Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
"01" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2373/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.
розглянувши заяву ОСОБА_1 , Дворічанський районний ВДВС ГТУЮ, смт. Дворічна
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за участю: представника ОСОБА_1 - Вишковський Є.Л.
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області через свого представника з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просить суд прийняти заяву, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, ввести процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Рябчуна Р.М.
У заяві та наданих до неї документах представник ОСОБА_1 зазначає про те, що ОСОБА_1 має прострочені зобов'язання перед 5 мікрофінансовими організаціями на загальну суму 333358,82 грн; фізичною особою-підприємцем не була; не працевлаштована; не має судимості; зареєстрована в АДРЕСА_1 , членами родини є мати, чоловік, дві доньки та син, у неї відсутнє на праві власності будь-яке майно.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не може самостійно погасити наявну суму заборгованості перед кредиторами у зв'язку з відсутністю доходів для погашення такого розміру заборгованості, що стало підставою для її звернення до суду з даною заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
До заяви надає заяву арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. про згоду на участь у справі та договір про виконання повноважень арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність від 20.06.2024 (щодо умови оплати праці арбітражного керуючого).
Ухвалою суду від 15.07.2024 р. заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 2373/24 від 09.07.2024) залишено без руху, надати заявнику строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків заяви, шляхом подання до суду доказів на підтвердження місця проживання ОСОБА_1 , зазначеного у шапці заяви: АДРЕСА_1 , довідки про залишок заборгованості боржника на дату звернення до суду з цією заявою перед переліченими в заяві кредиторами, окрім ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс", доказів, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення; проекту плану реструктуризації боргів з урахуванням отриманої інформації про залишок заборгованості перед кредиторами, а також докази в обґрунтування інформації про доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів.
23.07.2024, тобто в межах строку, встановленого судом, до суду заявником надано документи пояснення щодо виявлених судом недоліків.
Ухвалою суду від 25.07.2024 р. прийнято заяву ОСОБА_1 (вх.№ 2373/24 від 09.07.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання по справі призначено на 01.08.2024, запропоновано ОСОБА_1 до дати підготовчого засідання надати суд всі докази, які підтверджують наявність вказаної кредиторської заборгованості, у тому числі первинні документи (кредитні договори), вимоги про погашення боргу тощо; додаткові докази, які свідчать про її неплатоспроможність (за наявності).
В судовому засіданні представник заявниці стисло виклав обставини та підстави звернення до суду та просив відкрити провадження у справі.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, проаналізувавши матеріали справи, у тому числі, долучені до заяви документи, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Преамбула Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч.1 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Згідно із ч.3 ст.ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачений перелік документів, які мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно із ч.ч.1,3,4 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України). Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що склад і розмір грошових зобов'язань, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Згідно із ч.2 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Аналогічний порядок проведення та мета підготовчого засідання визначені положеннями ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, яка регулює питання відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб.
Зокрема, частиною 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.
Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.
Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
Згідно із інформацією, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 , а мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
У поданій заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що вона як фізична особа має кредиторську заборгованість перед 5 фінансовими установами на суму 333358,82 грн.
Дослідивши надані документи, судом встановлено наступне.
1) У списку кредиторів зазначена заборгованість перед ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" в сумі 26153,59 грн. за договором кредитної лінії № 63756696 від 30.01.2022 ( сумма кредиту 29900,00 грн., кредитна лінія строком на 30 днів, першій транш на суму 1000,00 грн. зі строком повернення 01.03.2022), укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" , яке передало право вимоги за вказаним договором ТОВ Таліон Плюс" по договору факторингу № 28/1118-01, яке в свою чергу передало право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" по договору факторингу №30/1923-01 від 30.10.2023 (кредит на суму 29900,00 грн. строком повернення першого траншу до 01.03.2022 ).
Однак, договір факторингу № 28/1118-01, укладений між ТОВ Таліон Плюс" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладений 28.11.2018 р., тобто задовго до укладання заявницею з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" договору кредитної лінії № 63756696 від 30.01.2022, що свідчить про неможливість передання право вимоги ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ Таліон Плюс" заборгованості заявниці за цим договором факторингу. Більш того, до наданих договорів факторингу не додані реєстри боржників. та
2) У списку кредиторів зазначена заборгованість перед ТОВ "ФК "Преміум Актив" (попередній кредитор ТОВ "ФК "Є гроші компані" ) в сумі 192617,10 грн. за договором № EGROSHICOM , проте ні кредитного договору, ні договору про відступлення права вимоги, ні довідки про підтвердження заборгованості заявницею не надано, навідь не вказано дати кредитного договору.
3) У списку кредиторів зазначена заборгованість перед ТОВ "ФІНФОРС" (попередній кредитор ТОВ "МІСТЕР КЕШ" в сумі 20159,20 грн. за договором 565112-М від 23.03.2022 р., проте, ні договору про відступлення права вимоги, ні довідки про залишок заборгованості на дану звернення із заявою заявницею не надано.
4) У списку кредиторів зазначена заборгованість перед ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" (попередній кредитор ТОВ "1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ") в сумі 15677,79 грн. за договором № 6-82331 від 08.03.2022 (сума кредиту 20000,00 грн. строком на 1 місяць), проте до заяви долучено іншій договір позики № 74855286 від 06.02.2022, а також заявницею не надано ні договору про відступлення права вимоги, ні довідки про залишок заборгованості .
5) У списку кредиторів зазначена заборгованість перед ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" (попередній кредитор ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА") в сумі 78741,14 грн. за договором № 5512727 від 17.12.2021 р. (сума кредиту 1000,00 грн. строком на один місяць), проте ні договору про відступлення права вимоги, ні довідки про залишок заборгованості на дану звернення із заявою заявницею не надано.
