСОБА_5 , котрий їхав в попутному напрямку. Внаслідок зіткнення водій скутеру отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до КНП «Барвінківська ЦМЛ» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області.
01.08.2024 у період часу з 8:00 год до 9:00 год проведено огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме, ділянки дороги навпроти будинку АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено автомобіль марки «Toyota Camry» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2000 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 , та скутер марки «Suzuki Let's 4», шасі (рама) № НОМЕР_4 , жовтого кольору, без реєстраційного номеру, який фактично належить ОСОБА_5 .
Постановою слідчого відділення №2 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від 01.08.2024 зазначені транспортні засоби визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024221070001026 від 01.08.2024 року; визначено місце зберігання транспортних засобів на майданчику відділення поліції № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.
01 серпня 2024 року засобами поштового зв'язку прокурор Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просила суд накласти арешт на:
- автомобіль «Toyota Camry», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2000 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;
- скутер марки «Suzuki Let's 4», шасі (рама) № НОМЕР_4 , жовтого кольору, без реєстраційного номеру, який фактично належить ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що транспортні засоби зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, та вони необхідні для проведення відповідних судових експертиз для встановлення причин дорожньо-транспортної пригоди, перевірки факту порушення ПДД, які могли стати її причиною. З метою збереження речових доказу, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на зазначене майно, яке було вилучено під час огляду місця події.
В судове засідання прокурор та власники майна не з'явилися, прокурор та ОСОБА_4 надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутністю, прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити, ОСОБА_4 проти арешту майна не заперечував. Власник майна ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про судове засідання, однак в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття власника майна не перешкоджає розгляду клопотання, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутністю учасників кримінального провадження.
Суд, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 133, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Прокурором у клопотанні доведено, що транспортні засоби, на яке вона просить накласти арешт, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом кримінального правопорушення, та наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Також наявні достатні підстави вважати, що вказані транспортні засоби в результаті дорожньо-транспортної пригоди зберегли на собі сліди зіткнення, що обумовлює необхідність проведення під час досудового розслідування судових експертиз та слідчих дій з метою встановлення всіх обставин події кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, враховуючи правову підставу для арешту майна, можливість використання як доказу, наслідки арешту для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності із завданням кримінального провадження, суд вважає, що застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є доцільним та необхідним.
Таким чином, вилучені відповідно до протоколу огляду місця події від 01 серпня 2024 року транспортні засоби підлягають арешту, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурором доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед іншого зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно (п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України).
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на транспортні засоби шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування.
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 309,372 КПК України,
Клопотання прокурора Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221070001026 від 01 серпня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування, на транспортні засоби, вилучені під час огляду місця події 01 серпня 2024 року у період часу з 8:00 год до 9:00 год на ділянці дороги навпроти будинку АДРЕСА_1 , а саме:
- автомобіль «Toyota Camry», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2000 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;
- скутер марки «Suzuki Let's 4», шасі (рама) № НОМЕР_4 , жовтого кольору, без реєстраційного номеру, який фактично належить ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1