В підтвердження зазначених вище сум заборгованості, заявником також надана кредитна історія про фінансові зобов'язання боржника ОСОБА_1 в паперовій формі як копія електронного документа, станом на 04.06.20224 р. із роздруківкою витягу кваліфікованного електронного підпису та печатки уповноваженої особи ТОВ "УБКІ".
Суд зауважує, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №917/1604/21, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру. Верховний Суд вважає, що самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням. Отже, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібні висновки викладено і у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №909/937/21.
Тобто, згідно сталої судової практики лише сам звіт ТОВ "Українське бюро кредитних історій" (як і роздруківка із сайту ТОВ "Українське бюро кредитних історій") не вважається належним та достатнім доказом підтвердження розміру заборгованості боржника, підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання.
На підстав викладеного суд приходить до висновку про те, що заявником наведено підстави, передбачені ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та визначено суми грошових вимог за правочинами, копії яких не надано у повному обсязі до матеріалів справи, тобто не підтверджено, по-перше, всі суми заборгованості тсаном на день подання заяви належними доказами, а по-друге, не підтверджено підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність. Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснення перевірки обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до поданих декларацій за 2021-2024 роки членами сім'ї заявниці є чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_2 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , код НОМЕР_3 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , код НОМЕР_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , НОМЕР_5 , мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , код НОМЕР_6 , яка проживає та працює у м.Херсон.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, за матерію ОСОБА_7 , зареєстрована на праві власності квартира площею 51,87 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , та 1/3 житлового будинку у АДРЕСА_4 .
У 2021 році заявницею отримано дохід (інші види доходів) у розмірі 31473 грн., грн. соціальних виплат та інших доходів, а членами родини - ОСОБА_3 71760,58 грн. заробітної плати та ОСОБА_7 - 45751,54 грн. заробітної плати.
У 2022 році заявницею отримано дохід (інші види доходів) в сумі18000,00 грн., грн.соціальних виплат, а членами родини - ОСОБА_3 - 12025 грн. заробітної плати.
У 2023 році заявницею отримано дохід у розмірі 25200 грн. соціальних виплат, а членами родини - ОСОБА_7 - 207,46 грн. додаткове благо.
У 2024 році заявницею отримано дохід (інші види доходів) в сумі 6300 грн. соціальних виплат, а членами родини - ОСОБА_7 -101,67 грн. додаткове благо.
У заявницею на праві власності майно відсутнє, на рахунках боржника є 1970,00 грн.
ОСОБА_1 не працює, до кримінальної відповідальності не притягувалася, статусу фізичної особи-підприємця не має.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 ГПК України, що узгоджується з вимогами пунктів 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Як зазначено вище, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Слід зауважити на тому, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Суд враховує, що у справах про банкрутство (у тому числі неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Надані боржником документи в підтвердження наявності грошових зобов'язань перед кредиторами є недостатнім доказом, оскільки не підтверджують розмір та структуру заборгованості та не є достатніми й належними доказами неплатоспроможності ОСОБА_1 .
Щодо поданого боржником проекту плану реструктуризації.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до вимог частини 5 стаття 119 Кодексу України з процедур банкрутства відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.
Як визначено частиною 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Частиною 1 статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Отже, виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
З наведеного та аналізу положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов'язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає, що такий боржник повинен запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань, оскільки метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів фактичного погашення їх вимог в межах процедури.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Також, відповідно до приписів ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів повинен містити, зокрема, розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів.
Відповідно наданому до заяви проекту плану реструктуризації заборгованості, доходи, які заявниця розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів - 10000 грн., сума, яка щомісячно буде виділятися на погашення вимог кредиторів складає 5000,00 грн. за рахунок фінансової допомоги друзів та родичів, розмір суми, що залишатиметься боржнику для побутових потреб 5000.
Таким чином, боржниця припускає за 5 років задовольнити 300000,00 грн. кредиторської заборгованості, а 33358,82 грн. підлягають прощенню.
Проте, боржниця розраховує здійснити це погашення на протязі 5 років за рахунок родичів та друзів, оскільки відповідно наданої до заяви інформації ні вона ні її чоловік не працевлаштовані та не мають на праві власності будь-якого майна.
Жодних доказів на підтвердження джерел такого фінансування заявницею не надано, що свідчить про те, що складений заявницею проект плану реструктуризації не є реальним (виконуваним).
З огляду на викладене, у суду відсутня можливість як встановити загальну суму заборгованості заявника перед кредиторами, так і встановити розмір суми, яку заявник здатен погашати для реального виконання плану реструктуризації боргів.
Із системного аналізу викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що проект плану реструктуризації боргів не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до нього не може бути досягнута кінцева мета процедури відновлення платоспроможності боржника.
Системне тлумачення приписів книги четвертої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.
Окрім вимог до плану реструктуризації, при зверненні із заявою до суду боржник повинен був повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
У своїх поясненнях щодо підстав виникнення заборгованості перед кредиторами заявниця посилається на спалах короновірусної інфекції та початок воєнної агресії з боку росії, на щомісячну девальвацію національної валюти, збільшення інфляції та відсутність динаміки зростання власних доходів у зв'язку з чим накопичуються борги перед кредиторами, що є загрозою виникнення стійкої неплатоспроможності.
Суд зазначає, що постійне отримання кредитів та витрачання кредитних коштів на задоволення власних потреб, відсутність роботи та неперебування на обліку в державній службі зайнятості як безробітна особа, не спростовує презумпцію про те, що заявниця не за своїм неправомірним умислом потрапила у стан неплатоспроможності.
Суд звертається до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, згідно з яким з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов'язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Також суд зауважує на тому, що згідно з ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 05.08.2024.
Суддя Лавренюк Т.А.